Нові ступеньовані прикметники в українській мові

Загальновідомо, що в сучасній українській мові неоднакова міра вияву ознаки властива лише якісним прикметникам. Вона виражається у формах ступенів порівняння, творення яких називається ступенюванням прикметників. Ці процеси значно активізувалися в кінці ХХ – на початку ХХІ ст. У зв’язку з цим нам видається важливим акцентувати увагу на процесах ступенювання прикметників та визначити стилістичну вагу новоутворених лексем.

На сучасному етапі розвитку української мови у багатьох лексемах спостерігаються зміни їхнього семантичного обсягу: розширення семантичного наповнення слів та звуження вживання їх у прямих значеннях і нашарування переносних значень [7, 310]. Це суттєво розширює можливості лексичної сполучуваності слів і творення ступенів порівняння. Так, з поданих нижче ступеньованих багатозначних прикметників жодного не вжито в первинному значенні (згідно з даними “Великого тлумачного словника української мови” – надалі ВТС СУМ): Наче олігархи оранжеві пряміші й святіші, та патріотичніші, аніж олігархи синьо-білі? (Українське слово, 2006); …ми передаємо вам найдорожче, найсвятіше – нашу рідну мову (Літературна Україна, 2006) [прямий – 1. Рівно витягнутий у якому-небудь напрямку, без вигинів… 8. Якому не властиві хитрість, лицемірство; відвертий, щирий; святий – 1. Пов’язаний з релігією, Богом, наділений божественною силою… 4. перен. Морально чистий, благородний, бездоганний у житті, поведінці тощо; патріотичний – 1. Прикм. до патріот; власт. патріотові. 2. Який виражає патріотизм, сповнений патріотизму]; …у найзагальніших рисах нагадувати творчість… (Народне слово, 2006) [загальний – 1. Який стосується, торкається всіх, усього, поширюється на всіх, на все в цілому. 2. Призначений для спільного користування кількома, багатьма… 5. Те, що становить суть, основу чого-небудь]; …дітям з великих міст і містечок до найглухіших сіл і хуторів (Літературна Україна, 2005) [глухий – 1. Який нічого не чує або недочуває… 4. Віддалений від культурних центрів, відсталий]; …заробляли на свою булку з маслом щонаймирнішим дряпанням олівця по паперу… (Народне слово, 2006) [мирний – 1. Прикм. до мир. 2. Який відбувається в умовах миру, не порушується війною… 4. Який нічим не порушується, не переривається; спокійний, тихий. Позбавлений тривоги, неприємних переживань]; …бо це академічна стара форма мистецтва, навіть можна сказати, одна з найфальшивіших(Слово Просвіти, 2005) [фальшивий – 1. Який являє собою підробку, виготовлену, сфабриковану з метою шахрайства… 3. Удаваний, нещирий, лицемірний]; Рішення прийшло найідеальніше (Літературна Україна, 2005) [ідеальний – 1. Який існує в свідомості, уяві; абстрактний, уявний. 2. Який відповідає поняттю про ідеал: вимріяний, неземний. 3. Досконалий, відмінний, чудовий]; Найреальнішим завданням з поставлених у документі виглядає … (Дзеркало тижня, 2006); …дніпряни мають найреальніші шанси пройти в наступну стадію розиграшу (Слово Просвіти, 2005) [реальний – 1. Який існує в об'єктивній дійсності; дійсний; 2. Який можна здійснити, виконати]; Однак Юля – все одно оригінальніша! (Народна газета, 2006); Найоригінальніший ілюстратор “Кобзаря” номінується на Шевченківську премію (Народне слово, 2006) [оригінальний – 1. Який не є копією або підробкою чого-небудь; справжній, автентичний. 2. Який привертає до себе увагу своєю незвичайністю, своєрідністю. Не схожий на інших; самобутній]; Нумо, хто шляхетніший? (Народна газета, 2006) [шляхетний – 1. Прикм. до шляхта і шляхтич. Власт. шляхті, аристократам. Належний шляхті, аристократам. 2. Який відзначається високими моральними якостями; благородний. Який відзначається витонченістю, досконалістю, елегантністю; вишуканий]; То справді наймасштабніший на сьогодні український проект в Україні і поза її межами (Літературна Україна, 2006); Що страшніша і масштабніша неправда, то більше вона схожа на правду (Українське слово, 2006) [масшабний – 1. Прикм. до масштаб. 2. перен. Великих розмірів, великого розмаху].

