Сторінка
9

Організація професійного виховання

Виховна робота - це педагогічна діяльність, спрямована на організацію виховного середовища й управління різноманітними видами діяльності вихованців з метою рішення завдань професійного розвитку. Логіку виховного процесу не можна визначити заздалегідь. У виховній роботі можна передбачити лише послідовне рішення конкретних завдань, орієнтованих на мету. Виховання й викладання невіддільні одне від одного. Детальная информация купить воздуховоды круглые оцинкованные у нас.

Гарний майстер виробничого навчання не тільки передає свої знання учням, але й направляє їх цивільне й професійне становлення. У цьому полягає суть професійного становлення молоді. Тільки майстер, що знає й любить свою справу, може прищепити учням почуття професійної честі й викликати потребу в досконалому оволодінні спеціальністю.

Методична робота спрямована на підготовку, забезпечення й аналіз навчально-виховного процесу. Педагоги, що здійснюють професійне навчання, повинні самостійно відбирати науково-технічну інформацію, методично її переробляти, трансформувати в навчальний матеріал, планувати її, вибирати ефективні засоби навчання. Багато викладачів і майстрив є проектувальниками навчального процесу по своєму предметі. Методична робота породжує в педагогів постійне прагнення до вдосконалювання професійної діяльності.

Освітньої – виховний процес здійснюється поетапно. Етапи навчання визначаються відповідними рівнями кваліфікації и складністю навчальної спеціальності. Кожний етап навчання має теоретичну й практичну завершеність і підтверджується в ході поетапної атестації присвоєнням учням відповідної кваліфікації. За заявками організацій - замовників кадрів, за бажанням учнів, що освоюють основні освітні програми професійно-технічної освіти., закладом, що забезпечує одержання професійно-технічної освіти, створюються умови для підвищення рівня загальноосвітньої підготовки в рамках навчального плану професійно-технічної освіти, а також за рахунок додаткових освітніх програм.

Під вихованням у системі професійно-технічної освіти майбутніх робочих швейників варто розуміти цілеспрямований процес, реалізований виховною системою ПТНЗ, по формуванню в учнів певної сукупності цінностей, поглядів, переконань, якостей і відносин, що забезпечують успішну соціалізацію й професійно-особистісний розвиток.

Навчально-виховний процес у профтехшколі має забезпечувати умови для повнішого задоволення національно-культурних потреб особистості. Навчання учнів у ПТУ виступає важливим фактором оволодіння культурно-історичними і національно-культурними традиціями, збагачення їх загальнолюдським змістом.

Майстер виробничого навчання, як інші інженерно-педагогічні працівники училища, повинен враховувати, що виховний процес базується на принципах учнівського самоврядування, передбачає відносини взаємного довір`я і поваги викладача, майстра та учнів, їхню спільну відповідальність за справи колективу, за долю кожного його члена. Учнівські самодіяльні організації функціонують на демократичних засадах, на основі громадянських прав і свобод, загальнолюдських цінностей та моралі.

Успішне педагогічне керівництво виховання майбутніх робітників передбачає поєднання зовнішніх і внутрішніх стимулів. Зовнішні стимули – це вимоги, які виходять від майстра і спонукають учнів до певних дій. До цих стимулів належать також умови й обставини, в яких відбувається педагогічний процес.

Виховання в учнів любові й поваги до праці як першої життєвої потреби пов`язане з такою організацією навчального процесу, яка забезпечує свідоме засвоєння учнями знань, формування у них міцних навичок, розвиток пізнавальних здібностей, вироблення навичок самоосвіти.

Важливе завдання полягає в тому, щоб систематично навчати учнів усьому новому, передовому, що впроваджується у виробництво: організація, норми, технологічні процеси. Робочий інструмент, пристрої. З самого початку навчання учні повинні добре уявляти собі свою професію в розвитку, знати, якими знаннями і виробничими уміннями їм доведеться оволодіти для кваліфікованого виконання робіт.

Виховна робота майстра має спрямовуватися на розвиток в учнів свідомого ставлення до навчання, підвищення рівня своїх знань, удосконалення навичок, оволодіння передовими методами праці. У нього завжди є можливість показати учням значення їх загальноосвітньої підготовки. Особливо важливо це для тих вихованців, які недооцінюють теоретичні знання.

Необхідно залучати учнів не тільки до виробничого, а й до активного громадського життя. Важливе виховне значення має їхня участь учнів на заключній стадії навчання у діяльності комплексних бригад робітників.

Необхідною умовою ефективності виховних зусиль майстра є його особистий приклад, ділова кваліфікація, глибоке знання справи, моральні якості, сувора вимогливість до себе, доброзичливе ставлення до учнів, тактовність, невимушеність поведінки. Майстер повинен бути в очах учнів зразком витримки, принциповості й справедливості. Його особистий приклад допомагає і в формування в учнів дбайливого ставлення до суспільної власності. Завдання полягає в тому, щоб зробити бережливість потребою учня, невід`ємним компонентом його виробничої діяльності.

Навчання й виховання учнів забезпечуються педагогічним колективом у взаємодії з батьками, організаціями - замовниками кадрів, іншими організаціями.

Таким чином, професійна виховна робота в системі професійно - технічної освіти майбутніх робочих швейників, є найважливішою складовою частиною професійної підготовки, оскільки саме вона забезпечує успішну соціалізацію випускника в трудовому колективі, сприяє успішному професійному становленню майстра - швейника.

При цьому така робота повинна поєднувати в собі як елементи як навчання, так і виховання, що дозволить сформувати гармонійно розвинути особистість майбутнього фахівця швейного виробництва.

Аналіз розвитку нормативної бази з питань професійного виховання учнів професійно - технічних навчальних закладів швейного профілю

Важливість питань професійного виховання учнів ПТНЗ, у тому числі й ПТНЗ швейного профілю, визначає той факт, що законодавче забезпечення професійного виховання в ПТНЗ еволюціонувало протягом досліджуваного періоду (з 1970 року по 2000 рік).

В цей час розвиток швейної промисловості спричинив потребу в підготовці робітника нового типу, здатного високоефективно працювати, грамотно підходити до виконання своєї справи.

2 квітня 1969 р. ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР прийняли постанову «Про заходи для подальшого поліпшення підготовки кваліфікованих робітників у навчальних закладах системи професійно-технічної освіти», що відкрило новий етап в удосконалюванні підготовки робочих кадрів.

ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР визнали необхідним здійснити поступове перетворення профтехучилищ із 1-3-літнім строком навчання в професійно-технічні училища з 3-4-літнім строком навчання по підготовці кваліфікованих робітників із середньою освітою із числа молоді, що закінчує восьмирічні загальноосвітні школи.

У постанові вказувалося, що в училищах з 3- 4-літнім строком навчання повинна здійснюватися підготовка робітників по найбільш складних професіях і спеціальностям, що вимагають загальної середньої освіти. У першу чергу випливало готовити фахівців з налагодження, ремонту й монтажу автоматичних ліній і верстатів із програмним управлінням; машиністів, радіо- і електромеханіків, апаратників хімічного виробництва, механізаторів вугільної й гірничорудної промисловості, робітників для будівництва й сільського господарства, обробників, поліграфістів, майстрів харчової, легкої промисловості, художніх промислів і підприємств побутового обслуговування, у тому числі швачок і працівників для швейного виробництва.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28 


Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»: