Сторінка
9
На цьому етапі формуючого експерименту було використано такі методи і прийоми: самостійне виготовлення виробів за мотивами опішнянських народних іграшок (подарунків, сувенірів); складання казок, розповідей про персонажі опішнянських народних іграшок; ілюстрування власних літературних творів; інсценізація з використанням самостійно створених іграшок за мотивами українських народних казок; написання текстів і сценаріїв для проведення екскурсій у музеї; самостійна образотворчість; навчання традиційних прийомів виготовлення опішнянських народних іграшок; проведення виставок дитячих робіт.
Аналіз результатів проведеного експериментального дослідження
Мета контрольного експерименту: визначити рівень дитячих знань про опішнянську народну іграшку після проведеної з ними роботи.
Зміни у рівнях дитячих знань про опішнянську народну іграшку відображає таблиця 2.2.
Таблиця 2.2
Показники рівнів |
Високий |
Середній |
Низький |
Всього дітей |
Кількість дітей на початку дослідження |
3 |
10 |
4 |
17 |
Кількість дітей після проведеної роботи |
5 |
11 |
1 |
17 |
Таблиця 2.3
№ |
П.І.Б. дитини |
Кількість балів |
Рівень знань |
1. |
Біляєв Костянтин |
4 |
середній |
2. |
Рома Ванесса |
6 |
високий |
3. |
Крисіна Дарина |
3 |
середній |
4. |
Крисін Ростислав |
4 |
середній |
5. |
Подовжня Софія |
5 |
високий |
6. |
Бігдан Ілона |
6 |
високий |
7. |
Подовжній Станіслав |
4 |
середній |
8. |
Милимко Микола |
5 |
високий |
9. |
Горінчай Мирослава |
4 |
середній |
10. |
Співак Поліна |
5 |
високий |
11. |
Дериведмідь Костянтин |
4 |
середній |
12. |
Головко Руслан |
3 |
середній |
13. |
Скляр Максим |
2 |
низький |
14. |
Анісімова Кіра |
4 |
середній |
15. |
Головка Каріна |
4 |
середній |
16. |
Шинкаренко Галина |
4 |
середній |
17. |
Прядун Данило |
4 |
середній |
Результати дослідження дають можливість стверджувати, що багатофункціональність опішнянської народної іграшки, доступність навчального матеріалу з її вивчення дітям дозволяють її застосовувати не лише на заняттях з образотворчого мистецтва та художньої праці, але й на уроках з інших предметів як ефективний засіб залучення дітей до вивчення культурних здобутків людства.
Аналіз результатів дослідження показав, що опішнянські народні іграшки є особливим типом художньої творчості, що вміщують у собі кілька видів народного мистецтва, є носієм історичних, загальнокультурних, художньо-декоративних, національних рис та особливостей, що дає змогу використовувати їх як дійовий засіб виховання та навчання дітей.
Використання опішнянської народної іграшки у виховному процесі сприятиме формуванню творчо-активної особистості, яка буде продовжувачем народних традицій.
Експериментальне дослідження щодо використання опішнянської народної іграшки як засіб виховання дітей дошкільного віку було проведено в дошкільному навчальному закладі "Вербичка" в селі Руденківка, Новосанжарського району, Полтавської області в групі дітей старшого дошкільного віку. В дослідженні брали участь 17 дітей. Експериментальне дослідження відбувалось в три етапи: констатуючий, формуючий, контрольний.
Констатуючий експеримент дає можливість зробити висновки про те, що в дошкільному навчальному закладі "Вербичка" вихователі майже не планують виховної роботи щодо використання опішнянської народної іграшки в різних видах діяльності, тому у дітей не високий рівень знань (знають що таке опішнянська народна іграшка, але не знають види, не вміють порівнювати два види іграшок за різними ознаками, відчувають труднощі у використанні опішнянської народної іграшки в творчій діяльності: складання загадок та розповіді про народні іграшки, але в ігровій діяльності використовують за призначенням).