Як відомо, чіткої межі між якісними та відносними прикметниками немає. У всіх відносних прикметниках потенційно закладений відтінок якісності, який часто розкривається і розвивається в серію самостійних значень [2, 205]. Отже, відносні прикметники, вживаючись у переносному значенні, можуть набувати певних якісних ознак, що уможливлює їх ступенювання. Таку здатність мають і прислівники способу дії, утворені від відносних прикметників з новими якісними відтінками у значенні. Усі ці форми характеризуються виразним емоційно-експресивним забарвленням. Напр.: Московська церква в Україні повсякчас заявляє, що вона не тільки найканонічніша, а й найчисельніша (Народна газета, 2006) [канонічний – 1. церк. Стос. до канону або який є каноном… 3. перен. Визнаний зразковим, твердо встановлений; узаконений]; А в цей самий час на найлюдніших вулицях і майданах української столиці… масово з’являлися рекламні щити… (Українська газета, 2006) [людний – 1. Який складається з великої кількості людей. 2. Такий, у якому живе багато людей. На якому в даний момент перебуває багато людей]; …може, я грішніший за вас усіх (В. Шевчук) [грішний – 1. Який наробив гріхів. Виповнений гріхами. 2. перен. Який заслуговує осуду]; Щось подібне там відбувалось хіба що в часи взяття Бастилії, але значно кривавіше (Демократична Україна, 2005) [криваво – Присл. до кривавий 3 – 6. кривавий – 1. Прикм. до кров. З якого тече, виступає кров… 4. Пов’язаний з пролиттям крові, з жертвами; кровопролитний. перен. Який відзначається нелюдською жорстокістю]; Мені без Тебе й кроку не ступити, Хоч Ти в мені – чавунніш від отрути (Е. Андієвська // Кур’єр Кривбасу. – 2004. – № 179-181) [чавунний – 1. Прикм. до чавун. Зроблений, вилитий з чавуну. перен. Міцний, дужий. перен. Важкий, як чавун. Образно].

Розширення семантичної структури слів призводить до залучення новоутворених лексем у процеси ступенювання. Так, зокрема, прикметник касовий раніше мав лише одне значення (“Словник української мови” (СУМ)), належав до розряду відносних, але в сучасному слововжитку він набув переносного значення, що має якісний відтінок[касовий – 1. Прикм. до каса. 2. перен. Про фільм, виставу і т.ін., який збирає велику виручку] (ВТС СУМ), і вживається у формах вищого і найвищого ступенів порівняння: Таких би фільмів нам, як найкасовіша минулого року “9 рота”… (Дзеркало тижня, 2006).

Ймовірно, що в ряді прикметників аналогічні процеси тільки починаються, тому їх ще не відбито у найновіших словниках. Пор.: “Труд” залишається одним із найтиражніших у Росії (Голос України, 2006); …розкриття найтравматичніших моментів людського життя (Дзеркало тижня, 2006); Отже, “народніших” виборів, ніж 2006 року, в Україні ще не було. Інша справа, наскільки такі технології використовуватимуть політичні сили в боротьбі за звання найнароднішої партії України (Демократична Україна, 2005); Росія – найнаціоналістичніша країна у світі (Літературна Україна, 2006) тощо.

