Сторінка
9
2. Первинне закріплення ( осмислення та встановлення об’єктивних зв’язків і залежностей в новому матеріалі):
Для чого призначені джерела електричної енергії?
Які пристрої називають споживачами електричної енергії?
Що називають електричним колом?
Який документ називають електричною схемою?
У чому полягає схожість і відмінність між принциповою і монтажною схемами?
3. Вступний інструктаж до практичної роботи учнів:
пояснення і показ трудових прийомів та операцій, якими мають володіти учні, з обґрунтуванням кожної дії;
ознайомлення з інструкційними картами;
акцентування уваги на правила ТБ;
закріплення та перевірка засвоєння учнями навчального матеріалу (відтворити показані прийоми, провести певні розрахунки, повторити технічні вимоги до якості роботи).
4. Поточний інструктаж:
4.1 Цільові обходи робочих місць учнів:
перевірка організації робочого місця;
перевірка правильності виконання трудових прийомів;
перевірка правильності виконання трудових операції;
перевірка вміння користуватися технічною документацією, інструментами;
перевірка дотримування правил ТБ.
4.2 Індивідуальний інструктаж учнів.
4.3 Додатковий інструктаж при умові однакових помилок значною частиною учнів.
5. Практична робота. Складання (монтаж) електричного кола
Обладнання, інструменти та матеріали: монтажна панель, батарейка від кишенькового ліхтарика, вимикач, ламповий патрон, лампочка, з'єднувальні проводи, викрутка.
Послідовність виконання роботи:
1. Уважно розглянь монтажну схему електричного кола.
2. Розмісти на монтажній панелі батарейку від кишенькового ліхтарика, ламповий патрон, лампочку, вимикач та з'єднувальні проводи.
3. З'єднай проводом один з полюсів батарейки з одним із контактів патрона.
4. З'єднай другий контакт патрона з одним із контактів вимикача.
5. З'єднай другий контакт вимикача з другим полюсом батареї.
6. Загвинти лампочку в патрон і перевір роботу електричного кола.
7. Розбери електричне коло, від'єднавши проводи від контактів кожного елемента кола.
ІV. Заключний інструктаж:
– аналіз виконуваних робіт;
– аналіз помилок, які найчастіше траплялися;
– аналіз порушень трудової дисципліни;
– аналіз виконання правил ТБ;
– мотивація оцінок;
– демонстрація найкращих робіт.
V. Повідомлення теми та мети наступного заняття.
VІ. Домашнє завдання: 20,21,22
VІІ. Прибирання робочих місць, прибирання майстерні.
Аналіз стану матеріальної бази трудового навчання в ЗОШ
У школі обладнано дві майстерні: з деревообробки та металообробки. Вони дуже добре обладнані верстатами та інструментами, так що кожен учень має можливість працювати окремо. Площа майстерні з обробки деревини відповідає нормам, освітлення комбіноване, є вентиляція природна і штучна. Під час роботи кожен учень працює за своїм робочим верстаком, всього їх 15 і вчитель добре бачить кожного учня за роботою. Це дуже підвищує ефективність управління навчальним процесом.
В майстерні встановлено радіально-свердлильний верстат; стругальний станок HP 250-2/230; токарний верстат по дереву DSO- 1000; токарний універсальний верстат SPA-500. Є шафа для інструментів та готових виробів та шафа для навчально-технічної документації. Робоче місце вчителя розміщене біля вікна; на стіні за ним розміщена дошка. Станки, які знаходяться в майстерні відключаються централізовано тумблером, що знаходиться біля столу вчителя. Обладнання заземлене. Деревообробні верстати встановлені біля вікон на відстані 40см від стінки, з проміжком 80см між ними.
Майстерня забезпечена всіма приладами та інструментами, відповідно до вимог навчального плану. На стінах майстерні висять плакати з техніки безпеки при роботі на верстатах та з інструментом.
Пройшовши педагогічну практику у СШ №187 в місті Києві провів самостійно 4 уроки з трудового навчання, один виховний захід. За цей період здобув досвід у навчальній, виховній та позакласній роботі. Ця практика являє собою органічну частину учбового виховного процесу, забезпечує собою поєднання теоретичної діяльності та практики, що виконує ведучу роль у формуванні освіченості майбутніх вчителів.
Суттєва особливість педагогічної праці – вона з початку і до кінця і процесом взаємодії людей. Це посилює роль особистісних взаємин у педагогічній праці: підкреслює важливість моральних аспектів. Специфічним є і результат педагогічної діяльності – людина, яка оволоділа певної частиною суспільної культури, здатна до соціального саморозвитку виконання певних соціальних ролей у суспільстві.
За період проходження педагогічної практики я зрозумів, що педагог повинен ставити перед вихованцем посильні і розумно сформульовані вимоги з метою його подальшого розвитку, тобто здійснювати педагогічний вплив гуманістичного, а не авторитарного характеру. Виявляючи в діалозі, співпраці, партнерстві повагу до учня, і толерантність і справедливість, учитель тим самим захищає свободу особистості, продовжує культурну спадщину, творить нові вартості, виступає співучасником зміцнення демократичного ладу.
Проводячи самостійно уроки дійшла висновку , що серед умінь навичок педагогічної техніки особливе місце посідає розвиток мови педагога, що є одним із важливих виховних засобів і містить такі аспекті правильна дикція, "поставлений голос", ритмічне дихання і розумне приєднання до мови міміки і жестів.