Сторінка
1
Більшість застосувань математики пов'язане з виміром величин. Однак для цих цілей натуральних чисел недостатньо; не завжди одиниця величини укладається ціле число раз у вимірюваній величині. Щоб у такій ситуації точно виразити результат виміру, необхідно розширити запас чисел, увівши числа, відмінні від натуральних. До цього висновку люди прийшли ще в далекій давнині: вимір довжин, площ, мас і інших величин привело спочатку до виникнення дробових чисел - одержали раціональні числа, а в V в. до н.е. математиками школи Піфагора було встановлено, що існують відрізки, довжину яких при обраній одиниці довжини не можна виразити раціональним числом. Пізніше, у зв'язку з рішенням цієї проблеми, з'явилися числа ірраціональні. Раціональні й ірраціональні числа назвали дійсними.
Дійсні числа - не останні в ряді різних чисел. Процес, що почався з розширення множини натуральних чисел, триває й сьогодні - цього вимагає розвиток різних наук і самої математики.
Знайомство учнів із дробовими числами відбувається, як правило, у початкових класах. Потім поняття дробі уточнюється й розширюється в середній школі. У зв'язку із цим учителеві необхідно володіти поняттям дробі й раціонального числа, знати правила виконання дій над раціональними числами, властивості цих дій. Все це потрібно не тільки для того щоб математично грамотно ввести поняття дробі й навчати молодших школярів виконувати з ними дії, але й, що не менш важливо, бачити взаємозв'язку множин раціональних і дійсних чисел із множиною натуральних чисел. Без їхнього розуміння не можна вирішити проблему наступності в навчанні математиці в початкових і наступних класах школи.
Виходячи з актуальності даної проблеми ми вибрали темою нашого дослідження «Формування математичних понять» (Дробі. 5 клас).
Об'єкт дослідження - процес формування поняття дробі.
Предмет дослідження - прийоми введення й формування математичних понять на уроках математики.
Ціль дослідження - розробити прийоми введення й формування математичних понять на уроках математики.
Відповідно до мети в основу дослідження була покладена гіпотеза, що поняття дробі буде сформовано в учнів 5 класів при систематичній і цілеспрямованій роботі, спрямованої на формування поняття дробі як раціонального числа.
Відповідно до мети й гіпотезою були поставлені наступні задачі:
- проаналізувати методико-математичну й психолого-педагогічну літературу й виявити теоретичні положення, пов'язані з поняттям дробі;
- проаналізувати методико-математичну літературу й виявити прийоми введення й формування поняття дробі на уроках математики, розглянути різні підходи до введення поняття дробі;
- відібрати й апробувати вправи, спрямовані на формування дроби як раціонального числа;
- розробити методичні рекомендації із прийомів введення й формування дробі як раціонального числа.
Для рішення поставлених задач використані методи дослідження: спостереження, педагогічний експеримент, аналіз продуктів діяльності учнів, тестування.
Дослідження проводилися в три етапи:
1 етап - пошуково-теоретичний. У процесі аналізу психолого-педагогічної й методичної літератури були забезпечені методологія, методика дослідження, його понятійний апарат, проблема, об'єкт, предмет, задачі, методи й гіпотеза дослідження.
2 етап - дослідно-експериментальний. На цьому етапі розроблені й проведені уроки математики з використанням завдань творчого характеру, здійснювалася перевірка робочої гіпотези; проводилася обробка отриманих результатів.
3 етап - Заключний. Цей етап включав обробку й систематизацію матеріалу, апробацію й впровадження результатів у практику.
Процес формування математичних понять на уроках математики
Ми відрізняємо один об'єкт (явище) від іншого, користуючись різними якостями, ознаками або особливостями об'єктів (і явищ). Серед різних властивостей досліджуваних об'єктів можна виділити: 1) одиничні (індивідуальні) властивості; 2) загальні властивості.
Для одиничних властивостей деякого об'єкта характерно те, що вони є його відмітними властивостями. Наприклад: а) Сама більша ріка в Європі - Волга; б) рівняння другого ступеня з одне змінної - квадратне рівняння.
Загальні властивості деякого об'єкта можуть бути як відмітними, так і невідмітними його властивостями. Наприклад, люди - хребетні істоти (невідмітна властивість). Загальна властивість об'єкта може бути його відмітною властивістю, якщо воно виражає так звані істотні властивості цього об'єкта, властивості, які є його ознаками, що виділяють його із множини інших об'єктів. Наприклад, люди - істоти зі членороздільною мовою. У процесі відбиття в мозку людини цих властивостей об'єктів виникає особлива форма мислення називана поняттям.
Що ж є характерним для такої форми мислення, як поняття?
По-перше, те, що поняття є продукт високоорганізованої матерії; по-друге, те, що поняття відбиває матеріальний світ; по-третє, те, що поняття з'являється в пізнанні як засіб узагальнення; по-четверте, те, що поняття означає специфічно людську діяльність; в-п'ятих, те, що формування поняття у свідомості людини невіддільно від його вираження за допомогою мови, запису або символу.
Процес формування деякого поняття - поступовий процес, у якому можна доглянути кілька послідовних стадій. Спробуємо проілюструвати цей процес на найпростішому прикладі - формуванні в дітей поняття про число 3.
1) На першому щаблі пізнання діти знайомляться з різними конкретними множинами, такими, наприклад, які зображені на малюнку 1. Вони не тільки бачать кожне із цих множин, але й можуть сприймати дотиком (поторкати) ті предмети, з яких ці множини складаються. На цій стадії процесу пізнання вони можуть звертати увагу (убачати) найрізноманітніші конкретні властивості як самих предметів, так і множин, для яких ці предмети є елементами.
Цей процес «бачення» створює у свідомості учня особливу форму відбиття реальної дійсності, що називається сприйняттям (відчуттям). Почуттєве сприйняття об'єкта є початковий, найпростіший щабель у його пізнанні - перший щабель у формуванні відповідні йому поняття. Сприйняття існує у свідомості людини тільки в той час, коли які-небудь об'єкти або явища впливають на його органи почуттів; у той же час воно не зникає безвісти.
2) Заберемо об'єкти, і запропонуємо дітям забути про те, які були ці об'єкти. Чи було щось загальне, що характеризує кожне із цих множин? У свідомості дітей повинне було запам'ятатися число предметів у кожній множині, те, що всюди було по «трьох». Якщо це так, то у свідомості дітей створилася нова форма уявлення про число «три».
3) Дотепер діти мали справу із множинами предметів, у кожному з яких було по 3 предмети. На основі уявного експерименту на наступному щаблі пізнання діти повинні доглянути, що властивість, виражена в слові «три», характеризує будь-яку множину будь-яких елементів виду (а,b, с). Тим самим виділена істотна загальна особливість таких множин - «мати три елементи». Тепер можна сказати, що у свідомості дітей сформоване поняття про число 3.
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Розробка педагогічного курсу професійного виховання "Механізми та елементи трансмісії"
Шляхи розвитку валеологічної культури школярів засобами української музики
Космічна подорож по планетам Сонячної системи
Вплив дисфункціональної сім’ї на розвиток особистості молодшого школяра
Особливості взаємодії вчителя та учнів на уроках іноземної мови