Сторінка
6
задоволеність членів колективу взаємовідносинами, процесом праці, керівництвом.
переважне настрій
взаєморозуміння і авторитетність керівників та підлеглих
ступінь участі членів колективу в управлінні і самоврядування колективу
згуртованість
свідома дисципліна
продуктивність роботи
Незмірний внесок у розробку особливостей психологічного клімату дитячого колективу вніс А.С. Макаренко. Як відомо, педагог не користувався терміном "психологічний клімат", а використовував такі поняття, як "стиль", "тон". Нормальним тоном колективу він вважав тільки мажорний тон. В якості основних ознак мажорного тону А.С. Макаренко висував наступні:
1. Прояв внутрішнього впевненого спокою, постійна бадьорість, готовність до дії
2. Єдність колективу, дружнє єднання його членів.
3. Захищеність всіх членів колективу
4. Розумна і корисна активність всіх членів колективу
5. Уміння бути стриманим у рухах, словах.
Всі численні ситуації взаємодії людей здійснюються через чотири основні способи взаємодії: переконання, зараження, наслідування, навіювання.
Переконання - це процес логічного обгрунтування якого-небудь судження чи умовиводу.
Переконання - це спосіб впливу на особистість або групу, який зачіпає і раціональну та емоційну сфери особистості. Процес переконання нерідко являє собою явну чи приховану дискусію двох або декількох осіб, мета якої полягає у досягненні єдності розуміння і переживання, тобто переконання не може бути монологом, це обов'язково діалогічний процес.
Наслідування, як різновид психологічного зараження, направлено головним чином на відтворення індивідом певних зовнішніх рис поведінки, манер, дій, вчинків.
Відомий вітчизняний психотерапевт В.Л. Леві виділяє зовнішнє і внутрішнє наслідування. При внутрішньому наслідуванні, вважає він, логіка почуттів, і поведінку іншої людини копіюється інтуїтивно. Зовнішній прояв іншої людини при внутрішньому наслідуванні йому, звичайно, враховуються, але вони здаються природними. Наслідування складним психічним особливостям здійснюється відразу, цілком. Адже загалом з будь-якою людиною ми сприймаємо і відчуваємо набагато більше, ніж можемо висловити. Не тільки голос, жести і манери, а й легкі узагальнені згустки всього психічного складу іншої людини - все це відкладається в нас і несвідомо ліпить образ. Зараження - захопити чим - небудь, змусити інших наслідувати себе в чому - небудь.
Психологічний вплив однієї людини на іншу або групу людей, розраховане на некритичне сприйняття слів, виражених в них думок і волі, є навіювання.
Головною умовою впливу є, з одного боку, авторитетність джерела інформації, а з іншого - довіра або, у всякому разі, відсутність опору впливу. При дотриманні цього вислову можуть чинити значний вплив на сприйняття навіюваних, їх оцінки, судження стосовно різних соціальних об'єктів.
Вплив психологічного клімату дитячого колективу на особистість дитини
Результативність впливу колективу на особистість визначається самопочуттям особистості в колективі. До нього відносяться: задоволеність особистості діяльністю, взаєминами, керівництвом, захищеність особистості в даному колективі, її внутрішній спокій. Все це визначається терміном емоційне благополуччя, яке є обов'язковою умовою розвитку особистості дитини, починаючи з самих ранніх етапів його життя. Одна з перших соціальних потреб дитини - це потреба в спілкуванні.
Від того, як оточуючі ставляться до людини, залежить і його ставлення до самого себе.
Самооцінка - це стрижнева характеристика особистості, її ядро. Самооцінка включає в себе оцінку самого себе, своєї діяльності, свого становища в колективі, свого ставлення до інших його членів.