У сучасній українській мові активізувалися й форми, які важче піддаються синтетичному ступенюванню, напр.: Це ж найпівденніша українська точка. … До таких належить найпівнічніший населений пункт України – село Грем’яч на Чернігівщині, найзахідніший – місто Чоп і найсхідніший – селище Червона Зірка (Молодь України, 2006); Знайомство … із культурним, економічним та спортивним життям найпівнічнішого міста Німеччини відбувалося у найрадісніші для християн дні Воскресіння Христового (Шлях перемоги, 2006); Слов’яни з’явилися на історичній арені не раніше кінця ІІІ тис. до н.е., найімовірніше, спочатку між Середнім Дунаєм і Тисою, а потім поступово розселилися на північніших землях (Українське слово, 2006).

Трапляються форми найвищого ступеня відносних прикметників, які містять не тільки експресію, але й епатаж: “Чумак” – найпомідорніша томатна паста (телеканал “1+1”, 2005); “Торчин” знайшов секрет найтоматнішого смаку (телеканал СТБ, 2006); найтанцювальніше шоу нашої країни (телеканал “1+1”, 2007); найбухгалтерська газета (телеканал “1+1”, 2005). В останньому випадку при утворенні найвищого ступеня префікс най- додається до вихідної форми прикметника бухгалтерський, що є порушенням граматичних норм. Помилковим є додавання аналітичної синтаксичної морфеми більш до прикметника у формі вищого ступеня порівняння: Тому потрібна ще більш масштабніша робота всіх учасників… (Освіта, 2006). Правильно: більш масштабна робота. Зауважимо, що складена форма найвищого ступеня порівняння утворюється додаванням аналітичної синтаксичної морфеми найбільш до прикметника у вихідній формі: найбільш важкий. Характерно, що на сучасному етапі розвитку української мови практично відсутнє творення найвищого ступеня порівняння прикметників додаванням займенника самий до звичайного прикметника або до прикметника вищого ступеня: сама рішуча боротьба, самий щонайлютіший ворог, хоча в середині ХХ ст. такі форми фіксувалися в навчальній літературі [4, 260].

Як відомо, значення вищого ступеня прикметника розкриваються через протиставлення його форми і форми того ж прикметника, яка означає якість без порівняння її з якістю в інших предметах: молодий – молодший, сильний – сильніший. Вищий ступінь вказує, що названа ним якісна ознака властива прикметникові в більшій мірі, ніж та ж ознака у його вихідній формі. Проте в мові трапляються випадки ступенювання прикметників, у визначенні семантики яких уже наявні слова, що певним чином вказують на більшу міру вияву їхньої ознаки. Пор.: …росіяни значно екстремальніші (Дзеркало тижня, 2006); Найекстремальнішим у моєму житті був хіба що час, коли мені, вісімнадцятирічному, дали в руки зброю і погнали виконувати “інтернаціональний обов’язок” (Україна молода, 2006) [екстремальний – дуже значний, надзвичайний за своїм проявом, силою, величиною і т.ін.; який відзначається таким проявом]; Найосновніше з них, судячи з усього, – право голосу… (Україна молода, 2006) [основний – найважливіший, головний. Який є основою чого-небудь, становить його найважливішу частину]; Ось, наприклад, найграндіозніший будинок узвозу… (Україна і світ сьогодні, 2006); То була б найграндіозніша Книга буття України на початку ХХІ століття (Українська газета, 2006) [грандіозний – надзвичайно великий; могутній, величний]; … знищують інтелігенцію, лишаючи тільки найелементарніших … (В. Шевчук) [елементарний – перен. який не становить труднощів, нескладний; найпростіший]; …цього разу до столиці Франції були стягнені додаткові поліцейські сили, які не дуже панькалися з радикальнішими демонстрантами (Україна молода, 2006) [радикальний – 1. який дотримується поглядів, переконань радикалів. 2. Найбільш дійовий]; І все ж, найголовніша можливість, яку відкриває AIESIC для українських студентів, це професійне стажування за кордоном… (Молодь України, 2006) [головний – найважливіший, основний, суттєвий].

