Порядок притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності. Внутрішній трудовий розпорядок на підприємстві

Зміст

Порядок притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності .3

(на основі статті 149 Кодексу законів про працю України)

Внутрішній трудовий розпорядок на підприємстві .6

(на основі статті 142 Кодексу законів про працю України)

Порядок притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності

Стаття 149. Порядок застосування дисциплінарних стягнень

До застосування дисциплінарного стягнення власник або упо­вноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудо­вої дисципліни письмові пояснення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути засто­совано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступ­ку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено просту­пок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідом­ляється працівникові під розписку.

І. Коментованою статтею передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник повинен зажадати від праців­ника письмові пояснення. Якщо працівник відмовився від цього, власник повинен скласти акт про відмову віддачі пояснень і про­вести дисциплінарне розслідування порушення трудової дисцип­ліни.

Даючи письмові пояснення, працівник має відповісти на на­ступні питання:

— чи був насправді факт порушення трудової дисципліни;

— в якій формі вини проявилось порушення трудової дисцип­ліни;

— причини, що спонукали працівника вчинити дисциплінар­ний проступок, обставини, за яких його вчинено.

Відмова працівника дати письмові пояснення не перешкод­жає накладенню на працівника відповідного стягнення.

3. Власник підприємства за кожний проступок може застосу­вати лише одне дисциплінарне стягнення, зазначене в ст. 147 КЗпП України. Власник не вправі, наприклад, оголосити дога­ну, а потім ще й звільнити працівника.

Разом з тим, якщо власник підприємства, оголосивши дога­ну, скасував цей наказ і видав новий, за яким звільнив працівни­ка, то така заміна стягнень буде відповідати закону, якщо звіль­нення проведено з дотриманням установленого порядку.

3. Власник або уповноважений ним орган при обранні відпо­відного виду стягнення повинен врахувати ступінь тяжкості вчи­неного проступку, обставини, за яких його було вчинено, а та­кож відповідність дисциплінарного стягнення тяжкості вчине­ного проступку.

Якщо при розгляді судом справи про поновлення на роботі особи, трудовий договір з якою був розірваний за порушення трудової дисципліни, суд дійде висновку, що проступок дійсно вчинено, але звільнення проведено без урахування ступеня тяж­кості обставин, за яких він був вчинений, а також попередньої поведінки працівника, його ставлення до праці, позов може бути задоволений.

Однак у цьому випадку суд не вправі замінити звільнення іншим видом стягнення, оскільки у відповідності зі ст. 147і КЗпП України накладення на працівника дисциплінарного стягнення

є компетенцією власника підприємства, з яким працівник перебу­ває у трудових відносинах.

Обставини вчинення дисциплінарного проступку можна по­ділити на два види: ті, що пом'якшують, і ті, що обтяжують від­повідальність.

До обставини, шо пом'якшують відповідальність, можна від­нести:

— вчинення дисциплінарного проступку вперше;

— вчинення дисциплінарного проступку з необережності;

— малозначущість заподіяної шкоди.

До обставин, що обтяжують відповідальність, можна віднести:

— вчинення проступку не вперше;

— настання негативних наслідків для підприємства;

— умисел працівника;

— вчинення дисциплінарного проступку в нетверезому стані, в стані наркотичного чи токсичного сп'яніння;

— втягнення в здійснення порушення трудової дисципліни інших працівників.

При визначенні виду стягнення враховуються і попередня ро­бота працівника, його ставлення до праці.

4. Власник підприємства зобов'язаний, застосовуючи певний вид дисциплінарного стягнення, видати наказ (розпорядження), в якому в обов'язковому порядку вказуються мотиви застосуван­ня стягнення. Власник підприємства має право повідомляти про винесене стягнення трудовому колективу. Порядок ознайомлен­ня колективу може бути конкретизовано у правилах внутрішньо­го трудового розпорядку підприємства.

Водночас для окремих категорій працівників встановлюється спеціальний порядок. Так, дисциплінарні стягнення, зауваження, догана, позачергове призначення в наряд можуть бути оголошені як у наказі, так і усно; інші стягнення оголошуються в наказі. Про накладення дисциплінарного стягнення оголошується пра­цівникові особисто, перед строєм чи на нараді (зборах) (п. 31 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ). Дисциплі­нарне стягнення, що було накладено на працівників зв'язку, ого­лошується працівникові в наказі і повідомляється під розписку (п. 23 Статуту про дисципліну працівників зв'язку).

5. До членів ради трудового колективу не може бути за ініціа­тивою власника застосовано дисциплінарне стягнення без згоди ради трудового колективу (ст. 252 КЗпП України).

