Сторінка
1
Згідно нового Положення про навчально-дослідну земельну ділянку загальноосвітніх навчально-виховних закладів на цій ділянці розміщуються такі відділки: польових, овочевих, плодово-ягідних культур, квітково-декоративний, колекційний, селекційно-генетичний, зоолого-твариницький, а також виробничий та дендрологічний.
Всі рідкісні та корисні рослини рекомендуємо вирощувати у колекційному відділі. Форма цієї ділянки може бути різноманітною, але найкращою є прямокутник з центральною доріжкою завширшки 1 м. По обидва боки доріжки розташовують ділянки площею 2-5 кв. м, па кожній з яких висівають або висаджують певний вид рослин. Ділянки відокремлюють одну від одної бічними доріжками завширшки ЗО см. Всі рослини, які вирощують на колекційній земельній ділянці, розміщують в певні відділи (рідкісні, лікарські, медоноси, декоративні, корисні дикоростучі рослини даної флори, які вводяться в культуру. У зв'язку з тим, що рослини на колекційній земельній ділянці мають неоднакову висоту, їх розміщують так, щоб вони не закривали одна одну, а саме в два ряди: на першому від дороги - нижчі рослини; на другому - вищі. Такий розподіл окремих видів рослин зручний для проведення екскурсій, організації фенологічних спостережень та проведення практичних робіт.
Рідкісні рослини розміщують у колекційному відділі, виділяючи рідкісні на загальнодержавному та регіональному рівнях види. Посадковий матеріал цих рослин для шкільної навчально-дослідної ділянки найкраще взяти в науково-дослідницьких установах або виростити із зібраного в природі у невеликій кількості насіння. Іноді велика кількість посадкового матеріалу рідкісних рослин вилучається під час рейдів у браконьєрів природи. З деякими рослинами можна проводити досліди з розмноження різними способами (наприклад, ялівець звичайний, оман високий, лілія лісова, проліска сибірська). Вирощені рослини висаджують у відповідні екологічні умови природних місцезростань. Це сприяє вихованню у дітей почуття відповідальності за збереження природи і виробленню практичних навичок у справі її охорони.
Вирощування лікарських рослин на навчально-дослідній земельній ділянці дає можливість ознайомити учнів з рослинами - представниками різних родин та екологічних груп, умовами розведення лікарських трав, цінністю лікарської сировини, а також відпрацювати вміння та навички правильного збору та збереження лікарської сировини. Спостерігаючи за особливостями росту та розвитку лікарських рослин, учні довідуються, що серед них є однорічні та багаторічні. Порівнюючи зростання рослин в природних та штучних умовах, учні роблять висновок про деякі відмінності у появі тієї чи іншої фенологічної фази, намагаються з^ясувати, з якими факторами природи вони пов'язані. Знання школярами часу збору найбільш цінної лікарської сировини дозволить своєчасно збирати її та здавати в заготівельні організації.
На ділянці медоносних рослин повинні бути представленні як види природної флори, так і культурні (фацелія пижмолиста, бораго огіркова трава, соняшник, гречка, гисоп лікарський тощо). Ці рослини - цікаві об'єкти для проведення дослідів при вивченні різних розділів шкільного курсу біології. Серед тем досліджень: "Вивчення ентомофільних рослин", "Пристосування рослин до запилення комахами", "Комахи - запилювачі рослин пришкільної ділянки", "Вивчення особливостей будови бджолиних", "Вивчення міжорганізмової взаємодії на прикладі медоносів та комах-запилювачів". На розташованих поблизу пришкільної ділянки природних територіях можна створити, якщо є така можливість, ентомологічний заказник. Ділянка медоносних рослин стане цінною кормовою базою для багатьох видів комах.
Досить важливим об'єктом для вивчення біологічних ритмів живих організмів на пришкільній ділянці є квітковий годинник. Більшість рослин, які використовуються при його створенні, мають корисні властивості. Серед таких петрові батоги (цикорій дикий), кульбаба лікарська, нечуйвітер волохатий, нечуйвітер зонтичний, енотера дворічна, куколиця біла та інші. Тематику дослідних та дослідницьких завдань, пов'язаних з квітковим годинником, слід сформулювати таким чином, щоб вони мали різноплановий характер. Наприклад, вивчення пігментів квіток рослин, складання календаря цвітіння рослин, розмноження рослин різними способами, встановлення видового складу комах-запилювачів.
Всі плодово-ягідні культурі на шкільній земельній ділянці є також медоносами. Медоносні дерева та кущі розмішуються в дендрарії (липа серцелиста, верби, клен гостролистий і польовий, в'яз гладенький, крушина ламка, карагана дерев'яниста).
Рослини в дендрарії найкраще розмішувати групами, що надає насадженням природності. Кількість рослин в групі визначається розмірами земельної ділянки. Такі лікарські чагарники як калина, шипшина, глід, обліпиха використовуються як живопліт, тому їх кількість може бути великою. Мінімальна відстань між деревами при створенні груп приймається рівною діаметром крони (3-5м), а максимальна - не новина перевищувати двократного діаметра крони. Інакше група не буде сприйматися як єдине ціле. Відстань між кущами в групі становить для великих чагарників 2-2,5 м, середніх - 1,5-2 м, дрібних - 1 м. Посадку рослин починають з центру групи, де висаджують вищі екземпляри. При створені груп з малормірного посадкового матеріалу саджанців висаджують більше, ніж треба, а відстань між ними зменшується. Згодом гірші рослини видаляють, залишаючи потрібну кількість кращих екземплярів. Відстань між групами повинна бути не менше 10-15 м. Від доріжок групи розміщують не ближче, ніж на 5-6 м.
При розміщені рослин в дендрарії необхідно враховувати не тільки їх висоту та розмір крони, але і їх відношення до світла, забарвлення листків та квіток. Світлолюбні рослини і гарноквітучі чагарники висаджують на добре освітлених ділянках. Рослини з світлим забарвленням листків, з білими, жовтими квітками добре сприймаються на відстані. При підборі рослин необхідно враховувати строки і тривалість цвітіння кожного виду, щоб створити композиції з довготривалим періодом цвітіння.
Дендрарій відіграє велику роль в навчально-виховному процесі. Він допомагає успішно проводити навчальну, позаурочну та позакласну роботу з ботаніки, знайомить учнів з різноманітністю рослинного світу, є доброю базою заготівлі наочного матеріалу (гербарій, колекції шюдів та насіння та ін.). Так наприклад, при вивчені теми "Насіннєві рослини" учні знайомляться з різними видами голонасінних та покритонасінних рослин, з органами квіткових рослин та різноманітністю їх будови, вивчають плоди та насіння, їх пристосування для поширення в природі. В дендрарії можна знайти роздатковий матеріал для проведення таких лабораторних робіт цієї теми: "Будова хвої і шишок хвойних", "Прості і складні листки", "Будова пагона та його видозміни", "Будова квітки", "Сухі і соковиті плоди".
При вивченні питання про вегетативне розмноження рослин на прикладі дерев і кущів дендрарію можна ознайомити учнів з різними способами вегетативного розмноження: пагонами, відводками, поділом кущів, живцями та ін., показати господарське та біологічне значення вегетативного розмноження рослин, на належному рівні провести практичну роботу "Розмноження рослин живцями".
1 2
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Особливості проектування уроку математики в умовах інтерактивного навчання
Основи наукових досліджень
Формування позитивної мотивації на уроках англійської мови
Теоретичні та методичні основи формування інформаційної культури майбутнього вчителя початкових класів
Соціально-педагогічне забезпечення здоров’язберігаючої діяльності учнів загальноосвітньої школи