Сторінка
1
Аплікатура (ньому. Appliratyt від лат. applico - прикладаю, притискаю) -спосіб розташування і порядок чергування пальців при грі на музичному інструменті. Аплікатура називається і саме позначення цього способу в нотах. Однією з головних умов художньої гри є застосування раціональної аплікатури, що дозволяє піаністу, скрипалю, віолончелісту, гітаристу й іншим з найменшою витратою зусиль виконати музичний добуток.
Вибір аплікатури складає важливу сторону виконавчої майстерності. Він підкоряється вимогам фразування, динаміки, звучання, ритму і зв'язаний з інтерпретацією добутку.
Фразування - художньо-значеннєве розмежування, виразне виділення музичних фраз при виконанні музичних добутків. Застосовується з метою найбільш яскравого, виразного і вірного розкриття ідейно-емоційного змісту добутку. Індивідуально своєрідне фразування - один з основних елементів, що характеризують виконавський стиль; вона зв'язана з характером, манерою чи гри співу артиста.
Динаміка (від rpeц.dinamikos - маюячий силу, від dijnamis - скла) сукупність явищ, зв'язаних з голосністю. Динаміка заснована на застосування різного ступеня сили звучання, їх раптовій чи поступовій зміні, виділенні окремих звуків і п.т. Основні види динаміки: forte (у нотах скорочено: f) - голосно, сильно; piano (р) - тихо, слабко; mezzo forte (mf) -помірковано голосно; mezzo piano (mp) - помірковано, тихо; fortissimo (ff) - дуже голосно; pianissimo (pp) - дуже тихо; forte-fortissimo (ppp) - надзвичайно тихо.
Поступове наростання сили звучання - crescendos (грарафічного зображення (<), поступове ослаблення diminuendo чи decrescendo (>). Різка, раптова зміна динаміки позначається терміном subito (piano subito -перехід від голосного звучання до тихого, forte subito - від тихого до голосного). До динамічних відтінків відносяться і різні види акцентів.
Звучання - це механічне коливання, сприймане вухом. Джерелом звучання може служити струна, метал, натягнута шкіра, стовп повітря і т.п. Людське вухо здатне сприймати коливання з частотами приблизно від 20 до 20.000 коливань у секунду. Чим більше частота, тим вище звук, що володіє визначеною висотою і входить до складу закономірно організованої музичної системи, називаної музичним звучанням. До складу звуку входять часткові тони, від яких залежить тембр. Кожен звук має визначену голосність.
Ритм (від грецького rhythos) - соразмеренность, стрункість) - закономірне чергування музичних звуків, одне з основних виразних і формотворних засобів музики. Музична інтонація обов'язково містить у собі ритмічний елемент. Іноді ритм виступає як найбільш яскравий елемент теми, здобуваючи особливе виразне значення.
Ритмічна організація звуків виявляється як у найближчих (напр. Усередині такту і мотиву), так і в більш віддалених їхніх співвідношеннях. Основою цієї організації служить соразмеренность тимчасових ритмічних часток (ритмічні одиниці - ціла нота, половинна, четвертна, восьма і т.д.) Чергування опорних і неопорних часток утворить метр (2-дольний, 3-дольний, 4-дольний і т.д.). Відповідно до даного метра звуки часто поєднуються в ритмічні групи (групи восьмих, шістнадцятих і ін.). Розбіжність метричних і ритмічних акцентом утворить синкопу. А єдність ритму і метра підкреслюється в теорії музики поняттям метроритм.
Інтерпретація від лат. Interpretation - роз'яснення, тлумачення) -тлумачення музичного добутку у творчому процесі виконання. Інтерпретація зв'язана зі звуковим утіленням нотного тексту в соотвествии з естетичними принципами школи, напрямку, індивідуальними особливостями й ідейно-художнім - задумом артиста.
Аплікатура - це правильно обрана послідовність у чергуванні пальцем правої і лівої рук під час гри на гітарі. Треба забезпечити зручне, природне положення пальців і вільні плавні рухи. Типові аплікатури гам, арпеджиобразних послідовностей, подвійних нот, акордів і т.п. повинні бути твердо засвоєні таким чином, щоб, зустрівши ту чи іншу послідовність звуків, пальці як би самі собою знаходили правильну аплікатуру. Вибираючи послідовність чергування пальців, необхідно враховувати наступні рекомендації:
1) намагатися використовувати природне розташування пальців на грифі (лівої руки) і на струнах (правої руки);
2) повторюючи чи пасаж іншу послідовність зберігати первісну аплікатуру;
3) уникати застосування того самого пальця лівої руки при натисканні струн на різних ладах, крім ковзання пальця по якій-небудь одній струні.
Гітарист, що пройшов гарну школу і має солідну технічну підготовку, вільний самостійно вибирати найбільш зручну для себе аплікатуру.
На початкових же ступінях навчання необхідне неукоспитательно дотримувати запропоновану аплікатуру.
У нотному записі пальці правої руки позначаються тільки буквами (великий палець може також позначатися знаком «+»), а лівої руки - тільки цифрами. У різній літературі пальці правої руки можуть позначатися по різному і, тому, приведені кілька варіантів таких позначень.
Умовна позначка аплікатури в нотному записі
Найменування пальців |
Права рука |
Ліва рука |
Великий |
р, мм бал |
- |
Вказівний |
I чи В |
1 |
Середній |
М чи з |
2 |
Безіменний |
А чи б |
3 |
Мізинець |
- |
4 |
1 2
Інші реферати на тему «Музика»:
Наукові напрями та школи в українській та російській етномузикології
Загальні відомості про твір «Чайка», написаний на слова Андрія Пашка, композитором Євгеном Козаком
Сучасна диригентсько-хорова освіта України в системі педагогічної антропології
Генезис народної музики
Участь кобзаря Т.М.Пархоменка у культурно-мистецькому житті Ніжина початку ХХ ст.