Вплив членства Польщі у європейському союзі на фінансово-економічний стан малих і середніх підприємств

Проблемам фінансової діяльності малих і середніх підприємств в Україні присвячено певну кількість праць вітчизняних науковців. Серед них передусім необхідно назвати роботи З.С. Варналія, С.І. Реверчука, С.І Юрія та ряду інших. Разом з тим в українській фінансовій науці недостатньо аналізуються проблеми змін фінансового стану сектора МСП у країнах, що вступили до Європейського Союзу після 01.05.2004 р. Певною мірою це пояснюється невеликим терміном перебування Польщі в Євросоюзі, а також нестачею і недоступністю польських джерел за цієї проблематики.

Метою роботи є з’ясування позитивних і негативних моментів впливу входження Польщі до ЄС на фінансово-економічний стан малих і середніх підприємств (МСП) і використання цього досвіду в політиці державного регулювання в Україні.

Зміни в секторі МСП протягом року після вступу в ЄС. Після вступу Польщі в ЄС змінилося правове визначення підприємства, яке входить до сектора МСП. Основна відмінність полягає у: 1) підвищенні річних лімітів оборотів нетто для фірм цього сектора, через збільшення яких підприємство не може бути визначене малим чи середнім; 2) у відсутності обов’язкового контролю підприємств МСП з боку великих фірм; 3) запровадження дефініції мікропідприємства. Для реалізації дослідження польськими дослідниками [1] прийнято визначення, яке правочинне з 1 січня 2005 р., тобто до уваги взято і мікропідприємства. Доступні дані, статистичні і ті, які можна знайти в дослідженнях польських фахівців, не дозволяють врахувати інші критерії приналежності фірми до сектора МСП, крім кількості зайнятих.

Основна проблема, яка проявилася в ході аналізу фінансово-економічного розвитку сектора МСП після вступу в ЄС, полягала в тому, що цей сектор економіки внутрішньо дуже різний і тому однозначні висновки, які стосуються всього сектора, на думку польських експертів повинні бути обмеженими, або їх слід формулювати щодо частки сектора [2]. Це витікає з того, що мікропідприємства (в яких трудиться менше 10 працівників) становлять понад 95 % усіх підприємств, на них зайнято близько 25 % усіх працівників цього сектора й вони продають свою продукцію переважно на локальному ринку (близько 36 % цих підприємств – це торгові фірми). У секторі МСП є також середні фірми (близько 0,8 % і в них трудиться 23 % [3] працюючих), в яких прибуток від експорту становить 12 % усіх прибутків. Фактом є також те, що більші фірми частіше, ніж мікропідприємства, втягуються у зовнішню торгівлю, тому наслідки членства в ЄС у цьому випадку будуть дуже важливими.

У дослідженнях і експертизах польських фахівців, проведених до вступу в ЄС, було викладено тезу, що вплив входження до ЄС на сектор МСП буде відрізнятися в регіональному аспекті. Загалом же ними вказувалося на два явища [4]. По-перше, приєднання до ЄС на першому етапі використають більш економічно розвинені регіони та міські агломерації, а в них і сектор МСП (ефект притоку інвестицій і позитивні наслідки розвитку торгівлі). По-друге, перевага в територіальному розміщенні означає, що фірми сектора МСП з регіонів, які знаходяться ближче до західного кордону Польщі, будуть мати більшу вигоду від вступу в ЄС (хоча б завдяки нижчим торговим витратам). Певною мірою ці прогнози виправдалися.

Якщо взяти до уваги, що в частині галузей польської промисловості переважає сектор МСП, то багатьма фахівцями вважалося, що такі галузі промисловості, як деревна та деревообробна разом з виготовленням виробів із соломи та лози (PKD 20), швейна і хутряна (PKD 18) та меблева (PKD 36), мали б бути бенефіціантами вступу в ЄС. На думку експертів, у найважчій ситуації мали б опинитися такі галузі: текстильна (PKD 17), шкіряна і взуттєва (PKD 19), виготовлення виробів з іншої неметалевої сировини (PKD 26), виготовлення виробів з металу (PKD 28) і виробництво нестандартних машин і обладнання (PKD 29). У цій частині прогнози виправдалися не повністю.

