Назва реферату: Рішення начальника цивільної оборони суб'єкта господарської діяльності на ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій
Розділ: БЖД, охорона праці
Завантажено з сайту: www.refsua.com
Дата розміщення: 23.09.2012

Рішення начальника цивільної оборони суб'єкта господарської діяльності на ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій

План на рішення начальника цивільної оборони суб'єкта господарської діяльності на проведення РНАВР у зонах і осередках ураження складається з окремих рішень за видами надзвичайних ситуацій, викликаних аваріями, катастрофами та стихійним лихом.

1. План на рішення ліквідації наслідків аварій

У разі виникнення аварій (катастроф) з викидом радіоактивних речовин на ЛЕС, на транспорті, що перевозить радіоактивні речовини або на об'єктах, що використовують РР, провести наступні заходи:

а) першочергові заходи:

- привести у готовність всі органи управління ЦО та з НС об'єкта (від 10-15 хв. до 1,5-3,0 год.);

- провести оповіщення та інформацію працівників і службовців про аварію (катастрофу) з викидом радіоактивних речовин та можливе зараження;

- укрити працівників у захисних спорудах (від 15-30 хв. до 1 год.);

- привести у готовність сили цивільної оборони (від 30 хв. до 36 год.);

- привести у готовність евакооргани (від 15-30 хв. до 1,5-3,0 год.);

- привести у готовність мережу спостереження і лабора­торного контролю (від 15-30 хв. до 1,5-3,0 год.);

- штабу ЦО та з HС провести протягом 1,0-1,5 год. попе­редню оцінку обстановки, що склалася на об'єкті;

б) подальші заходи:

- основні зусилля спрямувати на проведення відселеним пра­цівників (або їх евакуації) з зон небезпечного сильного радіо­активного забруднення та забезпечення їх життєдіяльності (у взаємодії з держадміністраціями та відділами з H С та ЦЗН);

- задіяти при необхідності сили ЦО та автотранспорт, матеріальні та фінансові ресурси;

- організувати взаємодію з територіальними державними адміністраціями та відділами з НС та органами військового командування.

2. План на рішення ліквідації наслідків аварій з викидом хімічно небезпечних речовин (ХНР)

У разі виникнення аварій з викидом хімічно небезпечних речовин на об'єктах інших міністерств та відомств або на транспорті, який перевозить сильнодіючі отруйні речовини, провести наступні заходи: а) першочергові заходи:

- провести оповіщення та інформування працівників і службовців об'єкту про викид ХНР та можливе зараження;

- привести у готовність всі органи управління і сили ЦО та з НС (від 10-15 хв. до 1,5-3 год.);

- приступити до негайного відселення працівників і службовців із осередків (зон) ураження ХНР у взаємодії з місцевими державними адміністраціями та відділами з НС;

- проводити безупинно розвідку зон хімічного ураження силами мережі СЛК у взаємодії з мережею СЛК району (міста);

- видати працівникам, службовцям (працюючим змінам) і силам ЦО та з НС засоби індивідуального захисту із запасу служби (від 10-30 хв. до 3-6 год.);

- укрити працюючу зміну в захисних спорудах ЦО, які мають три режими вентиляції і залежно від типу ХНР;

- штабу ЦО та з НС об'єкту провести за 30 хв. попередню оцінку обстановки і довести її до підлеглих органів управління;

б) подальші заходи:

- основні зусилля спрямувати на проведення відселення працівників і службовців із зон хімічного зараження, особливо із зон ураження ХНР за межі зон (осередків) хімічного ураження (до 30 хв. - 1 год.);

- відселення проводити у взаємодії з місцевими державними адміністраціями і відділами з НС, задіяти при цьому весь наявний автотранспорт об'єкту;

- негайно приступити до локалізації і ліквідації місця аварії разом зі силами інших суб'єктів, територіальних органів управління з ЦО та з НС через 5-30 хв. і вести їх до повного завершення робіт;

- організувати негайне надання медичної допомоги потерпілим у взаємодії з медичною службою ЦО та з НС району (міста);

- організувати взаємодію з територіальними органами управління та силами служб цивільної оборони.

