Сторінка
3

Ф’ючерсні контракти і його особливості

Останнім днем торгів за ф'ючерсним контрактом є останній торговий день біржі перед днем поставки. Після узгодження умов угоди кожен її учасник заповнює торгові квитанції (торговельні картки), вписуючи в них вид контракту, строк поставки, кількість контрактів, ціну угоди, свій реєстраційний номер і номер контрагента, час фіксації угоди, який оголошує розпорядник торгів, номер клієнта, на ім'я якого виконується угода, та ставить підпис. Одночасно угода фіксується в протоколі торгів оператором табло.

Після завершення торгів зафіксовані угоди реєструються реєстратором угод за торговими квитанціями, потім оформлюється список зареєстрованих угод. Реєстратор протягом 15-20 хвилин приймає претензії щодо не зареєстрованих угод і розглядає питання про їх реєстрацію. Угода не реєструється у разі, якщо: до реєстратора не зверталися обидва учасники угоди або не знайдено примірник торгової квитанції; на субрахунку вільних коштів клієнта або балансовому рахунку розрахункової фірми відсутні необхідні кошти; брокер перевищив повноваження, які обмежені нормативними документами.

За завершення угоди, яка не підлягає реєстрації, розрахункова фірма несе матеріальну відповідальність. За неправильне заповнення торгових квитанцій та помилки у видачі торгових квитанцій біржа бере штраф з винних брокерів. Штраф накладається на підставі постанови розпорядника торгів. Розмір його на кожній біржі встановлюється відповідно до діючого тарифу.

Претензії щодо зафіксованих, але не зареєстрованих угод, розмір претензій та санкції до винних розглядає Рада або орган, уповноважений нею, до початку наступних торгів. Брокер, який не оплатив штраф, до торгів не допускається. Реєстратор надає всім бажаючим протокол зареєстрованих угод із зазначенням типу ф'ючерсного контракту, часу фіксації угоди, ціни та обсягу. За фіксацію угод біржею та уповноваженою особою збираються комісійні.

За не зареєстровані з вини біржі угоди біржа несе матеріальну відповідальність, і угода реєструється за рішенням реєстратора угод. За не зареєстровані з вини реєстратора угод угоди уповноважена особа несе матеріальну відповідальність, і угода реєструється за згодою сторін або за рішенням Ради ринку чи особи, уповноваженої Радою.

3. Суть ф’ючерсних цін на процентні ставки та арбітражу

Ф’ючерсна ціна, що фіксується при укладенні будь-якого виду контрактів, на практиці відображає очікування учасників ринку відносно майбутнього курсу спот визначеного активу (валюти, боргового інструменту, фондового індексу). Ф’ючерсна ціна може бути вищою або нижчою за ціну спот.

Ситуація, коли ф’ючерсна ціна вища за ціну спот, називається контанго (contango), або ціна з премією. Це свого роду базова система ціноутворення у торгівлі терміновими контрактами.

Протилежна ситуація, коли ф’ючерсна ціна нижча за ціну спот, така ціна має назву беквардейшн (backwardation), або ціною зі знижкою (депортом). Система ціноутворення беквардейшн визначається тим, що попит на активи з поставкою в найближчому майбутньому вищий за попит на активи з віддаленим строком поставки.

Якщо (для ряду ф’ючерсних контрактів, що мають різні дати виконання) ф’ючерсна ціна найближчого за датою виконання контракту менша за ціну більш віддаленого контракту, така ситуація називається нормальним контанго.

Якщо ф’ючерсна ціна першого контракту вища за ф’ючерсну ціну більш віддаленого за терміном виконання контракту, то це називається нормальне беквардейшн.

По мірі наближення терміну поставки за ф’ючерсним контрактом ф’ючерсна ціна наближається до ціни спот і стає рівною їй у підсумку. Причина виникнення такої ситуації в тому, що у інвестора є вибір:

А) Він може прийняти або поставити актив за ф’ючерсним контрактом;

Б) якщо буде спостерігатися різниця між ф’ючерсною ціною та ціною спот, він може здійснити арбітражну операцію.

Якщо до моменту закінчення контракту ф’ючерсна ціна встановилася вище за ціну спот, арбітражер продає ф’ючерсний контракт і купує на спот-ринку актив, який лежить в основі контракту. Прибуток арбітраж ера складає різниця між ф’ючерсною ціною і ціною спот.

Якщо припустити, що на дату поставки ф’ючерсна ціна встановилася вище за спотову, арбітражер купує ф’ючерсний контракт і продає актив на ринку. За ф’ючерсним контрактом йому поставляють актив, і він розраховується за його допомогою по касовій угоді. Різниця між ціною спот на базовий актив і ф’ючерсною ціною складе прибуток арбітражера.

В першому випадку учасники ринку, що прагнуть одержати арбітражний прибуток, починають активно продавати контракти і пропозиція контрактів на ринку зростає, в результаті чого знижується ціна. Одночасно вони починають купувати відповідні активи на ринку спот, і ціна цих активів зростає через збільшення попиту. В підсумку ф’ючерсна і спотова ціни стають однаковими або близькими за значенням.

У другому випадку інвестори починають активно продавати активи, що лежать в основі ф’ючерсного контракту, в результаті чого їх ціна знижується. Одночасно арбітражери скуповують ф’ючерсні контракти, в підсумку підвищується ф’ючерсна ціна, що призводить знову до рівності ф’ючерсної та спотової цін.

Висновки

Отже, з вищесказаного можна зробити наступні висновки:

Предметом ф'ючерсної угоди є ф'ючерсний контракт - документ, що визначає права й обов'язки на одержання чи передачу майна (включаючи гроші, валютні цінності і цінні папери) чи інформації з указівкою порядку такого одержання чи передачі. При цьому він не є цінним папером.

Ф'ючерсний контракт не може бути просто анульований, чи, відповідно до біржової термінології, ліквідований. Якщо він укладений, то може бути ліквідований або шляхом виведення протилежної угоди з рівною кількістю товару, або постачанням обумовленого товару в термін, передбачений контрактом.

Права та обов'язки клієнта-покупця - приймання поставки валюти за ціною контракту, якщо контракт завершується реалізацією, або відшкодування втрат внаслідок падіння ціни (отримання цінової компенсації через зростання ціни) в розмірі різниці відкриття та закриття позиції, якщо вона завершується офсетною угодою.

Застава (депозит) повертається клієнту у разі виграшу чи після покупки або продажу валюти, тобто після виконання своїх зобов'язань, або в разі укладення нової угоди з протилежної сторони, тобто закриття позиції. У разі програшу клієнту повертається різниця між заставою та збитком.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4 


Інші реферати на тему «Цінні папери»: