Сторінка
1
Мала академія наук України (МАН) - загальнодержавний науковий проект, що допомагає творчим обдарованим школярам розвинути свій потенціал. МАН була створена за сприяння Міністерства освіти і науки України та Національної академії наук. Територіальні представництва працюють у кожному обласному центрі України.
40 наукових напрямків - досить широкий діапазон вибору для юних науковців. На жаль, науково-технічна сфера не сильно затребувана серед школярів, хоча такі вчені згодом користуються великим попитом серед роботодавців. У всеукраїнській системі МАН дуже популярними є гуманітарний напрям (українська та іноземні мови, мистецтвознавство), а також програмування.
Мала академія наук насправді зовсім не мала: крім уже існуючих сорока напрямків, незабаром планується відкрити ще 20, з огляду на дефіцит певних фахівців на сучасному ринку праці.
Що таке Мала академія наук України?
Мала академія наук України (далі МАН чи Мала академія) – це структурна складова системи позашкільної освіти, яка сприяє виявленню здібностей, обдарувань, і самовизначенню та реалізації особистості засобами залучення до пошукової, експериментальної, дослідницької роботи в різних галузях науки і техніки, забезпечує її творчий, інтелектуальний, духовний розвиток, професійну орієнтацію, підготовку до майбутньої професійної та громадської діяльності.
Мета МАН – поглиблення науково-практичних знань із галузевих наук у секціях і наукових товариствах, подальше зміцнення наукових зв’язків між шкільною молоддю і науковими установами. Педагогічний процес у МАН має свої особливості, які відрізняють його від звичайних уроків у школі. І перш за все це те, що плани й програми наукових гуртків, клубів, секцій, на відміну від стабільних навчальних програм, охоплюють такі галузі знань і практичної діяльності, які виходять за межі уроку, враховуючи індивідуальні інтереси та творчий потенціал конкретної дитини.
МАН здійснює освітню і наукову діяльність у позаурочний та позашкільний час, об’єднуючи за принципами добровільності й доступності учнів загальноосвітніх навчальних закладів ІІ-го та ІІІ-го ступенів, ліцеїв, гімназій, вищих навчальних закладів зазвичай І-ІІ рівнів акредитації та інших типів освітніх і наукових закладів, віком зазвичай до 21 року.
Основними завданнями Малої академії наук України є:
- пошук, розвиток та підтримка здібних, обдарованих, талановитих учнів;
- виховання свідомого громадянина України;
- створення умов для творчого, інтелектуального, духовного самовдосконалення учнів та його стимулювання;
- формування у учнів умінь та навичок культури наукового дослідження;
- формування соціально-адаптованої особистості, її громадського досвіду;
- пропаганда наукових досліджень учнів та захист їх авторських прав і інтересів;
- задоволення потреб учнів у професійному самовизначенні та творчій самореалізації.
Засновником Малої академії наук України є Міністерство освіти і науки України. Засновниками територіальних відділень, наукових товариств учнів Малої академії є Міністерство освіти Автономної республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій. Також за погодженням з відповідним органом управління освіти і науки співзасновниками територіальних відділень, наукових товариств учнів можуть виступати академічні, науково-дослідницькі установи, вищі навчальні заклади, творчі спілки, громадські організації та окремі особи, які мають досвід роботи з учнями, відповідну матеріальну базу, наукове та педагогічне кадрове забезпечення.
Засновник Малої академії, територіальних відділень, наукових товариств учнів або уповноважений ним орган здійснює фінансування Малої академії , її матеріально-технічне забезпечення, тощо.
МАН у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", "Про позашкільну освіту", "Про мови", а також Положеннями про позашкільний навчальний заклад, загальноосвітній навчальний заклад, іншими нормативно-правовими актами і даним Положенням.
Особливості навчання в Малій академії наук
В Малій академії наук України виховано багато талановитих учених, державних діячів, творчих особистостей різних фахів. Результатом плідного навчання учня в МАН є написання під керівництвом ученого або вчителя-предметника науково-дослідницької роботи, з якою діти виступають на наукових конференціях, колоквіумах (шкільних, районних, обласних), захищають під час конкурсу-захисту.
Педагогічний процес у МАН мас свої особливості, які відрізняють його від звичайних уроків у школі. І, перш за все, це те, що плани й програми наукових гуртків, клубів, секцій, на відміну від стабільних навчальних програм, охоплюють такі галузі знань і практичної діяльності, які виходять за межі уроку, враховуючи індивідуальні інтереси та творчий потенціал (можливості) конкретних дітей.
Основною ланкою територіальних (обласних) відділень МАН с наукові товариства учнів, які організовують свою діяльність у формі регулярної роботи наукових гуртків, секцій, клубів, факультативів, навчальних лабораторій, індивідуальної роботи учнів під керівництвом науковців, наукових конференцій, колоквіумів, конкурсів-захистів науково-дослідницьких робіт тощо. Головна мета НТУ - дати дитині можливість розвинути свій інтелект у самостійній творчій діяльності, з урахуванням індивідуальних особливостей і нахилів.
Навчально-виховний процес здійснюється за навчальними планами й програмами, які розробляються науковими керівниками й педагогами. Програмами й планами передбачається проведення занять загально розвиваючого напряму; надання додаткової освіти в різних галузях науки; колективна та індивідуальна робота з обдарованими дітьми; ознайомлення з методами та прийомами проведення наукового дослідження.
Учням потрібно допомогти відчути себе майбутніми членами наукових товариств (НТУ). Для цього в школі можна організувати інтелектуальні читання „Біографія науки в особах",до цих читань учні 7-10 класів готують невеликі наукові доповіді, реферати про одного з представників, наприклад, мовознавства, літературознавства, фольклористики. Роботи можуть бути зачитані в класі, й клас визначає найцікавіші, які можуть стати перепусткою до членства в науковому товаристві.
Крім того, необхідно провести діагностику щодо визначення рівня готовності учня, його інтересу до наукової діяльності.
Для того, щоб учень виявив бажання працювати над науковим дослідженням, у нього необхідно пробудити це бажання, сформувати дослідницьку мотивацію. Із членами НТУ необхідно 1-2 рази на місяць проводити заняття, спрямовані на розвиток інтелектуальних умінь. Кожне заняття покликане ставити конкретні завдання, які допоможуть школярам по-новому поглянути на власну інтелектуальну діяльність, оцінити досягнення людей, що мають великі успіхи в науці. малий академія позашкільний наука
Ефективною формою підготовки школярів до проведення самостійного наукового дослідження: та написання науково-дослідницької роботи може стати проведення учнівських колоквіумів (шкільних, районних, обласних). Колоквіум - це збори, на яких заслуховують і обговорюють наукові доповіді. Під час заходу працюють секції історичного та географічного краєзнавства, розвитку науки та освіти рідного краю, мистецтвознавства та етнографії, літературного краєзнавства, фольклористики, етимології (топоніми, мікротопоніми, гідроніми, Київщини), діалектології, економіки тощо.
1 2
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Навчально-виховні завдання курсу природознавства в початковій школі
Особливості поєднання інтерактивних методів навчання з традиційними на уроках у початковій школі
Диференціація навчання в освіті
Ісламська традиція виховання
Методика використання принципів екологічного виховання В.О. Сухомлинського у практиці сучасної початкової школи