Сторінка
1
Вивчення іменника як частини мови у початковій школі передбачене програмою для середньої загальноосвітньої школи 1-4 класів (2009 р.).
Згідно розділу програми, підготовка до вивчення іменника проводиться вже в першому класі і полягає у розвитку в учнів уваги до лексичного значення слова. Проходить накопичення того конкретного матеріалу, на основі якого стає можливим узагальнення відносно типового для іменника лексико-граматичного значення: означає назву предмета.
Згідно змісту навчального матеріалу учні 1-х класів повинні:
· впізнавати і розрізняти слова-назви предметів, ознак, дій;
· вміти поставити до слів питання;
· володіти загальновживаними українськими словами, зокрема тими, що стосується навчальної діяльності;
· відрізняти на слух загальновживані українські слова від слів споріднених мов з тим самим значенням.
За програмою, у 2 класі здійснюється більш цілеспрямована робота над іменниками в процесі вивчення теми "Слова, які відповідають на питання хто? що?, і :
· учні повинні навчитися ставити питання до іменників;
· розрізняти іменники, які відповідають на питання хто? Що?;
· змінювати за зразком іменники, які відповідають на питання хто? що?, за числами (один-багато);
· розуміти роль іменників у мовленні.
Поступово у дітей починає формуватися розширене розуміння назви предметів.
За програмними вимогами, на кінець другого навчального року діти повинні вміти визначати головні члени речення із трьох-чотирьох слів, у якому підмет виражений іменником у називному відмінку, а присудок — особовими формами дієслова, самостійно добирати синоніми та антоніми до іменників і вводити їх у речення.
У 3 класі згідно вимог програми учні повинні:
· мати уявлення і поняття про іменник як частину мови; впізнавати в тексті і самостійно добирати іменники, ставити питання до іменників, що належать до різних родів;
· будувати сполучення іменників з іншими словами, використовуючи для зв’язку закінчення і прийменники;
· розрізняти іменники – назви істот і неістот, правильно ставити до них питання;
· розрізняти власні і загальні іменники, добирати відповідні приклади;
· вживати в письмових текстах власні іменники з великою буквою;
· відносити до іменників за поставленим питанням (що) опредмечені якості, дії (зелень, добро, плавання, напис);
· розрізняти і пояснювати в процесі навчальної роботи іменники в прямому і переносному значеннях;
· визначати рід іменників, ставити питання і відносити іменник до одного з родів;
· змінювати іменники за числами, визначати число іменників;
· знати назви відмінків і відмінкові питання; змінювати іменники різних родів за відмінками з орієнтуванням на зразок, навчальну таблицю;
· добирати найуживаніші (1-3) синоніми та антонім до заданих іменників;
· вживати синоніми і антоніми в усних і письмових висловлюваннях; брати участь в удосконаленні в навчальних і власних текстів за допомогою синонімів.
Ці завдання вирішуються під час вивчення таких тем:
Загальне поняття про іменник (питання, значення, роль та зв'язок у реченні). Іменники, що означають назви істот і неістот.
Власні й загальні іменники. Велика літера у власних іменниках.
Рід іменників: чоловічий, жіночий, середній.
Вправи на визначення роду іменників. Спостереження за родовими закінченнями іменників.
На кінець третього навчального року учні повинні вміти - виконувати аналіз за частинами мови, встановлювати зв'язок слів, визначати головні і другорядні члени у реченнях із трьох-шести слів, у яких підмет виражений іменником у називному відмінку, а присудок — особовими формами дієслова, будувати зв'язну розповідь за малюнками з використанням дієслів з п'яти-шести речень (усно) і з чотирьох-п'яти речень (письмово).
Згідно вимог програми учні 4-го класу повинні:
· відносити до іменників слова з абстрактним значенням, які відповідають на питання що?;
· добирати до поданих іменників 2-3 синоніми, антоніми;
· розкривати значення (2-3) багатозначного іменника; вводити його в словосполучення, речення (у процесі виконання навчальних вправ);
· визначати рід і число іменників;
· змінювати іменники за числами і відмінками;
· визначати початкову форму іменника (називний відмінок однини);
· змінювати в процесі словозміни іменників;
· перевіряти за словником закінчення в родовому і орудному відмінках іменників на - ар, - яр;
· використовувати в мовленні паралельні форми іменників чоловічого роду — назв істот у давальному і місцевому відмінках однини;
· вживати: подвоєння букв на позначення м’яких приголосних перед закінченням – ю в орудному відмінку іменників жіночого роду з основою на приголосний; апостроф перед закінченням –ю в іменниках з основою на б, п, в, м, ф;
· не вживати подвоєння в іменниках зі збігом приголосних в основі;
· користуватися навчальними таблицями відмінювання іменників у множині в процесі виконання вправ на практичне засвоєння відмінкових закінчень іменників, вживання прийменників з іменниками в окремих відмінках;
· вживати літературні форми закінчень -ах (-ях) іменників у місцевому відмінку множини.
Таким чином, розділ програми середньої загальноосвітньої школи "Мова. Мовлення, правопис і розвиток мовлення", який включає вивчення теми "Іменник" у 1—4 класах, забезпечує тісний взаємозв'язок лексичних, граматичних, орфоепічних знань та мовленнєвих умінь і навичок молодших школярів, які є фундаментальною основою для подальшого вивчення іменника в старших класах.
Вивчення рідної мови у початкових класах здійснюється за допомогою таких підручників:
Таблиця 1
Основні та додаткові підручники та навчальні посібники
Назва |
Автор |
Клас |
Видавництво |
Рік видання |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Основні підручники та навчальні посібники. | ||||
Буквар (підручник) |
Вашуленко М.С., Скрипченко Н. Ф. |
1 |
Освіта |
2004, 2007 |
Рідна мова (підручник) |
Білецька М.А., Вашуленко М.С. |
2 |
Освіта |
2002 |
Рідна мова (підручник) |
Білецька М.А., Мельничайко 0.1. |
3 |
Освіта |
2003 |
Рідна мова (підручник) |
Вашуленко М.С. та ін. |
4 |
Освіта |
2004 |
Додаткові підручники та навчальні посібники | ||||
Супутник букваря (посібник) |
Вашуленко М.С, Вашуленко В.Ф. |
1 |
ТОВ «КІМО» |
2004 |
Буквар (підручник) |
Чорна М.М., Грабар Д.І. |
1 |
Світ |
1995 |
Буквар (підручник) |
Луцик Д.В., Проць М.М., Савшак А.С. |
1 |
Світ |
2004-2007 |
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Наступність у формуванні природничих знань у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку
Диференціація навчання на всіх етапах уроку
Розвиток творчого мислення молодших школярів засобами природи
Особливості розвитку взаємин дітей старшого дошкільного віку
Гра як основний вид діяльності дітей дошкільного віку