Сторінка
6
Згідно із ст.38 Закону України "Про вищу освіту," основними завданнями органів студентського самоврядування є:
- забезпечення і захист прав та інтересів студентів, зокрема, стосовно організації навчального процесу;
- сприяння навчальній, науковій та творчій діяльності студентів;
- сприяння створенню відповідних умов для проживання та відпочинку студентів;
- сприяння діяльності студентських гуртків, товариств, об`єднань, клубів за інтересами;
- організація співробітництва зі студентами інших навчальних закладів і молодіжними організаціями;
- сприяння працевлаштуванню випускників;
- участь у вирішенні питань міжнародного обміну студентами.
Запровадження студентського самоврядування у вищих навчальних закладах є конкретною реалізацією громадських прав студентів, формування в них почуття відповідальності, вміння вирішувати соціальні, економічні та культурно-освітні проблеми. Водночас студентське самоврядування є дієвою формою самовиховання.
У новій редакції Закону України "Про вищу освіту" передбачено норму про обов`язкову участь до 10 представників органів студентського самоврядування у вчених радах і конференціях трудових колективів вищих навчальних закладів. Статус і функції
самоврядування потребують активної участі членів цієї структури на факультетах, в університеті в цілому, у проведенні деканатами та ректоратами таких основних виховних завдань:
- формування кадрів національної інтелігенції;
- оновлення і забезпечення інтелектуального генофонду нації;
- виховання духовної еліти, закладання культурного потенціалу;
- гармонійний розвиток особистості шляхом поглиблення духовних контактів з навколишнім світом, культурою, мистецтвом;
- створення об`єктивних та суб`єктивних умов для вільного розвитку особистості шляхом залучення її до різноманітних видів творчої діяльності;
- збагачення естетичного досвіду студентів шляхом участі їх у відродженні забутих та створенні нових національно-культурних традицій регіону, міста, університету;
- становлення чіткої громадської позиції;
- формування культури сімейного життя.
Виконавчий орган студентського самоврядування може мати різноманітні форми: студентська спілка, сенат, парламент, старостат, студентська навчальна (наукова) частина, студентський деканат, рада тощо.
Перш за все, студентське самоврядування здійснюється на рівні академічної групи, потім факультету, гуртожитків, вузу. Найвищим органом самоврядування університету, як правило, є збори або конференція. На них затверджується положення про студентське самоврядування та вибирається виконавчий орган - рада, встановлюється її структура і термін повноважень, заслуховується звіт.
Головна структурна одиниця системи самоврядування – академічна група. Вона обирає свою раду, голову і делегує представника до ради самоврядування факультету і на загальноуніверситетські конференції чи збори. Рада факультету формується, як правило, з представників рад самоврядування академічних груп та гуртожитку і обирає представників до ради самоврядування університету, ради факультету.
Студентська рада самоврядування обирає із свого складу голову, заступника, розподіляє обов`язки між членами, котрі очолюють створені комісії. До них залучаються мешканці гуртожитку. Комісії можуть бути такими: житлово-побутова, культурно-масової роботи, санітарна, спортивно-масової роботи та інші.
Методичні вказівки до практичних занять
1.Головна мета практичних занять – засвоєння та закріплення найважливіших теоретичних понять курсу.
2.Студент повинен продемонструвати наявність відповідних теоретичних знать та вміння використовувати їх на практиці.
3.Підготовка до практичного заняття передбачає уважне ознайомлення з конспектом лекцій та рекомендованою літературою.
4.Теми практичних занять надаються викладачем та повністю співпадають з навчальною робочою програмою.
5.Практичне заняття проводиться на підставі як теоретичного матеріалу, що відбито у лекційному курсі, так і містить матеріал, що належить до самостійної навчальної роботи студента.
6.За бажанням студента на практичному занятті їм може бути представлено додаткові, більш поглиблені знання з курсу у вигляді реферату або усного повідомлення.
7. Вивчаючи відповідну теоретичну тему курсу, слід постійно приділяти увагу практичній спрямованості теоретичного матеріалу.
8. Відповідаючи на питання, поставлені викладачем, бажано самостійно наводити практичні приклади, що відбивають та підтверджують зміст та функцію теоретичних понять, які розглядаються.
9. Обговорюючи будь-яку теоретичну тему, особливу увагу слід приділяти аналізу різних методологічних та практичних шляхів її вирішення.
10.Дискусійні та багатопланові теоретичні проблеми готуються студентом для обговорення на практичному занятті заздалегідь та виключно під керівництвом викладача.
11. Практичне заняття передбачає як усне обговорення, так і письмові відповіді на окремі теми курсу, що залежить від змісту теоретичного матеріалу.
Методичні вказівки до виконання контрольної роботи
1.Тематика контрольних робіт надається викладачем та повністю співпадає з навчальною робочою програмою.
2.Роботу слід виконувати як самостійне осмислення теоретичного матеріалу.
3.Перед вибором теми контрольної роботи слід уважно ознайомитись із змістом теоретичного матеріалу в цілому.
4.Контрольну роботу треба виконувати самостійно.
5.На поставлені питання відповідати конкретно.
6.У роботі вказувати відповідні джерела інформації.
7.Відповіді на питання передбачають наведення прикладів.
8.На поставлені питання відповідати стисло, уникаючи зайвої та несуттєвої інформації.
9.Робота оформлюється у зошиті у письмовому вигляді.
10.Обсяг роботи – дві сторінки на одне питання.
11. Після відповіді на кожне питання вказати використану літературу.
12. Контрольна робота перевіряється викладачем до екзамену або заліку.
13. Контрольна робота має бути підготовлена у термін, визначений викладачем.
14. Студент, що виконав роботу на "задовільно" та вищу оцінку, допускається до заліку або екзамену.
15. Якщо контрольну роботу не виконано, студент до заліку не допускається.
16. Залежно від рівня виконаної контрольної роботи, викладач може винести деякі її питання для обговорення на залік або екзамен.
17. Роботу слід оформлювати охайно, писати чітко.
Методичні вказівки до самостійної роботи студентів
Самостійна робота – найважливіша складова частина навчальної роботи студентів, що виконується під керівництвом викладача.
Тематика та зміст самостійної роботи позначено у навчальній робочій програмі. Викладач знайомить студентів із тематикою та змістом самостійної роботи. Питання за кожною темою, що виносяться на самостійне вивчення, питання для самоконтролю та рекомендована література також надаються викладачем.
Загальні рекомендації до організації самостійної роботи:
1.Уважно ознайомитись із розгорнутим змістом дисципліни, використовуючи конспект лекцій та відповідні підручники.
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Формування комунікативної компетенції у дітей
Підбір методів наукового дослідження фізичної підготовки школярів
Форми організації дискусії в навчальному процесі
Дидактична розробка теми "Домашнє господарство як ланка економіки. Домашнє господарство у сучасній економіці, його ефективна діяльність"
Реформування освітньої галузі в наш час