Сторінка
3
1. Операції за готівку (касові), коли обидва контрагенти (продавець та покупець) виконують прийняті на себе зобов'язання негайно при укладанні угоди. Іноді допускається певна відстрочка виконання угоди на другий, третій, четвертий день, а на Паризькій біржі - навіть тиждень. Операції з готівкою абсолютно переважали колись і досить поширені нині. У разі купівлі-продажу цінних паперів касові операції здійснюють, як правило, не маклери чи ділери, а інвестори, які заінтересовані у довгострокових вкладеннях свого капіталу.
2. Строкові операції - це біржові операції, які згідно з відповідними угодами здійснюються у визначений час. Частка і роль їх у ринковій економіці зростає. На відміну від касових вони пов'язані з угодами кредитними (в США їх називають угодами з маржею). Строкові операції використовуються для збільшення попиту на цінні папери чи надмірного підвищення їх курсів. Коли ж курси акцій з маржею починають падати, то це дає змогу брокерам вимагати від клієнтів додаткових сум грошей, бо тоді виникає загроза несвоєчасної сплати отриманої від банку позики.
Строкові операції стабілізують ринок, відволікають з ринку надлишкову масу грошей і спрямовують їх у інвестиції. Завдяки цьому вони стали потужними засобами боротьби з інфляцією, а також з хронічними зривами договірних зобов'язань та несвоєчасністю поставок. Комерційні посередники при здійсненні строкових операцій передбачають, як правило, поставки товару строком до 60 днів з частковою доплатою, яку стали називати гарантійним внеском, або маржею.
Всі строкові операції зводяться до трьох таких груп:
а) купівля з поставкою у визначений строк. Строкова операція тут не супроводжується ніякими іншими умовами і відрізняється від касової лише строком виконання, призначеним на майбутнє;
б) купівля з щоденною поставкою до певного строку. Буває й так, що покупець лише через певний час має право вимагати щоденних поставок;
в) купівля з поставкою за повідомленням. Продавець тут повинен поставляти відповідний товар до вказаного строку щоденно.
Виконання договору називається ліквідацією. День ліквідації встановлюється не учасниками угоди, а за існуючою традицією. Якби цього не було, то ліквідації відбувалися б щоденно, що вносило б напруженість у функціонування бірж і відбивалося б на цінах. Ось чому на всіх біржах день ліквідації особливий. Як правило, це - останній торговий день місяця. Іноді він збігається із серединою місяця.
3. Операції "на різницю". В їх основу покладено розрахунок на отримання додаткового доходу внаслідок підвищення або пониження курсів та цін. Такі операції не матимуть спекулятивного характеру лише тоді, коли вони набудуть цивілізованих форм, тобто здійснюватимуться на законних підставах.
4. Операції з преміями. Це - строкові операції, в яких одному контрагенту за відповідну плату (премію) надається право відмовитися від виконання угоди (або її частини). При цьому той, хто платить премію, може: а) цілком відмовитися від договору; б) виконати взяті зобов'язання на свій розсуд у той або інший строк, протягом певного періоду, але повністю відмовитися від договору не може; в) у момент ліквідації вимоги платити за більш високим, що встановився, курсом або самому за нижчим курсом поставити, продати товар.
Звичайно, є й інші строкові угоди, які дають право відмовити від виконання певної частини контракту, прострочити виконання угод, які називаються репорт і депорт. Репорт - продаж Цінних паперів на певний строк банку з правом викупу їх після Цього строку за вищим курсом. Депорт - біржова угода, яка украється спекулянтами, що "грають" на пониження з метою отримання курсової різниці.
Правове забезпечення біржової діяльності
Вся біржова справа потребує державного правового забезпечення, щоб стимулювати розвиток ринкових відносин, вільного товарообігу й конкуренції. В США, наприклад, закон про товарні біржі вже діє з 1922 р. У 1978 р. створено підпорядковану Конгресу Комісію з ф'ючерної торгівлі, яка не лише видає законодавчі акти, стежить за втіленням у життя біржового законодавства, а й детально регламентує життєдіяльність бірж.
Найхарактернішими рисами чинного американського біржового законодавства стали: а) розгорнута система захисту суспільства й учасників біржової торгівлі від зловживань; розробка дійових санкцій та покарань за проступки та злочини (використання службового становища, шахрайство тощо караються ув'язненням до 5 років або штрафом до 500 тис. дол.); б) ідеологія законодавства про біржу спрямована проти монополізму, зловживань і водночас на організацію конкуренції й цивілізованого посередництва; в) скрупульозно регламентуються права та обов'язки учасників біржових операцій.
Ці та інші принципи цілком слушні і для нас. Лише відсутністю біржового законодавства можна пояснити намагання кожної біржі виробити власну схему діяльності, свої особливі правила проведення торгових операцій, віднайти свій специфічний товар, налагодити мережу представництв на біржах інших регіонів країни, обмінюватися брокерськими місцями і залучати як фундаторів представників інших бірж. Значні розбіжності й у статутах біржових товариств, у порядку та умовах біржових угод. Мають місце і значні коливання цін на один і той же товар.
Значним кроком уперед є прийняття Закону України "Про цінні папери й фондову біржу", який набрав чинності з 1 січня 1992 р. Саме з цього часу припиняється випуск акцій трудових колективів, розпочинає дію система захисту майнових прав інвесторів, вводиться в дію державний контроль за випуском і обігом цінних паперів, а також санкції на тих, хто допускає відхилення від умов, дозволених законодавством.
Становленню цивілізованих ринкових відносин, організованого і регульованого ринку товарів та капіталів може також сприяти внесення істотних змін у відносини біржових структур з державою. Зокрема, ці відносини повинні розумно і виважено розвиватися шляхом державного регулювання і саморегулювання діяльності бірж, внесення часткових змін у їхній статус, який передбачав би перетворення їх у інформаційно-методичні центри комерційної діяльності, включаючи й право реєстрації всіх операцій в економіці України. Більше того, біржі України здатні перетворитися у центри формування ринкової політики цін, однакової як для державного, так і для ринкового секторів економіки.