Кількісні зміни в структурі сектора МСП у Польщі в 2004 р. Кількість суб’єктів польської економіки, які зараховувалися до сектора МСП (до 249 працівників) наприкінці 2004 р. становила близько 3 572 тисячі. Порівняно з попереднім роком сектор МСП кількісно зменшився на 4,6 тисячі фірм, тобто на 0,1 %. Від середини 90-х років ХХ ст. спостерігається сповільнення динаміки росту кількості суб’єктів МСП. У 2004 р. ця тенденція так поглибилася, оскільки було відмічено реальний спад кількості підприємств. Це стало наслідком зменшення кількості підприємств або фізичних осіб, які займаються господарською діяльністю (як правило, мікросуб’єктів).

У 2004 р. зростання кількості малих фірм (на 3 %) супроводжувалося спадом кількості мікрофірм на 0,2 %. У свою чергу в групі середніх суб’єктів було відмічено незначне зменшення кількості підприємств (на 0,1 %). На 5,5 % зросла кількість фірм з правом торгівлі (це переважно малі й середні фірми), а зменшилася на 1,2 % кількість фірм з правом фізичної особи (це найчастіше мікропідприємства). Тому можна погодитися з висновком фахівців, що пересічна польська фірма в своєму розмірі зросла. Це підтверджує попередньо сформульовану польськими експертами гіпотезу щодо розвитку сектора МСП після вступу в ЄС, що треба взяти до уваги і в Україні.

Зміни в секторі МСП у 2004 р. в регіональному вимірі. Сектор МПС нерівномірно розвинений в усіх польських воєводствах. Найбільша кількість такого виду суб’єктів (близько 585 тисяч) нараховується в Мазовецькому воєводстві, що пов’язано з величиною регіону і високою концентрацією населення, а також рівнем економічної активності у Варшаві та навколо неї. За кількістю суб’єктів сектора МСП вирізняється Шльонзьке воєводство, в якому функціонує близько 429 тисяч фірм, їх кількість також пояснюється значним економічним і людським потенціалом регіону. Крім того, відносно багато МСП працює також у Дольношльонзькому, Малопольському і Великопольському воєводствах. Ці воєводства характеризуються відносно високим рівнем економічного розвитку.

У семи регіонах відмічено малу кількість суб’єктів господарювання, менше 150 000. Три з них – Любуське, Опольське і Свєнтокшиське – мають дуже малу кількість населення. На їх території також немає великих міських агломерацій. Наступні чотири воєводства – це воєводства східної Польщі, які межують з Білоруссю та Україною. Вони мають аграрний характер, слабо урбанізовані і слабо промислово розвинені. Така структура економіки не сприяє розвитку підприємництва. Додатковим бар’єром виступає нижча від середньої якість людського капіталу, яку можна відмітити у більшості з названих семи воєводства.

Як уже згадувалося, кількість суб’єктів сектора МСП у 2004 р. порівняно з попереднім роком незначно зменшилася. Це явище не відноситься до всіх регіонів, а в деяких навпаки відмічено ріст кількості підприємств. У семи воєводствах відбувався ріст кількості МСП. Відносно високим він був у двох регіонах: Любуському і Мазовецькому. У Мазовецькому воєводстві зростання кількості суб’єктів пояснюється столичним характером Варшави – вступ до ЄС, без сумніву, сприяє розвитку функції метрополії, що стимулює підприємництво.

Подібні тенденції можна прогнозувати і в Україні, якщо наша країна вступить до ЄС, оскільки Київ і столичний регіон є найбільш розвиненими в державі.

Серед десяти воєводств, в яких зафіксовано зменшення кількості суб’єктів сектора МСП, чотири регіони Польщі вирізняються найбільшим спадом. Вони знаходяться (за винятком Куявсько-Поморського) біля східного кордону країни, що, як здається, може підтвердити висловлену польськими фахівцями кілька років тому думку про нерівномірність розвитку сектора МСП після вступу в ЄС.

У регіональному вимірі зменшення кількості реєстрації не відмічено лише в Любуському воєводстві. Цей малий регіон, що знаходиться біля західного кордону, за неповних 100 км від Берліну (близько 3,4 млн. жителів), найбільше відчув зростання попиту на пропоновані в Польщі товари й послуги після вступу в ЄС. В інших двох воєводствах, розташованих біля кордону з Німеччиною, позитивні наслідки вступу в ЄС дозволили зупинити попереднє зменшення кількості заснованих МСП.

Цю тенденцію треба враховувати в Україні, оскільки при вступі нашої країни в ЄС від цього суттєво можуть виграти західні області, які поки що знаходяться серед найменш розвинених регіонів.