Аналогічно відповідні плани складаються для ліквідації наслідків інших аварій чи катастроф.

3. Завдання виконавців заходів цивільної оборони

У зв'язку з виникненням НС техногенного, природного, соціально-політичного та екологічного характеру, органи управління і сили ЦО та інші керівники суб'єкта господарювання виконують наступні завдання:

штаб ЦО та з НС об'єкта - завдання з організації і проведення РНАВР на об'єкті; прогнозування і координація дій всіх органів управління та сил ЦО; організації взаємодії з вищими органами управління і силами ЦО, що виділяються іншими органами управління;

начальники управлінь та окремих відділів адміністрації - завдання з надання допомоги з прогнозування наслідків можливих MC щодо організації і проведення РНАВР в осередках ураження та відновлення виробничої діяльності, надання матеріальної, фінансової та іншої допомоги потерпілим;

начальникам ЦО відділень (філіалів) і структурних підрозділів - завдання з організації і проведення РНАВР безпосередньо на об'єктах і в структурних підрозділах; організації захисту працівників, службовців, що попадають в зони ураження; робіт з відновлювання їх діяльності; управління, оповіщення і зв'язку та взаємодії з вищими органами управління;

евакоорганам об'єкту - завдання, разом з територіальними органами управління і відділами з НС, з організації і забезпечення проведення евакозаходів суб'єктом господарської діяльності з відселення працівників і службовців із зон ураження (зараження); виконання заходів з життєзабезпечення працюючого персоналу; організації взаємодії з іншими органами управління і службами ДО та з НС.

4. Положення про евакуаційну комісію суб'єкта господарювання

1. Евакуаційна комісія суб'єкта господарювання є робо­чим органом начальника цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій підприємства, установи або організації, який забезпечує проведення ужиття комплексу заходів щодо організованого ви­возу (виводу) працівників, службовців та населення, яке мешкає у відомчому житловому фонді, з районів можливого впливу нас­лідків надзвичайних ситуацій, якщо виникає безпосередня загроза життю та заподіяння шкоди здоров'ю людини.

Енакокомісія створюється за наказом керівника суб'єкта господарювання, підзвітна і підконтрольна йому.

2. Евакокомісії у своїй роботі керуються законодавчими і нормативними актами України, рішеннями та розпорядженнями районної (міської) державної адміністрації, наказами і розпо­рядженнями НЦО району (міста обласного підпорядкування), відділу з питань НС та ЦЗН, голови районної (міської) евакокомісії, рішеннями та розпорядженнями місцевого органу самоврядування, наказами та розпорядженнями керівника суб'єкту господарювання, прийнятими в межах їх компетенції, а також цим Положенням.

3. Основними завданнями евакокомісії суб'єкта господарювання є:

• розроблення планів евакуації (відселених) працівників, службовців та населення, як е мешкає у відомчому житловому секторі на випадок виникнення НС техногенного, природного, соціально-політичного та воєнного характеру;

• організація та проведення у надзвичайних ситуаціях евакуації (відселення) працівників, службовців та населення, яке мешкає у відомчому житловому секторі та забезпечення їх життєдіяльності;

• координація в межах її діяльності структурних підрозділів підприємства, установи чи організації щодо забезпечення проведення евакозаходів та організація життєзабезпечення евакуйованого (відселеного) населення;

• визначення основних напрямів роботи щодо проведення евакозаходів та соціального захисту працівників, службовців та населення, яке мешкає у відомчому житловому секторі, що постраждали внаслідок НС;

• підготовка і перепідготовка особового складу евакокомісії до дій в умовах надзвичайних ситуацій.