У складі якісних прикметників є частина таких, що від них ступені порівняння не творяться, зокрема прикметники на позначення ознак, які не виявляються більшою або меншою мірою: босий, мертвий, німий, сліпий. У сучасній українській мові форми вищого та найвищого ступенів порівняння утворюються від прикметників, що, на нашу думку, за своєю семантикою не потребують такого ступенювання ознаки: Поєдинок за титул найабсолютнішого чемпіона світу (телеканал “1+1”, 2006) [абсолютний – 1. Безвідносний, узятий поза зв’язком, без порівняння з чим-небудь; безумовний. 2. Цілковитий, повний. Необмежений]; …він [Бог] обіймає своїм доглядом не тільки кожну людину й тварину, але й кожну билину, навіть найостанніший бур’янець і траву (В. Шевчук); Протягом минулого року на роман, як з рогу достатку, сипалися престижні літературні відзнаки: премія Вудгауза за найкращий гумористичний роман, лонг-лист “Букера”, шот-лист премії “Оранж”, а з найостанніших – британська національна літературна премія “Ноббіз” у номінації “Відкриття року” (Українська газета, 2006) [останній – який закінчує собою ряд однорідних предметів, явищ, дій і т.ін.; такий, після якого немає іншого подібного]; …адже в рік планується 70 концертів, а 2005-го вони виступили 80 разів у найрізніших регіонах країни (Дзеркало тижня, 2006) [різний – 1. Позбавлений схожості, однаковості; несхожий, неоднаковий, відмінний у чому-небудь або в усьому. 2. Не той самий; інший]; …ще шукав чогось особливішого… (В. Шевчук) [особливий – який чимось вирізняється з-поміж інших, не такий, як інші, не схожий на інші; незвичайний, винятковий]; Виходить, слов’яни є найдуховнішими… (Україна молода, 2006) [духовний – 1. Зв’язаний з внутрішнім психічним життям людини, моральним світом її. Зв’язаний зі спільністю ідей, поглядів, прагнень і т.ін]; …вони найвільніші у світі… (В. Шевчук) [вільний – який перебуває на волі, позбувшись пут, ув’язнення і т.ін.; який не терпить обмежень, не піддається їм; свободолюбний; який нічим не обмежується, якому ніхто, ніщо не заважає]; Що кругліші і переляканіші очі матимуть нещасні чоловіки…, то вдалішою можна вважати програму (Україна молода, 2006) [круглий – який має форму круга, кулі, циліндра тощо або формою нагадує їх; округлий].

Досить вживаними у сучасній українській мові стали форми найвищого ступеня порядкового числівника перший. Напр.: Серед найперших відкрито заговорили про самоокупність партій есдеки (Україна і світ сьогодні, 2006); Найперший чинник здорового хребта – постава (Українська газета, 2006); Я маю велику радість і душевну втіху з того, що від найпершого мовного змагання прилучився до жертводавців, які встановили свої премії переможцям (Літературна Україна, 2006).

Процеси творення прикметників, дієприкметників і залучення їх у процеси ступенювання відбуваються постійно. Зокрема, у СУМ відсутні такі лексеми, як глобальний, концептуальний, заангажований, а прикметника рейтинговий не засвідчує навіть ВТС СУМ. У сучасному ж слововжитку вони функціонують і утворюють ступені порівняння: Кажуть, для “когось із них” найглобальніша мрія – стрибнути з парашутом (Українська газета, 2005); Телекомунікації стали концептуальнішими (Дзеркало тижня, 2006); Їх іміджмейкери та ЗМІ мають зробити найрейтинговішими національними політиками (Газета по-українськи, 2006); Найзаангажованіші канали “НТН” і ТРК “Україна” (Народне слово, 2006).

