Сторінка
1
Проблема навчальної діяльності студентів знайшла відображення у психолого-педагогічних дослідженнях, які стосуються: системного і особистісно-діяльнісного підходів (І. Бех); теорії діяльності та розвитку особистості (О. Асмолов, Г. Балл, Л. Виготський, П. Гальперін, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн, та ін.); професійної підготовки майбутніх учителів (В. Гриньова, В. Сластьонін, Г. Шевченко); морального виховання особистості (І. Зязюн, В. Сухомлинський, та ін.). У рамках даної статті нами розглядаються деякі результати експерименту з виявлення мотивації студентів педагогічних закладів до навчання.
Висновки зроблені на основі емпіричних соціологічних досліджень та експерименту, що проводились у 2001 - 2002 роках у педагогічних навчальних закладах Харкова, Запоріжжя, Бердянська. У ході дослідження було опитано близько 550 студентів університетів. В експерименті узяли участь 292 студенти Бердянського та Харківського педуніверситетів, у тому числі 148 в експериментальних групах та 144 - в контрольних.
Навчальна діяльність являє собою систему, яка має дві підсистеми: діяльність студента (учіння) та діяльність викладача і студента (навчання). Вона складається з двох діяльностей: одна забезпечує передачу досвіду, нагромадженого людством, а інша спрямована на засвоєння цього досвіду й трансформацію його в особистий досвід. Її компонентами є: мотиви, навчальні цілі, навчальні дії, дії контролю й оцінки. Д. Ельконін зазначав, що навчальна діяльність “повинна спонукатися адекватними мотивами. Ними можуть бути лише ті мотиви, які безпосередньо пов’язані з її змістом, тобто мотиви набуття узагальнених способів дій, або мотиви власного зростання, власного вдосконалення".
Наведемо деякі узагальнені дані. Аналізуючи результати діагностики мотивації навчання, ми дійшли висновку, що у більшої частини студентів склалося стійке позитивне ставлення до навчання. 53,1% опитаних студентів зазначили, що вони стали ставитися до навчання більш серйозно і відповідально, ніж у школі.
Ці дані збігаються з думкою опитаних викладачів. Близько 70% з них указали, що в половини студентів присутні позитивне ставлення до навчання, усвідомлення його особистісного змісту, значущості. Необхідно зазначити, що питання навчальної мотивації зважується студентами далеко не однозначно в різних контекстах анкети. Досліджуючи характер спонукань, які привели їх до вищої школи, ми одержали такі дані: 62,2% опитаних студентів привели в університет як широкі, так і вузькі соціальні мотиви (бажання здобувати вищу освіту і мати більше можливостей при виборі майбутньої професії, зайняти престижне місце в суспільстві й ін). Насторожує той факт, що тільки 12,5% респондентів вирішили одержати вищу освіту через прагнення стати хорошим учителем. Навчально-пізнавальними мотивами (подобається вчитися, хочу стати освіченою людиною) керувалися 25,3% студентів.
Інформацію про рівень навчальної мотивації студентів ми також одержали, аналізуючи характер спонукань відвідування ними навчальних занять (табл.1). Як показують дані, тільки 34,9% опитаних студентів спонукує відвідувати заняття наявність навчально-пізнавального інтересу. Значна частина респондентів відвідує навчальні заняття з більш прагматичних причин: необхідність складати іспити, заліки; контроль присутності студентів на занятті й ін.
Це збігається і з уявленнями викладачів про сьогоднішнього студента та його ставлення до навчання: 70,8% опитаних викладачів виділили таку узагальнену рису студентства, як прагматизм, і, на жаль, лише 16,6% - захопленість.
Таблиця 1. Мотиви відвідування студентами навчальних занять (у %)
1 курс |
2 курс |
3 курс |
Всього | ||
(99 осіб) |
(95 осіб) |
(98 осіб) |
292 осіб | ||
1. |
Цікаво (є інтерес) |
53,1 |
30,2 |
24,8 |
34,9 |
2. |
Подобається засвоювати нову інформацію |
47,4 |
25,2 |
19,8 |
30,8 |
3. |
Необхідність набуття знань для майбутньої професійної діяльності |
32,9 |
29,1 |
42,3 |
34,8 |
4. |
Дисциплінованість, обов`язковість |
49,3 |
25,3 |
21,9 |
32,2 |
5. |
Необхідність знань для складання іспитів і заліків |
41,8 |
38,3 |
31,4 |
37,2 |
6. |
Контроль за присутністю на заняттях |
51,8 |
32,6 |
30,9 |
38,4 |
7. |
Відповідь відсутня |
2,2 |
1,8 |
0,3 |
1,4 |
Аналіз табличних даних говорить про те, що навчально-пізнавальний інтерес, з яким приходять учорашні школярі до університету, на жаль, від курсу до курсу падає. І хоча в студентів зростає почуття обов’язку і відповідальності, важливий компонент мотивації їхньої навчальної діяльності - емоційний - залишається нереалізованим. Про це говорять цифрові дані (табл.2).
Таблиця 2. Ставлення студентів до навчального процесу (у %)
1 курс |
2 курс |
3 курс |
Всього | ||
1. |
Подобається навчатися |
58,3 |
31,7 |
24,8 |
38,3 |
2. |
Вчитися не подобається |
5,3 |
13,8 |
19,9 |
13,0 |
3. |
Важко відповісти |
36,4 |
54,5 |
55,3 |
48,7 |
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Розвиток пізнавального інтересу молодших школярів у процесі вивчення курсу "Я і Україна" в 3-4 класах
Формування музично-інтелектуальних умінь учнів молодших класів
Дослідницький метод опитування та методологічна основа його проведення
Інноваційні освітні проекти та управління їх здійсненням
Формування вміння розв'язувати творчі завдання в процесі роботи над дизайн-проектом