4. Евакокомісія відповідно до покладених на неї завдань:

• організовує розроблення і здійснення евакозаходів на випадок виникнення НС та соціального захисту працівників, службовців та населення, які постраждали від них;

• керує проведенням евакозаходів на підприємстві, в установі чи організації і забезпечує готовність евакоорганів до дій за призначенням;

• бере участь у розгляді та опрацюванні пропозицій щодо матеріально технічного забезпечення проведення евакозаходів суб'єктом господарювання;

• контролює виконання завдань щодо створення для евакуйованого (відселеного) населення необхідних соціально-побутових умов та забезпечення його продуктами харчування і предметами першої необхідності;

• організовує в установленому порядку надання допомоги працівникам, службовцям та населенню, які потерпіли внаслідок надзвичайної ситуації;

• бере участь в організації фінансового, матеріального, технічного та інформаційного забезпечення проведення евакозаходів суб'єктом господарювання;

• забезпечує розроблення плану дій евакокомісії суб'єкта господарювання (підприємства, установи чи організації) щодо організації, матеріально-технічного та інших видів забезпечення евакозаходів;

• організовує взаємодію з іншими органами управління і силами ЦО та з НС щодо організації і проведення евакозаходів суб'єктом господарювання;

• здійснює інші функції, що випливають з покладених на неї завдань.

5. Евакокомісія має право:

• одержувати від адміністрації суб'єкта господарювання інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на неї завдань;

• заслуховувати керівників структурних підрозділів суб'єкта господарювання про хід виконання завдань щодо підготовки, проведення і забезпечення евакозаходів;

• залучати для проведення евакозаходів органи управління, сили і засоби суб'єкта господарювання (підприємства, установи чи організації);

• проводити комплексні перевірки стану готовності структурних підрозділів суб'єкта господарювання до дій за призначенням та інших служб забезпечення щодо проведення евакозаходів.

6. Евакокомісія у процесі виконання покладених на неї завдань взаємодіє з іншими структурними підрозділами суб'єкта господарювання, евакокомісіями населеного пункта та району (міста), відділами з питань НС та ЦЗН.

Функціональні обов'язки евакокомісії суб'єкта господарювання

ГОЛОВА ЕВАКОКОМІСІЇ:

1. Розробляє і своєчасно корегує План проведення евакозаходів суб'єктом господарювання (сільською або селищною Радою) у надзвичайних ситуаціях.

2. Організовує проведення евакозаходів суб'єктом господа­рювання (сільською або селищною Радою) у надзвичайних ситуаціях згідно з Планом.

3. Організовує взаємодію з евакокомісією району (міста обласного підпорядкування), відділом з питань НС та ЦЗН та іншими суб'єктами господарювання з питань проведення евакозаходів у надзвичайних ситуаціях та життєзабезпечення населення, що відселюється або евакуюється.

4. Своєчасно подає доповіді у районну (міську) евакокомісію про хід проведення евакозаходів суб'єктом господарювання (сільською або селищною Радою) у НС.

5. Забезпечує своєчасну відправку (прийом) сваконаселення, його облік, розміщення та організовує забезпечення його про­дуктами харчування і предметами першої необхідності.

6. Своєчасно доводить до евакоорганів необхідні вказівки та документи вищих органів управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення.

7. Забезпечує своєчасне розгортання евакокомісії (збірного або приймального евакопункти) та її розміщення.

8. Забезпечує своєчасну підготовку особового складу евако­органів (евакокомісії, збірного або приймального евакопункти) до дії за призначенням.

9. Організовує щорічне уточнення особового складу ева­коорганів суб'єкта господарювання (сільської або селищної Ради).

ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ ЕВАКОКОМІСІЇ:

1. Організовує і своєчасно проводить заняття з особовим складом евакоорганів (евакокомісія, ЗЕП, ПЕП) суб'єкта господарювання (сільської або селищної Ради).