Працівники, обрані до складу виборних профспілкових орга­нів і не звільнені від виробничої діяльності, не можуть бути під­дані дисциплінарному стягненню без попередньої згоди профспіл­кового комітету, членами якого вони є; керівники профспілкових органів підприємства, профорганізатори — без згоди вищого за підлеглістю органу профспілки (ст. 41 Закону України «Про про­фесійні спілки, їх права та гарантії діяльності»).

Державний службовець, який вчинив дисциплінарний про­ступок, може бути тимчасово, у строк до двох місяців, до вирі­шення питання про його дисциплінарну відповідальність, від­сторонений від виконання посадових обов'язків. Рішення про відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою приймається керівником державного органу (ст. 22 Закону України «Про державну службу»).

6. Дисциплінарне стягнення до трудової книжки працівника не заноситься (крім запису щодо звільнення працівника). Це пояс­нюється тією обставиною, що воно діє протягом року з дня засто­сування дисциплінарного стягнення, після чого втрачає чинність, якщо до працівника не було застосовано нове дисциплінарне стяг­нення.

Внутрішній трудовий розпорядок на підприємстві

Правила внутрішнього трудового розпорядку. Статути і положення про дисципліну

Трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, органі­заціях визначається правилами внутрішнього трудового розпо­рядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і профспілкового ко­мітету на основі типових правил.

У деяких галузях народного господарства для окремих кате­горій працівників діють статути і положення про дисципліну.

(Стаття 142 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР№ 4617-10від 24.01.83, № 8474-10 від 27.02.85; Законом № 2134-12 від 18.02.92)

1. Правила внутрішнього трудового розпорядку є правовою формою регулювання спільної праці на конкретному підприємст­ві, що забезпечують необхідну поведінку учасників трудового про­цесу.

2. Стосовно умов і специфіки кожного підприємства правила внутрішнього трудового розпорядку містять розділи, що перед­бачають порядок прийняття і звільнення, основні обов'язки пра­цівників, обов'язки власника підприємства, робочий час та його використання, заохочення за успіхи у праці, стягнення за пору­шення трудової дисципліни. Структуру правил внутрішнього тру­дового розпорядку можна відобразити таким чином:

1) загальні положення;

2) порядок прийняття і звільнення працівників;

3) основні обов'язки працівника;

4) основні права працівника;

5) основні обов'язки власника або уповноваженого ним органу;

6) основні права власника або уповноваженого ним органу;

7) робочий час та його використання;

8) заохочення за успіхи у праці;

9) відповідальність за порушення трудової дисципліни.

3. Правила внутрішнього трудового розпорядку повинні роз­міщуватись у доступних для ознайомлення місцях.

4. Поряд із правилами внутрішнього трудового розпорядку в деяких галузях економіки діють статути і положення про дисцип­ліну, які передбачають підвищені вимоги до окремих категорій працівників цих галузей. Наприклад, у Статуті про дисципліну працівників зв'язку України зазначається, що зв'язок є однією з

пріоритетних і найважливіших галузей в Україні і покликаний задовольняти потреби споживачів, органів державної влади, ор­ганів місцевого самоврядування, представницьких органів, обо­рони і безпеки держави у засобах і послугах поштового та елект­ронного зв'язку.

У відповідності із дисциплінарним статутом органів внутріш­ніх справ дисципліна в органах внутрішніх справ зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: захищати життя, здоро­в'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань; сумлін­но нести службу за охорону громадського порядку тощо.

5. Положення і статути про дисципліну обов'язкові для всіх працівників, які підпадають під їх дію. Підприємства не вправі вносити в положення та статути про дисципліну будь-які зміни чи доповнення. Деякі особливості, що стосуються трудового роз­порядку працівників, які підпадають під дію положень і статутів про дисципліну, можуть бути передбачені в правилах внутріш­нього трудового розпорядку підприємства. Проте вони не повинні суперечити положенням і статутам про дисципліну. З положен­нями і статутами про дисципліну повинні бути ознайомлені всі працівники підприємства, на яких вони поширюються.

6. Уданий час діє декілька дисциплінарних статутів: Дисцип­лінарний статут органів внутрішніх справ; Дисциплінарний ста­тут прокуратури України; Статут про дисципліну працівників зв'язку.

Для окремих категорій працівників елементи внутрішнього розпорядку можуть бути включені в закони. Так, в Закон Украї­ни «Про державну службу» (розділ II «Правовий статус державних службовців державних органів та їх апарату») включено основні обов'язки державного службовця, основні права державного служ­бовця, обмеження, пов'язані з прийняттям на державну службу.