Відмічені у 2004 р. тенденції у розвитку сектора МСП Польщі у регіональному вимірі суттєво не відрізняються від попередніх прогнозів, зробленими польськими експертами.

Зміни в секторі МСП у 2004 р. у галузевому вимірі. Аналіз рентабельності підприємств проведено польськими вченими в 19 галузях економіки, в яких переважає сектор МСП, і в 8 галузях, в яких основну роль відіграють великі підприємства. Це зроблено для того, щоб отримати відносну оцінку галузей, де переважає сектор МСП. Для аналізу польськими дослідниками використано дві категорії: чистий прибуток і показник рентабельності продажу. Серед 27 проаналізованих галузей частка суб’єктів, які показують чистий прибуток, у загальній кількості підприємств зменшилася лише в групі підприємств енергетики. Серед галузей, в яких ріст аналізованого показника був вищий від 10 відсоткових пунктів, було п’ять, в яких переважає сектор МСП: роздрібна торгівля, виробництво машин і обладнання, виробництво виробів з неметалевої сировини, виробництво паперу, виробництво виробів з металу і три, в яких основну роль відіграють великі підприємства: виробництво металу, вуглевидобуток і виробництво автомобілів. Саме ці галузі зафіксували найвищий ріст частки рентабельних фірм, яка у виробництві металу склала 18,7 відсоткового пункту, у вуглевидобутку – 14,3 відсоткового пункту і у виробництві автомобілів – 13,6 відсоткового пункту. У групі галузей, які досягнули росту кількості рентабельних суб’єктів не більше 5 відсоткових пунктів, знаходяться три, де переважає сектор МСП: гумова промисловість, деревна і деревообробна, обслуговування нерухомості та фірм, а також одна галузь, де переважають великі підприємства.

Разом з тим треба врахувати, як підкреслюють польські дослідники, що рентабельність галузей у 2004 р. була результатом впливу багатьох чинників, з яких вступ в ЄС є одним, щоправда, важливим, але не єдиним чинником.

Зростання показника рентабельності з продажу показано в 23 галузях, а зменшення – в 4. Найбільший ріст цього показника мала вугільна і металургійна промисловості (відповідно 15,1 і 9,4 відсоткового пункту). Як уже згадувалося, він обумовлений, головним чином, світовою кон’юнктурою. Наступні п’ять галузей, в яких зріс названий показник, належать до тих, де переважають МСП: деревна і деревообробна промисловість та виготовлення виробів із соломи і лози, швейна і хутряна промисловість, виробництво виробів з іншої неметалевої сировини, шкіряна і взуттєва промисловість. Цей ріст був у межах від 2 до 3,5 відсоткового пункту. Всі вони використовують низькокваліфіковану фізичну працю своїх робітників. У групі, де відмічено зменшення рентабельності з продажу, знаходяться три галузі: виробництво медичних і точних інструментів та годинників, виробництво радіо-, теле- і телекомунікаційного обладнання, виробництво волокнистої маси і паперу.

Останню тенденцію треба врахувати в Україні, щоб не мати проблем для вказаних галузей при вступі нашої країни до ЄС (особливо – у виробництві радіо-, теле- і телекомунікаційного обладнання).

До галузей економіки Польщі, в якій зафіксовано найбільший приріст показника рентабельності з продажу у 2004 р. порівняно з 2003 р., можна віднести наступні (у тих галузях промисловості, де переважають фірми сектора МСП): деревна і деревообробна промисловість і виробництво виробів із соломи і лози, швейна і хутряна, меблева. Натомість у 2004 р. не підтвердилися прогнози щодо важкої ситуації деяких напрямів промислового виробництва, де переважають МСП.

Вплив вступу в ЄС на кращу кон’юнктуру і досягнення кращих фінансових результатів у галузях промисловості, в яких переважає сектор МСП, вимагає, на думку польських фахівців, щонайменше двох коментарів. По-перше, галузі, де переважають великі підприємства (такі як металургійна, коксохімічна, вугільна), мають значно вищі фінансові показники, ніж галузі, в яких переважає сектор МСП.

Частина галузей, в яких переважає сектор МСП по-особливому розглядалася в Угоді про приєднання Польщі до Європейського Союзу. Загалом же, харчова промисловість значно поліпшила свою рентабельність після вступу в ЄС і в 2004 р. Головним чином це стало наслідком зростання експорту і цін на продукти харчування в країні (приблизно на 8 % у 2004 р.). У цьому випадку поліпшення ситуації в цій галузі стало результатом вступу в ЄС і використання можливостей вільного доступу товарів польських фірм на внутрішній ринок Євросоюзу.

