Сторінка
1
Природним є прагнення людини до творчості, гармонії, любові, тобто тих елементів, що складають естетичне виховання. Фундамент цього виховання закладається у початковій школі. Великий потенціал при вивченні предметів творчого характеру у початкових класах містить, на нашу думку, використанням нових інформаційно-комунікаційних технологій. Це питання тісно пов’язане із проблемами взаємодії «дитина — комп’ютер» та використанням вчителем початкових класів комп’ютерів у своїй діяльності.
Сучасна школа, крім озброєння учнів конкретними знаннями основ наук, повинна наділити їх також визначеними уміннями і навичками в постійному самостійному поповненні своїх знань, тобто створювати умови для саморозвитку особистості учнів. Одним зі шляхів досягнення зазначеної мети є послідовне використання обчислювальної техніки у навчанні. Однак, пошук нових шляхів вироблення елементів комп’ютерної грамотності дітей, потребує глибокого психолого-педагогічного обґрунтування. Необхідна особлива методика і випробувані програмні засоби для навчання учнів початкових класів.
Теоретичною основою раннього ознайомлення дітей з елементами комп’ютерної грамотності може стати концепція розвивального навчання, розроблена П.Я. Гальперіним, Д.Б. Ельконіним, В.В. Давидовим, Н.Ф. Тализіною та ін., у якій психологи підкреслюють виняткову важливість молодшого шкільного віку для формування творчого мислення.
Метою роботи є розгляд можливості використання комп’ютера на уроках художньо-естетичного циклу в навчальному процесі початкової школи, розробка методів та прийомів такого використання.
Об’єктом дослідження є використання персонального комп’ютера в початковій школі.
Предмет дослідження – шляхи використання комп’ютерної техніки та засобів мультимедіа на уроках художньо-естетичного циклу в початковій школі.
Гіпотезою дослідження є положення, згідно з яким пізнавальна діяльність учнів буде більш раціональною і продуктивною за умови оптимального застосування системи сучасних методів використання ПК.
Для підтвердження висунутої гіпотези виділені такі завдання:
Аналіз друкованих джерел з цього питання;
Узагальнення досвіду використання ПК в школі;
Розробка та теоретичне обґрунтування системи методів та прийомів використання ПК;
Експериментальна перевірка ефективності використання ПК на уроках художньо-естетичного циклу;
Розробка та впровадження в практику методичних рекомендацій щодо використання нових інформаційних технологій в початковій школі.
Наукова значущість роботи:
впровадження в практику методичних рекомендацій щодо використання нових інформаційних технологій в початковій школі.;
Обґрунтовано шляхи використання ПК на уроках художньо-естетичного циклу у початковій школі.
Практична значущість роботи:
Розроблено ефективні прийоми використання комп’ютера у початковій школі;
Результати дослідження можуть бути використані в практичній діяльності вчителів початкової ланки освіти.
База дослідження. Дослідження проводилося з 2004 по 2005 навчальний рік на базі Грабовецької ЗОШ Тернопільського району, Тернопільської області.
Апробація дослідження.
Основні положення і результати дослідження доповідались і обговорювались на кафедрі інформатики та методики її викладання та на студентських науково-практичних конференціях; результати дослідження опубліковані у формі статті.
Інформаційно-комунікаційні технології в освіті
Використання інформаційних технологій у школі є достатньо складною проблемою, що вимагає детального наукового вивчення, психолого-педагогічного обґрунтування. Спроби вести регулярне навчання за допомогою комп’ютерних програм часто зазнають невдачі в першу чергу тому, що через недосконалість програмних засобів не вдається дістати явну перевагу використання комп’ютерних технологій перед традиційними формами навчання. Інша важлива причина – комп’ютер не завжди є загальнодоступним засобом навчання. Тривалий час ні вчителі, ні учні не були готові прийняти комп’ютер як навчальний засіб. Немає до кінця розроблених методик комп’ютерного навчання.
На сучасному етапі інформатизації ситуація змінюється. Та виникають нові завдання, оскільки кількість навчальних програмних засобів, що випускаються на ринок, настільки велика, що необхідне детальне їх вивчення та обґрунтування. Комп’ютерне навчання можна вважати новою освітньою галуззю, і для школи це є дуже актуальним, бо саме тут виховуються майбутні спеціалісти, що працюватимуть в інформаційному суспільстві. Комп’ютер стає звичним засобом пізнання навколишнього світу, таким як для попередніх поколінь була книга.
Комп’ютер, як і книгу, можна використовувати з великою користю, а можна і на шкоду. Яке ж місце може зайняти комп’ютерна програма в навчанні сьогоднішнього і завтрашнього школяра?
По-перше, найпоширеніша форма роботи – урок, і навряд чи є причини думати, що в найближчому майбутньому вона зміниться. Отже, доцільно забезпечувати уроки комп’ютерною підтримкою. По-друге, застосування комп’ютера в навчанні не обмежується уроками. Урок є лише формою організації навчального процесу. Так само як і у випадку з книгою, велику роль тут відіграє самостійна робота з навчальною програмою або базою знань на домашньому комп’ютері.
Широкого поширення здобула зараз взаємодія вчителя з учнем через комп’ютерні мережі – дистанційне навчання. Не зупиняючись детально на перевагах та недоліках цієї форми навчання, зазначимо, що існує ряд категорій дітей, для яких таке навчання є чи ледь не єдиною можливістю отримати повноцінну освіту. Для обдарованого і допитливого учня це можливість займатися самоосвітою.
Наведемо деякі переваги роботи з навчальними програмами:
скорочується час вироблення необхідних технічних навичок учнів;
збільшується кількість тренувальних завдань;
природно досягається необхідний темп роботи учня;
легко досягається диференціація навчання;
учень стає суб’єктом навчання, тому що програма вимагає від нього активного управління;
з’являється можливість моделювати безліч процесів, за допомогою комп’ютерної анімації створювати на уроці ігрову пізнавальну ситуацію;
урок можна забезпечити матеріалами, користуючись засобами телекомунікацій;
діалог із програмою отримує характер навчальної гри, і у більшості дітей підвищується мотивація навчальної діяльності.
Поряд з перевагами присутні і недоліки роботи з навчальними програмами:
діалог із програмою позбавлений емоційності і, як правило, одноманітний;
програмісти не можуть врахувати особливостей конкретної групи учнів, тут вкрай важлива роль вчителя;
не забезпечується розвиток мовної, графічної і писемної культури учнів;
крім помилок у вивченні навчального предмета, що учень робить і на традиційних уроках, з’являються ще технологічні помилки при роботі з програмою;
як правило, матеріал подається в умовній формі, сильно стиснутій й одноманітній;
контроль знань обмежений декількома формами – тестами або опитуванням;
учителю потрібно мати спеціальні знання, уміння і навички роботи з комп’ютерною технікою;