Форми синтетичного ступенювання дієприкметників українські граматики звичайно не розглядають, хоча вони відомі в мовній практиці ще з 20-х років минулого століття [9, 54]. Кінець ХХ – початок ХХІ ст. відзначається досить широким вживанням таких форм. Напр.: Його корпорація розраховує, скориставшись іміджем цієї найпросунутішої країни мусульманського світу, створити продукти, які б не викликали відторгнення у представників цього світу (Дзеркало тижня, 2006), …такі сценарії вже відпрацьовували … але цей крутіший і просунутіший (Дзеркало тижня, 2006); Для багатьох він є одним із найочікуваніших дисків цього року (Слово Просвіти, 2005), …серед найочікуваніших фільмів (Дзеркало тижня, 2006); В Україні цей сорт вважається одним із найрозповсюдженіших і найулюбленіших у населення (Слово Просвіти, 2005); …за найшанованішим у цій “галузі” рейтингом, укладеним американським журналом для чоловіків FHM, найпривабливішою секс-бомбою планети 2006 року визнана Скарлетт Йоханссон (Україна молода, 2006); Що кругліші і переляканіші очі матимуть нещасні чоловіки…, то вдалішою можна вважати програму (Україна молода, 2006).

У наведених дієприкметниках можна помітити різні семантичні нашарування й видозміни, а також неоднакове набуття якісності, оскільки семантичний ступінь переходу дієслова у прикметник вирізняється своєю неоднорідністю, відображаючи неоднаковий вияв семантичного віддалення від вихідного дієслова [10, 146]. Ще інших якісно-оцінних нашарувань набувають похідні від дієприкметників прикметники: …починаючи від Києва і закінчуючи найвіддаленішим селом (Народне слово, 2006); У найвіддаленішому курені гірського пасовиська Карпат (Українське слово, 2006); Бо чогось подібного не спостерігається ні у найближчих сусідів як зі Сходу, так і з Заходу, ні у найвіддаленіших країнах (Літературна Україна, 2005); …увазі цій варто завдячувати передусім економічно найзацікавленішій стороні… (Дзеркало тижня, 2006); …один з найталановитіших і найобдарованіших воєначальників… (Українське слово, 2006); …держава зачепила безпосередні бізнесові інтереси в економічно найрозвиненішій царині культури (Дзеркало тижня, 2006); На тлі всього цього наростає газовий конфлікт між Росією та Вірменією, яка до останнього часу була найвідданішим союзником Москви на Кавказі (Україна молода, 2006).

У сучасній українській мові можливе паралельне вживання суфіксів -ш- та -іш- при творенні вищого ступеня від деяких прикметників: багатший – багатіший, гірший – гіркіший, рідший – рідкіший, старший – старіший, тихший – тихіший, товщий – товстіший, швидший – швидкіший. Проте мова прагне уникати варіантів, які не мають додаткових відтінків або стилістичного забарвлення. Тому з часом одні варіанти зникають, а інші набувають додаткових виражальних можливостей [5, 83]. При цьому спостерігається семантична диференціація паралельних форм: рідший (випадок) і рідкіша (сітка), старіший (віком) – старший (своїм становищем), гірший (за якістю) – гіркіший (за смаком) [3, 107]. Проте у формах найвищого ступеня порівняння прикметника старий ВТС СУМ фіксує таке закріплення значень: найстаріший – 1. Який прожив багато років. 2. Який існує довгий час, давно створений; найстарший – який прожив найбільше років серед інших (переважно про дітей). Це підтверджує і мовна практика останніх років: Найстаріша з парламентських пісень (Дзеркало тижня, 2006); Одному з найстаріших і наймасовіших видань на пострадянському просторі – газеті “Труд” – виповнюється 85 років (Голос України, 2006); …питання про газифікацію найстарішого міста Одещини Білгорода-Дністровського (Голос України, 2006); Навчальний заклад дав освіту тисячам українців і здобув славу найстаршого серед усіх діаспорних навчальних закладів світу (Освіта, 2006).