Разом з тим, вступ в ЄС вирішальним чином не вплинув на сектор будівництва (крім тимчасового росту попиту на будівельні послуги перед вступом до ЄС, що було пов’язано зі змінами податкових ставок на будівельні матеріали і послуги). Сектор будівництва, а особливо встановлення будівельного обладнання, суттєво поліпшив свої фінансові результати. Натомість, що стосується зносу будинків, самого будівництва та інженерно-будівельних робіт, поліпшення відбувалося не так швидко. Це було пов’язано з повільним зростанням інвестицій і покращанням кон’юнктури. Крім того, треба зауважити, що очікувані ефекти, пов’язані зі вступом в ЄС, (доступ до ринків у країнах ЄС і зростання попиту, викликаного фінансовими інвестиціями з фондів ЄС), ще не повністю проявилися в будівництві.

2004 рік приніс значне реальне зростання динаміки роздрібної торгівлі, майже на 7,1 % (у секторі торгівлі, у тому числі роздрібної торгівлі, де переважає сектор МСП). Детальніший аналіз їх даних польськими експертами показує, що це насамперед стало наслідком зростання цін, а не росту обсягу продажу, що підтверджується таким фактом: підприємства, які торгують паливом і продуктами харчування показали дуже високу динаміку росту продажу (понад 14 %), тоді як інші галузі торгівлі зафіксували невелике зростання продажу. Ціни на продукти харчування й паливо найбільше зросли у 2004 р. У торгових підприємствах поліпшилася рентабельність (дані без фірм групи мікро), але ефект вступу в ЄС в цьому випадку, очевидно, не значний.

Дорожній транспорт, в якому переважає сектор МСП, також визначався потенційним бенефіціантом вступу в ЄС з огляду на доступ на європейський ринок після 1 травня 2004 р. Дійсно, зростання продажу в цій галузі було високим у 2004 році і склало 9,6 % (невідома частка у продажі послуг міжнародного транспорту фірм із сектору МСП); це був найвищий показник серед усіх транспортних галузей після авіатранспорту (зростання продажу – на 21,1 %).

У підприємців Польщі перед вступом в ЄС і одразу після 1 травня 2004 р. найбільшу трудність, як зазначають польські дослідники, викликали нові правові норми Закону про податок на товари і послуги, які значно змінювали порядок ведення документації та розрахунків у торгових операціях у межах ЄС. Від часу прийняття Закону про податок на товари і послуги у березні 2004 р. міністр фінансів Польщі видав 33 розпорядження, які радикально змінювали існуючі правила. Частину з них польські підприємці визнають такими, що ускладнюють їхню діяльність.

У свою чергу, побоювання, висловлювані раніше як експертами, так і підприємцями Польщі щодо великих витрат, необхідних для пристосування до європейських норм і вимог, а також пов’язані з цим загрози (гігієнічні вимоги, ВНР, технічні норми і стандарти) не підтвердилися в повному обсязі. З доступних неповних даних і результатів досліджень польських фахівців видно, що, наприклад, у харчопереробній, хімічній, електротехнічній промисловості лише частина фірм вважає, що членство в ЄС є невигідним; це показує, що підприємці не відчувають катастрофічного зростання кількості правил чи стандартів, які виникають з права ЄС. Вступ Польщі до ЄС також не спричинив значного збільшення інвестицій, пов’язаних з пристосуванням до вимог ЄС. У дослідженнях НБП 60 % фірм заявляло, що такі інвестиції вони зробили ще перед вступом в ЄС.

Економічний ріст і ефект попиту для МСП. Рік 2004, у який Польща вступила до Європейського Союзу, був найкращим з 1997 р. за результатами економічного розвитку. Зростання (вимірюване темпом росту валового національного продукту) досягнуло 5,3 %, а структура його виробництва і розподілу не мали характеру, який би засвідчував ризик макроекономічної нерівноваги. Зростання індивідуального споживання склало 3,2 %, видатки брутто на основні фонди – 5,1 %, сукупний попит країни – 4,9 %. Експорт збільшився на 30,2 %, імпорт – на 22,5 %, а від’ємне сальдо в товарообміні становило 52,5 млрд. злотих і було нижче, ніж у 2003 р. на 3,7 млрд. злотих. Зовнішня торгівля мала позитивний вплив на економічний ріст у 2004 р.

