Сторінка
2

Фондова біржа та її операційний механізм

Для продажу або купівлі цінних паперів інвестор повинен вибрати брокера, який діє на основі домовленості, отриманої від брокерської контори-представництва, що відкрита при біржі. Законодавства зарубіжних країн, де вже давно функціонують фондові біржі, вимагають, щоб усі брокери були зареєстровані й мали ліцензію на право діяльності. Для її отримання вони повинні здати декілька екзаменів, щоб підтвердити знання фінансових операцій із цінними паперами, певних законодавчих актів і т. д.

Доручення клієнтів брокерам на купівлю-продаж оформлюється у вигляді замовлення на угоду (order for transactions), форма якого однакова для лістингових (унесених у біржовий список) і нелістингових (інших) цінних паперів.

Для проведення операцій із цінними паперами брокер використовує різні накази, вибір яких залежить від того, які цілі ставить перед собою інвестор і що він очікує отримати від угоди. Існують три основні види наказів: ринковий, лімітований і стоп-наказ.

— Ринковий наказ (market order) — доручення на купівлю або продаж за поточною ринковою ціною. Якщо клієнт не вказує ціну, то наказ вважається ринковим. За його реалізації на аукціонних біржових торгах брокери намагаються здійснити угоду за най­вигіднішою ціною і якнайшвидше.

— Лімітований (обмежений) наказ (limit order) — доручення на купівлю або продаж, за якого клієнт вказує ціну. Угоди на купівлю здійснюються за цією ціною або нижчою, а на продаж — за встановленою ціною або вищою.

— Стоп-наказ (stop order) — доручення на купівлю або продаж, яке повинне по можливості бути реалізоване як тільки ринкова ціна цінних паперів досягне раніше обумовленої клієнтом величини. Наприклад, клієнт купив акції компанії за ціною 60 грн. за одну акцію. Побоюючись, що курс акцій знизиться, він відкриває брокеру стоп-замовлення на їхній продаж, якщо тільки ціна знизиться до 50 грн. або нижче. Це означає, що як тільки ціна на акції дійде до межі 50 грн. або в результаті стрибка впаде ще нижче, то брокер буде намагатися продати їх за найсприятливішою ціною.

Залежно від часу дії лімітовані та стоп-накази поділяються на денні (day orders) та відкриті (до погашення — until canceled). Денні — це такі, що мають денний термін виконання. Якщо в наказі не обумовлено строк дії, то він вважається денним. Відкритий наказ — це наказ, який діє доти, доки його не буде відмінено або виконано.

Накази клієнтів брокерам за своїм характером можуть бути елементарними й комбінованими операціями. Елементарна угода — це угода, яка вважається виконаною, коли куплено або продано таку кількість цінних паперів, яку було зазначено в наказі. Це означає, що брокер повинен продати або купити все, що йому було доручено. Комбінованою буде угода, якщо виручка від продажу одних цінних паперів спрямовується на купівлю інших або одночасно купуються одні цінні папери й продаються інші.

Якщо цінні папери пройшли процедуру лістингу, то безпосередньо на фондовій біржі розпочинається робота з реалізації угоди. Коли цінні папери компанії не внесено в біржовий список, то за угодою з клієнтом може початися збір необхідних документів для проведення експертизи й наступного лістингу. Якщо клієнт не погоджується йти на лістинг або отримано заборону котируваль­ної комісії, то брокерські чи дилерські контори можуть торгувати цінними паперами на позабіржовому ринку.

Механізм виконання наказів на українських фондових біржах є аналогічним тому, який застосовується в багатьох зарубіжних країнах у процесі біржової торгівлі. Він складається з таких елементів: одержання брокерською конторою наказу від клієнта, передавання його своєму біржовому брокеру, виконання та повідомлення брокерською конторою клієнта про результати.

Взаємини між клієнтом і брокерською конторою оформлюються письмовим договором на обслуговування на біржі. Брокерська контора після перевірки документів клієнтів та встановлення наявності в них цінних паперів та грошових коштів відкриває в кліринговій установі та депозитарії відповідні рахунки своїх клієнтів.

Як на фондових біржах світу, так і в практиці українських бір­жових операцій у разі угод із цінними паперами допускається виконання таких операцій:

1) з готівкою (касових операцій);

2) строкових;

3) з премією;

4) з опціоном.

Операції з готівкою означають, що оплата куплених цінних паперів проводиться негайно або, через технічні причини, в установлені біржею мінімальні строки (наприклад, за облігаціями — на наступний день, а за акціями — на п’ятий робочий день) за курсом дня здійснення угоди.

Сутність строкових операцій полягає в тому, що кінцевий грошовий розрахунок за угодою, що здійснюється на біржі в день Х, проводиться в день Y, визначений клієнтом (зазвичай до місяця). Це означає, що покупцю в день Х не потрібні гроші, а продавцю — цінні папери. Строкові контракти належать до похідних фінансових інструментів (деривативів). Саме вони краще за інші відповідають інтересам тих, хто професійно грає на біржі цінних паперів. Для того щоб унеможливити масову спекуляцію, на фондових біржах строкові угоди дозволяється проводити тільки з цінними паперами окремих компаній і в кількості, не меншій установленого мінімуму.

Операції з премією та опціоном побудовані за принципом термінових операцій, однак дають можливість відмовитися від своїх зобов’язань за сплати клієнту раніше обумовленої суми (премії або опціону). Ці операції відрізняються одна від одної, у першу чергу, тривалістю відстрочення кінцевих розрахунків. У першому випадку воно дається на строк від 1 до 3 місяців, а в другому — від 1 до 9 місяців.