2. Готує проекти розпоряджень евакокомісії суб'єкта господарювання (сільської або селищної Ради) з питань організації і проведення евакозаходів у НС.

3. Організовує розміщення евакоорганів та забезпечує робочі місця всім необхідним для роботи в НС.

4. Виконує усі розпорядження голови евакокомісії, а при його відсутності викопує його обов'язки.

5. Організовує щорічне уточнення особового складу евако­оргапів суб'єкта господарювання (сільської або селищної Ради).

5. Заходи безпеки при виконанні РНАВР

Заходи безпеки при виконанні пошуково-рятувальних, аварійно-відновлювальних та інших невідкладних робіт проводяться протягом всього терміну їх проведення.

Інструктаж особового складу сил ЦО проводиться до виходу на марш та напередодні вступу сил в осередок (район) ураження та кожного дня перед виконанням рятувальних та аварійно-невідкладних робіт. Інструктаж проводять начальники підрозділів сил ЦО та керівники робіт на місцях.

Особовий склад сил ЦО забезпечується засобами інди­відуального захисту згідно з табелем оснащення, спеціальним одягом і безкоштовним харчуванням, медичним та іншим забезпеченням.

Рішення на введення пропускного режиму приймає начальник цивільної оборони району (міста) або суб'єкта господарської діяльності.

Організація управління, оповіщення і зв'язку при виконанні РНАВР. Управління діями сил, що залучаються до ліквідації наслідків аварії (катастрофи, стихійного лиха), здійснюється з основних пунктів управління, розташованих у місцях дислокації, та рухомих з використанням відомчих та орендних каналів зв'язку.

Відповідними черговими службами за допомогою усіх засобів оповіщення і зв'язку виконується негайне оповіщення за підпорядкуванням про виникнення надзвичайної ситуації.

Залежно від виду, характеру і масштабу аварії (катастрофи, стихійного лиха), роботи з ліквідації наслідків проводяться під керівництвом начальника ЦО об'єкту або його заступників у взаємодії з штабами ЦО та з НС і територіальними органами виконавчої влади (комісіями з питань техногенної та екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій).

Організовується розвідка небезпечних осередків та зон з метою визначення характеру, обсягів руйнувань, рятувальних та інших невідкладних робіт, необхідних сил і засобів.

Одержана інформація передається штабу ЦО та з НС суб'єкта господарської діяльності для оцінки обстановки та підготовки пропозицій щодо організації робіт з їх ліквідації, а також відділу з питань H С та ЦЗН району (міста).

Проводяться заходи щодо локалізації осередків аварії (катастрофи, стихійного лиха), проведення невідкладних аварійно-відновлювальних робіт.

Органи управління, які беруть участь у ліквідації надзвичайної ситуації, залежно від обставин можуть працювати:

у режимі повсякденної готовності - при нормальній виробничо-промисловій, радіаційній, хімічній, біологічній, сейсмічній, гідрогеологічній і гідрометеорологічній обстановці (за відсутності епідемії, епізоотії і епіфітотії);

у режимі підвищеної готовності - при істотному погіршенні виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної, сейсмічної, гідрогеологічної і гідрометеорологічної обстановки (при інформації щодо можливого виникнення надзвичайних ситуацій);

у режимі діяльності при виникненні НС - при реальній загрозі виникнення надзвичайної ситуації;

у режимі діяльності при введенні надзвичайного стану

- при запровадженні в Україні або на окремих її територіях в порядку, визначеному Конституцією України та Законом України "Про надзвичайний стан".

За результатами оцінки обстановки приймається рішення на організацію і проведення аварійно-рятувальних робіт, надання допомоги потерпілим усіма наявними силами і засобами.

Усі роботи з ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій та катастроф об'єктом проводяться у взаємодії з відповідними територіальними відділами з НС та ЦЗН, з якими погоджуються строки та порядок використання відомчих сил і засобів ЦО, всебічного забезпечення проведення аварійно-рятувальних робіт.

