Сторінка
11
Із таблиці 2.4 видно, що у 2-Б (контрольному) класі суттєвих зрушень не відбулося; у 2-А (експериментальному) класі значно зросла увага школярів до уроків української мови і читання.
За поточними показниками навчальних досягнень учнів з української мови було виявлено зміни, що відбулися в обох 2-х класах.
Результати занесено до таблиці:
Таблиця 2.5
Динаміка показників рівня навчальних
досягнень з української мови учнів 2-х класів (%)
Рівні |
Високий (10-12 балів) |
Достатній (9-7 балів) |
Середній (6-4 бали) |
Низький (3-1 бал) | ||||
Класи |
Почат. експ. |
Кінець експ. |
Почат. експ. |
Кінець експ. |
Почат. експ. |
Кінець експ. |
Почат. експ. |
Кінець експ. |
2-А (Е) 30 уч. |
- |
16,7 % (5) |
26,7 % (8) |
46,7 % (14) |
50,0 % (15) |
30,0 % (9) |
23,3 % (7) |
6,6 % (2) |
2-Б (К) 29 уч. |
- |
3,5 % (1) |
27,6 % (8) |
37,9 % (11) |
58,6 % (17) |
48,3 % 14() |
13,8 % (4) |
10,3 % (3) |
Із таблиці 2.5 видно, що показники рівня навчальних досягнень з української мови в учнів 2-А (експериментального) класу значно вищі, ніж в 2-Б (контрольному): учнів з високим рівнем на 13,2 % більше; відбулося збільшення кількості учнів з достатнім рівнем успішності (46,7 % проти 37,9 %); зменшення кількості учнів з низьким рівнем навчальних досягнень як у межах свого експериментального класу (було 23,3 %, а залишилося 6,6 %), так і в порівнянні з 2-Б (контрольним) класом: 6,6 % проти 10,3 %.
Враховуючи результати порівняння, можемо зробити висновок про те, що наша програма експериментального навчання є результативною, а гіпотеза доведеною
За результатами дослідно-експериментальної роботи, що проводилася поетапно, можна зробити висновки про те, що:
вчителі початкових класів у навчально-виховному процесі використовують нетрадиційні уроки; разом з тим, більшість педагогів-практиків надають перевагу традиційним типам уроків з відповідною структурою;
експериментальним шляхом доведено, що нетрадиційні уроки дозволяють значно активізувати пізнавальну діяльність молодших школярів, виховати у них інтерес до уроків української мови, а згодом і любов до рідного слова;
нетрадиційні уроки дозволяють молодшим школярам подолати труднощі, що виникають у процесі навчання; свідомо й легко засвоїти мовний матеріал; набути стійких комунікативних та мовленнєвих умінь і навичок.
Вивчення теоретичних основ виховання інтересу молодших школярів засобом нетрадиційних уроків та апробація дослідно-експериментальної програми, дозволили нам зробити наступні висновки.
Розвиток психологічних чинників навчальної успішності, внутрішні функціональні зміни в структурі пізнавальної сфери учня, динаміка інформаційної ваги психічних функцій навчальної успішності молодших школярів залежить від ефективності розвитку їх пізнавальних інтересів.
Стійкий пізнавальний інтерес – ознака готовності дитини до навчання. Знання сприяють виникненню, розширенню і поглибленню зацікавленості до дійсності. Важливо збуджувати пізнавальну активність учня, що проявляється у запитаннях та діях.
У школі дитина поглиблює і розширює свої пізнавальні інтереси. У неї виникає бажання змістового і досконалого вивчення певних навчальних дисциплін, коли матеріал виходить за межі навчального. Такий інтерес має стійкий характер.
На сучасному етапі роботи початкової школи в основу педагогічної практики кожного вчителя слід покласти, насамперед, творчий підхід.
5. Слід пам’ятати, що новації – не самоціль: вони мусять бути педагогічно виправданими та відповідати основним вимогам навчання і виховання.
На уроці необхідно досягти органічного поєднання ігрової і навчальної форм діяльності.
Нетрадиційні заняття дозволяють урізноманітнювати форми і методи роботи на уроці, позбавлятися шаблонів, виховують творчу особистість школяра, розширюють функції вчителя, дають можливість враховувати специфіку певного матеріалу та індивідуальність кожного учня.
Вивчивши наукову та методичну літературу, досвід роботи вчителів-практиків, ми з’ясували, що всі вчителі початкових класів розуміють важливість використання нетрадиційних уроків як активної форми виховання інтересу до навчання, але у практичній роботі більшість надають перевагу все ж таки традиційним урокам.
Дослідно-експериментальна програма, розроблена з метою виховання пізнавального інтересу учнів до української мови передбачала проведення 9, переважна більшість із яких 6 уроків (66,7 %) - нетрадиційні («урок-подорож», «урок-гра», «урок-казка», «урок-віночок», «урок «Поле чудес»»).
Апробація дослідно-експериментальної програми показала, що використання нетрадиційних уроків значно підвищує інтерес учнів до вивчення учбових дисциплін та покращує показники рівня навчальних досягнень. Зокрема, після формувального експерименту зросла увага школярів експериментального класу до уроків української мови (з 33,3% до 80,0%). Відбулося збільшення кількості учнів з високим (з 0% до 16,7%) та достатнім (з 26,7% до 46,7%) рівнем успішності з цього предмету, при одночасному зменшенні кількості учнів із середнім (з 50,0 % до 30,0 %) та низьким (з 23,3 % до 6,6%). Тим самим було доведено висунуту на початку дослідження гіпотезу.
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Музична освіта в Японії та Україні
Формування у молодших школярів ціннісних орієнтирів за творами В.О. Сухомлинського
Використання методу бесіди як засобу удосконалення навичок естетичного сприймання мистецьких творів у початкових класах
Формування здорового способу життя молодших школярів
Способи організації самостійної роботи в малокомплектній початковій школі