Від рівня самооцінки залежить активність особистості, її участь у діяльності колективу, її прагнення до самовиховання. Звичайно, самооцінка формується, перш за все, під впливом результатів діяльності індивіда. Але вся справа в тому, що оцінку цих результатів завжди дають оточуючі. Ось чому оцінка оточуючих визначає самооцінку. Рівень самооцінки людини визначається не тим, що він заявляє публічно, і не тим, що він щиро думає про себе сам, а тим, як він постійно діє по відношенню до самого себе.
Самооцінка - більш складне явище, ніж оцінка інших людей. Формується самооцінка значно пізніше, ніж оцінка. У всіх вікових групах люди більш об'єктивно оцінюють інших, ніж самих себе. Здатність реагувати на себе з точки зору інших розвивається в спілкуванні та колективної діяльності. Самооцінка буває завищеною, заниженою і адекватною.
Формування самооцінки дитини - процес тонкий, і починати його треба з формування колективної думки, спрямованої на доброзичливе оцінювання особистості відповідно до її якостей.
Дослідження показують, що психологічний клімат у групі взаємно залежить від оцінок і самооцінок:
чим кращий психологічний клімат у колективі, тим вище оцінюють один одного члени колективу.
чим вище люди оцінюють один одного, тим вище самооцінки і навпаки.
Формування психологічного клімату дитячого колективу
Проблема формування сприятливого психологічного клімату в дитячому колективі - явище багатоперспективне. На перший погляд, нам здається, що знаємо кожну дитину, але в той же час не можемо передбачити результат виховного впливу на групу дітей.
Один із перших дослідників колективного виховання Й.А. Аркін запевняв, що можна добре знати риси кожної дитини, але не бути здатним намалювати картину колективного життя, колективної творчості, його працездатність.
Що ж необхідно врахувати, щоб прогнозувати зміну поведінки окремої особистості, коли вона взаємодіє з іншими? Що впливає на формування психологічного клімату колективу? Звертаючись до проблеми психологічного клімату колективу, одним із найважніших є вивчення факторів, які впливають на клімат.
Більшість дослідників цього питання умовно поділяють фактори, які визначають зміст та створення психологічного клімату на фактори мікросередовища та макроседеровища (Л.М. Карамушка, В.В. Бойко, А.Г. Ковальов, В.Н. Панферов). Середовище - соціально-побутові умови життя людини, оточення, сукупність людей, зв’язаних спільністю життєвих умов, занять, інтересів та інше. До факторів мікросередовища відносять, перш за все, соціум, у якому функціонує дитячий колектив, його особливості розвитку. До факторів макросередовища відносять, перш за все, соціум, у якому функціонує колектив, в тому числі й дитячий. Під макросередовищем розуміємо великий соціальний простір, оточення, у межах якого знаходиться та здійснює свою життєдіяльність певний колектив. Що сюди входить? Перш за все, соціально-економічний розвиток країни, специфіка конкретного етапу розвитку, ступінь демократизації суспільства та інші фактори макросередовища, які впливають на всі сторони життєдіяльності колективу в сучасних умовах. Глибока соціально-політична, економічна нестабільність розвитку нашого суспільства, матеріально-фінансові проблеми є причиною песимізму, відсутності бажання творити, невпевненості у завтрашньому дні, що не сприяє формуванню позитивного психологічного клімату в будь-якому колективі: педагогів чи учнів. Наступним важливим фактором впливу макросередовища на психологічний клімат дитячого колективу та кожного учня є стиль взаємодії педагога з учнями та стиль управлінської діяльності керівника: вміння швидко адаптуватися до нових змін у суспільстві; модернізувати навчально-виховний процес відповідно до вимог сьогодення; впроваджувати активні методи педагогічної взаємодії та управлінської діяльності; будувати особистісні взаємини на гуманістичних засадах. Отже, формування здорового психологічного клімату в колективі - результат серйозної роботи вчителів та управлінців. Якщо у колективі освітнього закладу панує атмосфера гуманності, діловитості, творчості, взаємодопомоги, то така ж атмосфера буде панувати й у дитячому колективі.