У випадку розмежування форм гірший – гіркіший спостерігаємо прагнення мовців уникнути омонімії: оскільки форма гірший є також вищим ступенем порівняння від прикметника поганий, то для прикметника гіркий закріпилася форма гіркіший.

Деякі прикметники утворюють суплетивні форми ступенів порівняння: великий – більший, поганий – гірший, гарний – кращий. При ступенюванні прикметника гарний у сучасній українській мові маємо хитання у виборі тієї чи іншої форми вищого ступеня. Так, ВТС СУМ подає такі його форми: гарний – вищ.ст. кращий і ліпший, рідко гарніший. Однак у мові засвідчується активне вживання останньої форми, пор.: …бо гарна дівчина була в одежі, а ще гарніша – без одежі (В. Шевчук); …засвітилося її обличчя, таке гарне, таке чарівне, таке чудове, таке прекрасне, що гарнішого в світі не бачив (В. Шевчук); І сьогодні на цій найгарнішій вулиці країни все ще живуть люди (Україна і світ сьогодні); …у найгарніших районах Києва… (Літературна Україна, 2006); Тоді мені веліли боги вибрати з-поміж моїх юних войовниць найліпшу, найгарнішу, найжорстокішу і найсміливішу (В. Шевчук); …краса нас самих робить у цьому світі гарнішими (В. Шевчук). Крім того, з’являється не фіксована в граматиках і правописних виданнях паралельна форма вищого ступеня порівняння для прикметника красивий – красивіший: …у той день люди мені здавалися загадковіші, красивіші й приємніші… (В. Шевчук); Найкрасивіші піруети виписують дітлахи (Дзеркало тижня, 2006); серіал “Найкрасивіша” (рос. “Самая красивая”) (телеканал “1+1”, 2006).

Усупереч твердженням про відсутність форм ступенів вияву ознаки у більшості складних прикметників іменниково-прикметникового типу, віддієслівних прикметників з префіксом не- [3, 106], сучасна мовна практика репрезентує такі форми не лише в прикметниках, але й у прислівниках: Після цього бідолашного підприємця починають направляти в найрізноманітніші установи… (Дзеркало тижня, 2006); Із цим же моїм знайомим сталася кумедна історія в Києві, місті, здавалося б, набагато україномовнішому, ніж Харків (Дзеркало тижня, 2006); А саме масовість – одне з найдорогоцінніших, що в цьому конкурсі є (Літературна Україна, 2006); …які забезпечили їй, без перебільшення, світову славу як одній з наймилозвучніших мов планети (Українське слово, 2006); …куди краще, приємніше, милозвучніше звучало б: “звинуватити людину в тому…” (Українське слово, 2006); …в суспільстві є запит на українську мову, є українські сили, на які мала б орієнтуватися державна влада, якби вона була або розумніша, або україноцентричніша (Літературна Україна, 2006); А війни “за віру” завжди в світовій історії були найжорстокішими і найкровопролитнішими (Народне слово, 2006); Минулого року “капусник” був зустрінутий значно доброзичливіше (Україна молода, 2006); …це найлегковажніший підхід (В. Шевчук); Та де вони милосерднішого знайдуть? (В. Шевчук); …хоча часом бувають …немилосердніші і не менш бойовиті за чоловіків (В. Шевчук); Там люд богобійніший за наш (В. Шевчук); Річ, очевидно, в тім, що закона зла вони сповідують послідовніше, старанніше й добросовісніше (В. Шевчук); Тепер перед Помаранчевою Україною стоїть найпершочерговіше завдання – виховати хоча б етнічно-українське наступне покоління тільки україномовним (Літературна Україна, 2005); І доводів у нього була маса, серед яких найочевидніший – закон зворотної сили не має (Українська газета, 2005); Та саме націоналістичні теорії на короткому відтинку Глобального історичного процесу виявилися найпродуктивнішими і найжиттєздатнішими (Українська газета, 2006); …релігійне почуття європейців стає дещо одноріднішим (Шлях перемоги, 2006); Ще більше, ніж студенти, пам’ятники люблять туристи і закохані (наймарновірнішим, безумовно, є “закоханий турист”) (Студентська газета, 2006); …піднялися сходами з подряпаними стінами і найнеймовірнішою сумішшю кухонних запахів (В. Шевчук); …можливі найнепередбачуваніші сценарії (Дзеркало тижня, 2006); Найнебезпечнішими нині є низовини Тячівського, Хустського … районів (Газета по-українськи, 2006); Найнебезпечніший шлях – це пошук праці на так званих чорних ринках (Вечірній Київ, 2006); Ми торкнулися найнесправедливішої справи (Хрещатик, 2006); Найнесприятливішими режимами роботи авіаційних двигунів є малі швидкості й холостий хід… (Народна газета, 2006); Найневинніший спосіб попросити в коней допомоги – це обійти фонтан по колу… (Студентська газета, 2006); …досягти найнеобхіднішого – довірливого спілкування зі слухачем (Літературна Україна, 2005); …життя багатьох українців стало значно гострішим, непримиреннішим (Українська газета, 2005).

