Сторінка
2
"Словник-довідник менеджерів освіти, соціальних педагогів та працівників соціально-педагогічних служб, консультацій" визначає термін статеве виховання як "систему заходів педагогічного впливу на дітей та підлітків з метою створення в них правильного уявлення про суть взаємовідносин статей і виховання норм поведінки в статевому житті". Тобто має формуватися правильне уявлення про взаємовідносини статей.
Отже, аналіз та узагальнення сучасної науково-педагогічної літератури доводить до висновку, що статеве виховання – це процес систематичного усвідомленого впливу системи педагогічних заходів на психічний та фізичний розвиток дітей та підлітків з метою створення у них правильного уявлення про суть взаємовідносин статей і виховання у них, відповідно їх статі, норм поведінки.
Підлітковий вік – самий важкий і складний із усіх дитячих віків. Його ще називають перехідним віком, тому що протягом цього часу відбувається певний перехід від дитинства до дорослості, від незрілості до зрілості. За М.А.Галагузовою виділено особливості підліткового віку: емоційна незрілість, недостатньо розвинуте уміння контролювати власну поведінку, співставляти бажання і можливості в задоволенні своїх потреб, підвищена впливовість, бажання самоствердитися і стати дорослим.
У підлітків проявляється емоційне прагнення пізнання оточуючої дійсності, потреба у дружбі на основі спільних інтересів і захоплень. Підліток – особистість, яка знаходиться на особливій стадії формування її найважливіших рис і якостей.
Виходячи з цього дане дослідження буде здійснюватися у профілактичному напрямі, тому важливо визначити поняття "профілактика".
Профілактика (за М.А.Галагузовою) – це "сукупність державних, суспільних, соціально-медичних і організаційно-виховних заходів, спрямованих на попередження, усування або нейтралізацію основних причин та умов, які викликають різного роду соціальні відхилення у поведінці підлітка". Хоча сам термін "профілактика" зазвичай асоціюється із запланованим попередженням будь-якої неблагополучної події, тобто з ліквідацією причин, які здатні викликати небажані наслідки.
А.М.Галагузова виділяє декілька профілактичних підходів:
· інформаційний;
· соціально-профілактичний;
· медико-біологічний;
· соціально-педагогічний;
· із застосуванням санкцій.
Розглянемо соціально-педагогічний підхід. Його сутність полягає у відновленні або корекції якостей особистості підлітка, особливо моральних і вольових якостей особистості. Даний профілактичний підхід ми надалі будемо використовувати при розробці технології роботи з підлітами по формуванню статевої культури в умовах школи.
Нажаль, процес статевого виховання підлітків саме в умовах школи не достатньо розглянуто. Не зазначено на яких уроках чи позаурочних заходах необхідно приділяти увагу цьому питанню. Тому виходячи із особливостей процесу статевого виховання школярів старшого підліткового віку, враховуючи спрямованість профілактичної роботи, ми за допомогою розробленої технології будемо формувати у підлітків позитивні ціннісні орієнтації у процесі соціально-педагогічної і корекційної роботи в умовах школи.
Теоретичний аналіз існуючих технологій роботи з формування статевої культури підлітків у школі.
Вище зазначений аналіз літератури дозволяє визначити основні напрями формування статевої культури підлітків - профілактика і корекція. Виходячи із особливостей процесу статевого виховання школярів старшого підліткового віку за допомогою технології можна формувати у підлітків позитивні ціннісні орієнтації у процесі соціально-педагогічної і корекційної роботи.
Вивчення літератури з визначення терміну "соціальна технологія" дає підставу стверджувати, що єдиного підходу не має. Колектив авторів (Б.Н.Алмазов, М.А.Бєляєва, Н.Н.Безсонова та інші) надає три визначення соціальної технології:
· це конкретний спосіб здійснення людської діяльності по досягненню суспільно значущих цілей;
· це конкретна програма діяльності по вирішенню (керуванню, реалізацією) соціальної проблеми;
· це спеціально розроблена програма дослідження соціальної проблеми.
Згідно "Короткого енциклопедичного словника" (у якому також надано декілька визначень терміну) соціальна технологія це:
· упорядкована сукупність процедур та операцій, за допомогою яких реалізують певний соціальний проект або конкретну ціле раціональну ідею перетворення (реорганізації, модернізації або вдосконалення) соціальної реальності.
· цілеспрямована діяльність внаслідок якої реалізують поставлену мету і змінюють об’єкт діяльності.
· це спосіб реалізації конкретного складного процесу шляхом розчленування його на систему послідовних взаємопов’язаних процедур і операцій, які виконують одночасно, або способом розв’язання практичних завдань, що виступає як система пізнавальних процедур і практичних дій, спрямованих на зміну соціальних об’єктів відповідно до заданих цілей.
В.І. Курбатов виділяє окремо соціально-психологічні технології, як "систему процедур, в основі яких лежить вплив на деякі сторони психічної реальності людини за допомогою особливих методів". Він зазначає, що мова іде про методи, які будуть використовуватись у малій соціальній групі і через групу. При цьому групи можуть бути як природними (сім’я, клас), так і лабораторними, спеціально створені для корекційно-розвиваючих цілей.
Отже, під соціальною технологією ми будемо розуміти – конкретний цілеспрямований спосіб реалізації складного процесу шляхом поділу його на систему простих послідовних і взаємопов’язаних процедур і операцій, які виконуються одночасно з метою перетворення соціальної реальності відповідно до заданих цілей.
Ковальов С.В., Розуміхина Г.П., Равич Р.М. пропонують різні методики щодо виховання статевої культури через ряд занять, які включають анкети (для дівчат, хлопців), тест "Чи готові ви до батьківства?", ситуаційно-рольові ігри (наприклад, "Зумій сказати "Ні!"), психологічний практикум "Захисти свою точку зору", бесіду "Вибери життя" тощо.
На формування статевої культури школярів старшого підліткового віку в умовах школи звертали увагу ряд авторів. Д.В.Логвінова і С.В.Харченко розробили тренінг "Сприяння статеворольовому становленню старших підлітків". Він передбачає своєю метою – гармонізацію становлення особистості старшого підлітка в межах гендерного підходу. Велику увагу приділено самопрезентації, формуванню самостійного критичного погляду та інше. Вітюк О.Ю. розглядала питання впливу відношення до себе на відношення до інших. Малічева Н.Д., Трухан Н.Г. та інші автори розробили програму , яка охоплює теми, що хвилюють кожного підлітка (дружба, закоханість, дошлюбні стосунки, безпечна поведінка, етика стосунків тощо). Дана методика є найбільш цікавою і тому ми будемо її використовувати при розробці своєї технології.
Також ґрунтовними і цікавими є лекції священика Ілії Шугаєва, де він розглядає взаємовідносини дівчини з парубком з духовної точки зору, розповідає про таїнство шлюбу, зачаття та інше. Але деякі настанови нав’язують власну думку автора.