Сторінка
2

Цінні папери

Багато в чому Киргизстан у своєму розвитку орієнтується на досвід сусіднього Казахстану, тому є підстави очікувати, що ринок корпоративних облігацій тут також буде підтягуватися до показників сусіда. Однак малий масштаб економіки країни може бути перешкодою на шляху формування внутрішнього ринку корпоративних облігацій й не виключено, що киргизькі компанії вийдуть зі своїми позиками на ринки Казахстану чи Росії.

У Молдові перші емісії корпоративних облігацій було зроблено у 2002 році, їх обсяг склав близько $1 млн. У найближчі роки можна очікувати активізації молдовського ринку корпоративних облігацій, хоча маленький розмір економі-ки країни та невизначеність статусу Придністров’я можуть стати істотною перешкодою на цьому шляху.

Досить часто проводяться порівняння обсягів ринків корпоративних облігацій країн СНД з відповідними показниками західних країн, насамперед США. Проте у більшості країн з розвиненими фінансовими ринками обсяг ринку корпоративних облігацій складає не менше 10% ВВП і може досягати 70–80% ВВП. Тому подібні порівняння свідчать про значну нерозвиненість ринків корпоративних облігацій у всіх країнах СНД, навіть у Росії і Казахстані.

Більш доцільним є порівняння не з розвиненими країнами, а з країнами, що розвиваються. Такий підхід дозволяє зробити висновок, що в країн СНД є орієнтири для зростання. Зокрема, у Бразилії ринок корпоративних облігацій складає 2,8% ВВП, у Мексиці – 1,9%, в Індії – 1,3% ВВП.

Фактори зростання На розвиток ринку корпоративних облігацій впливає ціла низка факторів, які можна згрупувати у три основні групи.

По-перше – економічні фактори. Серед них найбільше значення має макроекономічна стабільність. Однак у ряді країн ринок корпоративних облігацій розвивався в умовах високої нестабільності. Іншим важливим економічним фактором є наявність великих корпорацій – потенційних емітентів облігацій. Істотним фактором може бути і розмір економіки країни: у великих країнах є умови для формування внутрішнього фінансового ринку, в той час як у маленьких критична маса для внутрішнього фінансового ринку може не сформуватися і цінні папери національних компаній торгуватимуться на зарубіжних ринках (АDR, єврооблігації).

По-друге – фактори, що визначають державне регулювання фінансової системи. Велике значення для розвитку ринку корпоративних облігацій має регламентація діяльності комерційних банків на ринку цінних паперів, регламентація процесу емісії облігацій та оподатковування операцій з ними. Для успішного розвитку ринку процес емісії не повинен бути надмірно зарегульованим, а процедура реєстрації не повинна займати занадто багато часу. Податки на випуск цінних паперів мають бути мінімізовані чи скасовані, облігації не повинні опинитися у менш сприятливому режимі оподатковування, ніж банківські кредити.

По-третє – фактори, які визначають ефективність фінансової системи. Найбільше значення мають тип фінансової системи, рівень розвитку кредитних відносин, рівень розвитку ринку державних цінних паперів та ринку акцій, наявність інституційних інвесторів.

Від часу набуття Україною незалежності та початку формування ринкової економічної системи країни безперервно йшов процес створення ринку капіталу, або фондового ринку, що характеризувався відокремленням часток (паїв, акцій) суб’єктів господарювання (фізичних та юридичних осіб) у системі обігу пайового (акціонерного) капіталу.

Враховуючи той факт, що майже сторіччя економічна система країни функціонувала як така, що не мала ринку приватного капіталу, а весь обіговий капітал був сконцентрований в особі єдиного власника - держави, формування та перехід до цивілізованого ринку приватного капіталу, вищою формою якого є організований фондовий ринок, - досить складна проблема, яка потребує ретельного економічного аналізу і створення власної теоретичної бази функціонування цього сегменту економіки.

2. Біржові операції, техніка укладання біржових контрактів

При класифікації біржових операцій на види слід виходити з декількох критеріїв. Найбільш значущим критерієм є термін виконання операції. При цьому розрізнюють два основних типи: касові, при яких сплата за біржову операцію відбувається відразу або в найближчі 2-3 дні, і строкові.

Касові угоди, або угоди з готівкою, - угоди, що мають на меті дійсне придбання або відчуження товарів чи цінних паперів, що передбачає негайне виконання. За своєю юридичною природою касова угода - типовий договір купівлі-продажу.

Поняття "негайне виконання" для біржової угоди у зв'язку з відсутністю на біржі предмета угоди носить умовний характер. Виконання відбувається поза біржею і вимагає відповідно певного часу. Правила біржової торгівлі, що діють на тій чи іншій біржі, завжди чітко визначають зміст поняття "негайне виконання", встановлюючи короткий строк, що необхідний для здійснення виконання: через день, на третій день, до сьомого біржового дня і т.д.

Строкові угоди на відміну від касових передбачають досить великий проміжок часу між укладенням угоди і її виконанням. Юридична природа строкової біржової угоди - договір про поставку. При укладенні строкової угоди постачальник, як правило, не має на руках товару або цінних паперів, які він продає на строк, він діє з розрахунку на певні умови, що склалися на момент виконання договору.