Сторінка
1
Досягнення національної системи освіти та виховання є підвалинами розбудови гуманістичної школи, пронизаної добротою, увагою і повагою до учня, вірою в його можливості. Державні документи про освіту – Закони України «Про загальну середню освіту», Національна доктрина розвитку освіти в Україні та основні напрямки державотворення спрямовані на поліпшення освітнього рівня особистості, розвиток нації. Практика сучасних інтеграційних процесів в Україні, пов’язаних зі входженням у Болонський процес, об’єктивно визначає якісно новий зміст і мету освіти й закріплює одну з головних стратегічних позицій – утвердження кожної особистості як найвищої соціальної цінності. Саме тому, одним з найважливіших завдань загальноосвітньої школи є підвищення ефективності навчально-виховної роботи, активне впровадження сучасних методів навчання з метою забезпечення всебічного формування особистості учня, розвитку його творчих здібностей та наукового світогляду.
Розвиток інтересу до вивчення дисциплін природничого циклу набуває особливо важливого значення в загальноосвітніх закладах. У контексті цієї проблеми актуальним є розвиток пізнавальних інтересів учнів у процесі вивчення фізики, що обумовлено новими тенденціями формування пізнавальної компетентності учнів у зв’язку з профільним навчанням та введенням незалежного оцінювання знань школярів.
Зараз значна увага приділяється формуванню пізнавальних інтересів до навчальних дисциплін не лише у рамках навчального процесу, але й у позакласній роботі з учнями, зокрема предметних гуртках, факультативах, клубах за інтересами тощо.
Аналіз літературних джерел та результатів наукових досліджень із проблем розвитку пізнавального інтересу учнів до вивчення фізики дозволяє зробити висновок, що в роботах відомих за теоретичними та прикладними надбаннями науковців залишається поза увагою проблема комплексного дослідження організації навчання фізики в позаурочний час. Це зумовило вибір теми магістерського дослідження «Розвиток інтересу до навчання фізики в учнів у позакласній роботі на прикладі 11 класу загальноосвітньої школи».
Об’єктом дослідження є позакласна робота з фізики в загальноосвітніх навчальних закладах на основі 11 класу.
Предметом дослідження визначено методичні підходи, які забезпечують розвиток інтересу учнів до навчання фізики засобами позакласної роботи в школі.
Мета роботи полягає у дослідженні, розробці деяких позакласних заходів, які сприяють поглибленому вивченню деяких тем з фізики в 11 класі, також методичному обґрунтуванні позакласних робіт, які спрямовані на підвищення інтересу учнів до навчання фізики і методичного забезпечення їх впровадження у навчальний процес.
Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що позакласна робота буде сприяти розвитку інтересу учнів до навчання фізики.
Досягнення поставленої мети й перевірка гіпотези передбачали вирішення таких основних завдань магістерського дослідження:
1. З’ясувати стан проблеми в психолого-педагогічній теорії та практиці.
2. Розробити навчальні творчі заходи, які сприяють розвитку інтересу учнів до фізики.
3. Підготувати комплекти інформаційних, дидактичних та методичних матеріалів до тем розроблених творчих заходів.
4. Розробити аналіз навчального плану з фізики в 11 класі та створити сучасні дидактичні матеріалів та описати їх в позакласних заходах, і застосувати даний матеріал в умовах навчального процесу у загальноосвітній школі.
5. Проаналізувати дані, отриманих у ході експерименту, що дозволять розкрити загальну тенденцію впливу позакласних заходів на інтерес учнів 11 класу до уроків фізики.
Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів полягає втому, що:
визначено та обґрунтовано педагогічні умови підвищення рівня розвитку інтересу учнів до вивчення фізики у позакласній роботі;
набули подальшого розвитку організаційні форми та методи позакласної роботи з фізики.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що розроблено комплекти інформаційних та методичних матеріалів для творчих позакласних заходів з використанням елементів цікавої фізики, які сприяють підвищенню рівня розвитку інтересу до шкільного курсу та визначаються спрямованістю на посилення ефективності навчально-виховного процесу з фізики; підготовлено методичні заходи, що дають можливість застосовувати матеріали цих заходів у практиці навчання учнів фізики.
Психолого-педагогічні умови формування пізнавального інтересу при вивченні фізики
Пізнавальний інтерес – це інтерес до знань, потреба у розумовій діяльності, у пізнанні, у розширенні знань, прагнення здобувати нові знання і вміння, застосовувати свої пізнавальні можливості та вдосконалювати інтелектуальні здібності. Формування цього інтересу сприяє активізації всієї навчально-пізнавальної діяльності, надає учню силу і привабливість, можливість відчути радість від творчої діяльності, логіку та фасу науки, задоволення від навчання. Запровадження кредитно-модульної організації навчального процесу вимагає скорочення аудиторних занять і збільшення годин самостійної роботи учнів. Проте, самостійне вивчення значної кількості навчального матеріалу неможливе без наявності у учні в пізнавального інтересу.
Метою стало дослідження психолого-педагогічних умов формування пізнавального інтересу учнів на заняттях з фізики. Виходячи з мети, ми поставили собі завдання визначити, використання яких новітніх педагогічних технологій є необхідним для створення цих умов.
Відомі педагоги минулих століть встановили, що головну функцію у навчанні відіграє інтерес. Я. Коменський, розглядаючи нову школу як джерело радості, світла і знань, вважав інтерес одним із головних шляхів створення цієї світлої й радісної умови навчання. Ж. Руссо, спираючись на безпосередній інтерес вихованця до оточуючих його предметів і явищ, намагався будувати доступне та приємне для дитини навчання. К. Ушинський в інтересі бачив основний внутрішній механізм успішного учіння. Він показав, що зовнішній механізм примушування не досягає потрібного результату. Сучасна дидактика, спираючись на новітні досягнення педагогіки та психології, бачить в інтересі ще більші можливості для навчання, формування й розвитку особистості. Вчені Н. Менчинська, О. Леонтьев, С. Рубінштейн, Г. Щукіна та інші зазначають, що основною умовою і засобом формування та закріплення пізнавального інтересу є діяльність, спрямована на певну галузь чи предмет. Л. Фрідман й І. Кулагіна серед причин виникнення інтересу на свідомому рівні називають: новизну об'єкта пізнання або його зміни; образи-цілі, що мають здатність викликати інтерес і змінюються у процесі дій індивіда, спрямованих на їх досягнення. Г. Щукіна до умов, що впливають на формування пізнавального інтересу, відносить зміст навчального матеріалу, активну пошукову розумову діяльність учнів, навчальний процес на оптимальному рівні розвитку учнів, емоційну атмосферу навчання. А. Маркова підкреслює доцільність у формуванні інтересу систематичної взаємодії складових мотиваційної сфери (смислу учіння, мотивів, цілей, емоцій), тобто через зміни в мотиваційній сфері можна керувати збільшенням інтересу учнів до учіння. Н. Морозова впливовими умовами вважає створення позитивних переживань, подолання негативного ставлення до виховання свідомого відношення до учіння, розуміння значущості учіння, його особистісного та соціального смислів.
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Роль родинного виховання у формуванні особистості дітей з інтелектуальною недостатністю
Технологія виконання чоловічих стрижок за допомогою різних способів обробки пасма
Виховання колективізму на уроках трудового навчання в початкових класах
Емоційна експресивність у невербальній поведінці вчителя
Виробниче навчання у закладах професійної освіти