Членство Польщі в ЄС, безумовно, вплинуло на економічне зростання, але рівень цього впливу дуже важко оцінити. Адже важко відділити ефект доброї економічної кон’юнктури як елемента економічного циклу від чистого ефекту, пов’язаного зі вступом в ЄС.

Зміцнення злотого не було ще в 2004 р. важливою проблемою для польських МСП, які були втягнуті в міжнародні трансакції головним чином тому, що були вигідні зміни у перехресних курсах долар/євро і було попереднє знецінення злотого. Натомість через значні курсові коливання курсовий ризик є більшою проблемою для польських експортноспрямованих МСП, особливо порівняно із ситуацією у великих фірм. Вступ в ЄС був одним з чинників, який вплинув на курс злотого і його коливання.

Вступ Польщі в ЄС не приніс до цього часу явного росту реальної заробітної плати, тиск на підвищення заробітної плати поки що невеликий, а механізм індексації використовується підприємцями щоразу менше. За даними ГСУ Польщі, реальна середня місячна зарплата брутто на підприємствах у 2004 р. зросла на 0,8 %, тобто менше, ніж у 2003 р. (ріст на 2,0 %). Тому вплив вступу в ЄС на рівень заробітної плати був непомітним.

Наслідків вступу Польщі в ЄС щодо росту витрат на робочу силу до цього часу не було помітно і вони не вплинули на сектор МСП. Членство Польщі в ЄС прискорило появу проблеми для фірм щодо заповнення робочих місць кваліфікованими працівниками деяких професій через збільшення рівня зайнятості на підприємствах і через їх міграцію.

Підприємства сектора МСП фінансують свою діяльність поточно та інвестиційно за допомогою таких механізмів і форм, як власні кошти, банківські кредити, зобов’язання, лізинг, інвестиційні фонди, емісія акцій тощо [5, c. 227]. За даними Народного банку Польщі, власні кошти складають близько 50 %, банківські кредити – близько 30 %, а позабанківські фінансові інструменти – близько 20 % джерел фінансування інвестицій.

На підставі досліджень, проведених НБП, серед головних польських банків (які надають близько 80 % кредитів) ситуація на кредитному ринку в ІІІ кварталі 2004 р. вказувала на послаблення тиску попиту з боку сектора МСП. Натомість зріс попит на довготермінові кредити, а стабілізувався ринок короткотермінових. Така ситуація означає зміну порівняно з І і ІІ кварталом 2004 р., в яких спостерігався ріст попиту на кредит в обох секторах.

Доступ для кредиту для малих фірм у Польщі залишається одним з важливих бар’єрів у діяльності, а високі процентні ставки (незважаючи на зниження) є складною перешкодою для розвитку. Традиційна вразливість щодо рівня процентних ставок зменшується пропорційно розміру підприємства (а тому є більшою проблемою для сектора МСП). Натомість банки вказували на зростання тиску конкурентів як на причину пом’якшення кредитної політики у четвертому кварталі 2004 р.

Різні думки баків і підприємців щодо доступності кредиту і змін у цьому питанні не є новим явищем. Однак фактом залишається значне зростання надання кредитів в останніх кварталах 2004 р. попри зменшення співвідношення між величиною кредиту і ВНП у 2004 р. Цей парадокс можна пояснити, на думку польських експертів, щонайменше трьома явищами. По-перше, змінами курсу – зміцнення злотого означає нижчу номінальну заборгованість фірм, які мають кредити у іноземній валюті, а таких є близько 25 % вартості всіх кредитів. По-друге, спостерігається ріст заборгованості частини підприємств, у тому числі більше зростання у фірм із сектора МСП, і сплати заборгованості великими суб’єктами. По-третє, частина фірм, переважно великих, найчастіше використовує власні кошти на фінансування діяльності.

Вступ в ЄС опосередковано, очевидно, вплинув на збільшення кредитування, спрямованого в сектор МСП, і доступ до зовнішнього капіталу. Але й у цьому випадку ефект кон’юнктури важко відокремити від ефекту вступу в ЄС. Адже полегшений доступ до кредитів для сектора МСП виникає і з того, що краща кон’юнктура частково є ефектом вступу в ЄС, а конкуренція схиляє банки до спрямування уваги на цей сектор.

