Сторінка
1
1. Аналіз стану проблеми на момент дослідження .
Вимоги до молока для Європейських виробників визначені Директивою Ради в ЄС/46/92 в області санітарно-гігієнічного контролю молока сирого та пастеризованого , а також продуктів на молочній основі.
Відповідно до вищезазначеного нормативного документа усі критерії оцінки молока поділяють на основні групи :
Ø загальні критерії безпеки ;
Ø загальні критерії якості ;
Ø специфічні критерії безпеки
(для продуктів дитячого харчування)
Ø специфічні критерії якості ;
Основні комплексні критерії якості та безпеки для усіх без виключення молочних продуктів – молоко має бути одержаним від здорової тварини в господарствах благополучних щодо інфекційних хвороб , відповідно діючому ветеринарному законодавству .
Кислотність молока – сировини – один із комплексних критеріїв безпеки та якості . Величина титруємої кислотності в першу чергу залежить від хімічного складу молока , а саме вмісту білків , фосфатнокислих солей , молочної та лимонної кислот , а також розчиненої вуглекислоти , що , в свою чергу залежить від породи тварин , стану здоров’я тварини , періоду лактації
(на початку лактації 20 º Т та поступово знижується до 12-14 º Т) , якості кормів (при нестачі в кормах кальцію або соковитих кормів , титруєма кислотність підвищується , а при переводі кормів на пасовищне утримання - знижується ) , індивідуальних особливостей тварин .Але статистично достовірно встановлено , що у свіжому молоці титруєма кислотність знаходиться в межах 16-18 º Т.
Білки молока обумовлюють 4-5 º Т , однозаміщенні фосфатнокислі солі 10-11 º Т , газові компоненти , кислоти та інші - 1-3 º Т . В процесі зберігання в молоці відбуваються біохімічні зміни , що викликають порушення структури білків , оболонок жирових кульок і призводить до підвищення кислотності , в тому числі за рахунок збільшення вуглекислого газу та молочної кислоти .
Крім хімічного складу , на титруєму кислотність молока впливає рівень вмісту та склад мікрофлори , при розвитку якої в молоці накопичуються продукти метаболізму , переважно органічні кислоти , що призводить до зростання титруємої кислотності . Зазвичай , ці процеси пов’язані з розвитком в молоці молочнокислих мікроорганізмів . При кислотності , вищу за 19 º Т впевнено можна казати про високий рівень молочнокислих мікроорганізмів .
З метою зниження небажаної мікрофлори і збільшення строків зберігання , молоко пастеризують або стерилізують .
Режими способів термообробки призводять до руйнування біологічно активних речовин часткової деструктуризації білків , зниженню засвоєння та корисності молока . На сьогоднішній день проблема з виробництвом продуктів тривалого терміну зберігання та високими споживчими якостями повністю не розв’язана.
Подвійна теплова обробка молока (перша пастеризація при 76 - 80 ° С - 7 хв. , друга - при 90-95 ° С – 7 хв. ) , яку застосовує підприємство „Фавор” має подовжити термін зберігання молока при +4 ° С до 3 днів без суттєвої біохімічної втрати компонентів молока . Поєднання високої температури з нетривалою витримкою обумовлене тим , що живі клітини мікроорганізмів більш чутливі до дії тепла ніж компоненти молока.
Для переконання в ефективності обраної технології пастеризації ми вирішили визначити кислотність шкільного молока , як критерія якості протягом 5 діб при зберіганні молока при 4 -6 ° С .
2 . Експериментальна частина
2.1) Матеріали та методи дослідження
Для дослідження використовували проби шкільного молока виробництва підприємства „Фавор” , що зберігалося при 4-6 ° С . Визначення кислотності проводилося протягом 5 діб , з інтервалом ~ 24 годин між кожним наступним визначенням .
Для дослідження кислотності молока використовувався титриметричний метод аналізу (арбітражний) . Цей метод має багато переваг :
ü доступність для виконання в умовах шкільної лабораторії ;
ü не вимагає складних реактивів та обладнання ;
ü не вимагає багато часу ;
ü не вимагає глибоких знань та вмінь з хімії ;
Всі дослідження проводилися у шкільній лабораторії ліцею „Наукова зміна”.
Кислотність молочних продуктів виражають в градусах Тернера (° Т)
1 ° Т - це об’єм в см³ 0.1 М розчину NaOH , необхідний для нейтралізації вільних кислот , кислих солей , що містяться в 100 см³ рідких або відновлених сухих продуктів або 100 г пастоподібних продуктів.
Реактиви : дистильована вода , 1 % спиртовий розчин фенолфталеїну ,
0.1 М розчину NaOH , 2.5 % водний розчин сульфату кобальту .
Методика дослідження : в конічну колбу , місткістю 150 - 200 см³
відміряють за допомогою градуйованої піпетки 10 см³ молока , додають 20
см³ дистильованої води та 3 каплі 1 % спиртового розчину фенолфталеїну .
суміш ретельно перемішують та титрують водним розчином NaOH
концентрацією 0.1 моль ⁄ дм³ до появи слабо-рожевого забарвлення , що
відповідає еталону забарвлення , та не зникає протягом 1 хвилини .
Для приготування контрольного еталона забарвлення в таку ж колбу
місткістю 100-150 см³ відміряють піпеткою 10 см³ молока , 20 см³ води та 1
см³ 2.5 % водного розчину CoSO4 . Еталон придатний для роботи протягом
одної зміни .
Кислотність молока в градусах Тернера дорівнює об’єму 0.1 М водного
розчину NaOH витраченого на нейтралізацію 10 см³ молока і помноженого
на 10 . Розходження між паралельними визначеннями має бути не вище 1° Т .
2.2 . Аналіз отриманих результатів.
Аналіз кожної проби проводився трьома паралельними визначеннями , як остаточний результат бралося середнє значення трьох вимірювань .
1 2
Інші реферати на тему «Хімія»:
Водо-господарський комплекс луцька – модель сучасного стану водокористування міст і його впливу на оточуюче середовище
Значення хімії для розвитку фармації і медицини
Оцінка впливу гіпсового карсту на стік хімічних речовин у верхній частині басейну Дністра
Значення хімії у створенні нових матеріалів, розв’язанні сировинної та енергетичної проблем
Основні напрями хімізації виробництва сільського господарства