Незважаючи на застереження щодо неможливості ступенювання якісних прикметників з мірою ознаки, вираженою словотвірними засобами, зокрема префіксами і суфіксами [3, 105; 8, 371], сучасна українська мова засвідчує поодинокі приклади вживання таких форм: Вийшов якнайсправжнісінький базар (Дзеркало тижня, 2006); …розповідає пані Наталя, гладячи по голівці найменшеньку Катрусю, що притулилась до неї (Шлях перемоги, 2006).

Іноді для посилення інтенсивності вираження певної ознаки у мові використовується повтор префікса най-: Не позичаймо розуму в чужинців з най-най-найвідоміших й найавторитетніших (Літературна Україна, 2005); Йому, як най-найсвятішому, ночами почала з’являтися Діва Марія (Літературна Україна, 2005).

Отже, на сучасному етапі розвитку української мови спостерігаємо активізацію ступенювання прикметників, яка виявляється у залученні до цього процесу не лише новоутворених слів, але й відносних прикметників, а також дієприкметників. Характерним є і те, що ступені порівняння все частіше утворюють складні прикметники, а також лексеми із заперечною часткою не. Складені форми найвищого ступеня порівняння із займенником самий вийшли з ужитку. Нові ступеньовані лексеми мають значний виражальний потенціал.

Література

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2004. – 1440 с. (ВТС СУМ)

2. Виноградов В.В. Русский язык (грамматическое учение о слове). – М.; Л., 1947. – 784 с.

3. Горпинич В.О. Морфологія української мови: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: ВЦ “Академія”, 2004. – 336 с.

4. Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови:– К.: Рад. шк., 1961. – Ч.І. – 408 с.

5. Пилинський М.М. Мовна норма і стиль. – К.: Наук. думка, 1976. – 288 с.

6. Словник української мови / І.К. Білодід (гол. ред.) та ін. – Т.1 – 11. – К.: Наук. думка, 1970-1980. (СУМ)

7. Струганець Л. Динаміка лексичних норм української літературної мови ХХ століття. – Тернопіль: Астон, 2002. – 352 с.

8. Сучасна українська літературна мова: підручник / А.П. Грищенко, Л.І. Мацько, М.Я. Плющ та ін. / За ред. А.П. Грищенка. – 2-ге вид., перероб. і допов. – К.: Вища шк., 1997. – 493 с.

9. Тараненко О.О. Сучасні тенденції до перегляду нормативних засад української літературної мови і явище пуризму (у межах іменних граматичних категорій) // Мовознавство. – 2006. – № 1. – С.44-62.

10. Теоретична морфологія української мови: Академ. граматика укр. мови / І. Вихованець, К. Городенська; За ред. І. Вихованця. – К.: Унів. вид-во “Пульсари”, 2004. – 400 с.