Порядок подання доповідей про обставини та хід проведення РНАВР

Доповіді про обстановку та дії сил цивільної оборони з ліквідації наслідків можливих НС техногенного, природного, соціально-політичного та екологічного характеру і хід проведення невідкладних відновлювальних робіт подаються за допомогою засобів технічного зв'язку штабом ЦО та з НС об'єкта:

• підтвердження на одержання сигналів оповіщення про загрозу виникнення або виникнення аварії, катастрофи чи стихійного лиха — негайно;

• про результати розвідки місць можливих аварій (катастроф) або зони стихійного лиха - негайно;

• у період ліквідації наслідків НС: кожні 4 год. першої і другої доби; з 3-ї доби подаються до 8.00 і 20.00 год. за станом на 6.00 і 18.00 год. за київським часом;

• окремі донесення відповідно до розпоряджень вищих органів управління ЦО та з НС.

Строки подання донесень можуть бути уточнені залежно від обставин та масштабів аварії (катастрофи, стихійного лиха).

Форма доповідей складається згідно з додатком до плану та згідно з вказівками вищих органів управління ЦО та з НС.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОГЛІТЕРАТУРИ

1. Атамашок В. Г., Ширшев Л. Г., Акимов Н. И. Гражданская оборона. Учебник для вузов. - М.: Высшая школа, 1986.

2. Владимиров В.А., Михеев О.С., Хмель С.И. и др. Методика выявления и оценки рациональной обстановки при разрушениях (авариях) атомных электростанций. - М., 1989.

3. Губський А. І. Цивільна оборона. - К., 1995.

4. Демвденко Г.П., Кузьменко Э.П. и др. Защита объектов народного хозяйства от оружия масового поражения. Справочник. - К., 1989.

5. Деміденко Г.П., Захист об'є ктів народного господарства від зброї масового ураження. - К., 1996.

6. Депутат О. П., Коваленко І. В., Мужик І. С. Цивільна оборона/ За редакцією B.C. Франка. Підручник. 2-ге вид., доп. - Львів: Афіша, 2001.

7. Дія населення в надзвичайних ситуаціях. РІД ЦО і НС. - К., 1997.

8. Допустимі рівні вмісту радіонуклідів стронцію і цезію у продуктах харчування (ДР-97). МОЗ України. - К., 1997.

9. Загальні вимоги до розвитку і розміщення потенційно небезпечних виробництв з урахуванням ризику надзвичайних ситуацій техногенного походження. / Наукові керівники: член-кореспондент HАН України С.І.Дорогунцов і генерал-лейтенант В.Ф. Гречанінов. - К.: НАНУ, 1995.

10. Леігович Г.Г. Довідник з цивільної оборони. - К., 1999.

11. Методика прогнозирования масштабов заражения сильнодействующими ядовитыми веществами при авариях (разрушениях) на химически опасных объектах и транспорте (РД 52.04.253-90): М.: Росгидромет, 1991.

12. Мігович Г.Г., Рабчук О.Г. Сильнодіючі отруйні речовини. -К., 1999.

13. Організація проведення рятувальних робіт при стихійних лихах, аваріях і катастрофах. - М., 1990.

14. Попередження надзвичайних ситуацій / Під редакцією генерал-лейтенанта В.Ф. Гречанінова. - К., 1997.

15. Справочник по гражданской обороне. Кол. авторов. - M.; Воеииздат, 1978.

16. Справочные данные о чрезвычайных ситуациях техногенного, природного и экологического характера. В 3-х частях. - М., 1990.

17. Управление граждпнской обороной / Под ред. АЛ. Безлтосова. - М.: Воениздат, 1986.

18. Чорнобильська аварія. Події. Факти. Цифри / Під керівництвом генерал-лейтенанта М. С. Бондарчука. Штаб ЦО України. -К., 1990.