Вступ в ЄС також означав початок діяльності структурних фондів, у тому числі спрямованих на розвиток підприємництва та малих і середніх підприємств. У першому кварталі 2005 р. у межах СОП „Ріст конкурентності підприємств” закінчено оцінку подань, складених підприємцями у межах першого кола подань на напрям 2.3, який призначений на інвестиційні дотації. Зацікавленість підприємців у інвестиційних дотаціях була дуже велика. Було складено 6 495 подань, з яких 2 537 відкинули Регіональні Фінансуючі Інституції, 751 було рекомендовано до фінансування. Загальна сума, яка повинна бути виділена на це 721 подання, сягає 396,8 млн. злотих. Крім фінансової підтримки, участь фірм у цих програмах має часто виразний освітній ефект, адже фірми зобов’язані подати детальні плани розвитку і бізнес-плани. Таку роботу часто фірми виконують вперше.

Результати дослідження „Конкурентність сектора МСП 2005”, проведеного ПКПП Левітан (презентація – березень 2005), вказують на зростання зацікавленості сектора МСП у використанні фінансової допомоги у 2005 р. порівняно з попереднім роком: 28,8 % заявило про збільшення використання допомоги зі структурних фондів у поточному році. Однак підприємці звертали увагу на невідповідність підтримки з боку ЄС потребам підприємців. На їхню думку, більшість тих фондів повинна служити безпосередній підтримці інвестицій. Не було зацікавленості у фондах поручництва і у виділенні коштів на консультації і підвищення кваліфікації.

Найчастіше згадувана можливість сектора МСП після вступу в ЄС – це доступ до єдиного європейського ринку. Ліквідація митного кордону, безпосередній доступ польських товарів до ринку без потреби проведення додаткових сертифікацій мали значно знизити трансакційні витрати і так піднести конкурентність польської економіки, у тому числі сектора МСП. Також можливості надання послуг мали суттєво поліпшитися. У цьому випадку можна побачити пошук польськими фірмами можливості надання послуг в інших державах – членах ЄС, особливо в Німеччині, Швеції, Великобританії і Голландії. На жаль, польські підприємства, і передусім – МСП, зіштовхуються з різними перешкодами, які не відповідають умовам вступу Польщі в ЄС. Попри те, їм вдається здобути щоразу більше контрактів, головним чином, як субпідрядникам.

У зв’язку з зазначеним вище можна зробити такі висновки:

1. Зроблені польськими фахівцями прогнози щодо позитивного впливу вступу країни до Європейського Союзу щодо малих і середніх підприємств в основному виправдалися.

2. Вступ Польщі до ЄС сприяв насамперед фінансово-економічному розвиткові МСПР, розташованих на західних кордонах Польщі та в промислово розвинених воєводствах країни.

3. У галузевому аспекті вступ Польщі до ЄС передусім позитивно позначився на розвитку МСП у таких галузях, як роздрібна торгівля, виробництво машин і обладнання, виробництво виробів з неметалевої сировини, виробництво паперу, виробництво виробів з металу.

4. Не підтвердилися побоювання багатьох підприємств щодо різкого зростання їх витрат, необхідних для пристосування польських товарів до вимог ЄС.

5. Основними джерелами фінансування МСП у Польщі залишаються власні кошти підприємств і банківські кредити.

6. Вступ до ЄС вплинув на збільшення кредитування МСП з боку банків і зовнішніх інвесторів, у тому числі за рахунок структурних фондів Євросоюзу.

Література:

1. Por.: art. 104-106 ustawy z 2.07.2005 o swobodzie gospodarczej (Dz. U. Nr 173 poz. 1807).

2. Grabowski M., Kalinobski T., Tarkowski M. Sektor MSP rok po akcesil proba oceny //Polska w Unii Europejskij: doswiadczenia pierwszego roku czlonkostwa/ – Warszawa: UKIU. 2005. – s. 273–302.

3. Przedsi’biorczo[ w Polsce 2004, MGiP. – Warszawa, 2004.

4. Korzy[ci i koszty czBonkostwa Polski w Unii Europejskiej – raport z badaD, Centrum Euroejskie Natolin. – Warzsawa, 2003; WpByw akcesji Polski do Unii Europejskiej na sektor maBych i [rednich przedsi’biorstw, op.cit.

5. Карлін М.І. Фінанси зарубіжних країн. – К.: Кондор, 2004. – 384с.