Реформування колективних сільгосппідприємств

План

1. Концептуальна основа реформування колективних сільськогос-подарських підприємств.

2. Соціально-економічна суть реформування.

3. Мета і завдання реформування.

4. Правова основа реформування.

5. Підстава для реформування.

6. Основні вимоги до реформування.

7. Складові реформування.

8. Ініціювання реформування.

9. Загальні збори з реформування.

10. Комісія з питань реструктуризації.

11. Програма реструктуризації.

1. Концептуальна основа реформування колективних сільськогосподарських підприємств.

Метою реформування колективних сільськогосподарських підприємств є зміна форм власності на майно і землю та створення на їх основі сільськогосподарських підприємств ринкового типу, де були б розмежовані трудові і майнові відносини (тобто чітко відділені володіння. Користування і розпорядження власністю) всі відносини членства (засновництва).

Членство в колективному сільськогосподарському підприємстві породжує право на засоби виробництва (майно) і на трудові відносини з підприємством. У реструктуризованих підприємствах власність на землю або права користування нею є юридично відокремленими від обробітку землі чи володіння і користування основними засобами виробництва організації, яка обробляє землю. Це забезпечує гнучкість у застосуванні робочої сили та можливість широкого доступу до капіталу.

В результаті реструктуризації КСП створюються такі господарюючі суб’єкти, як акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, приватні сільськогосподарські підприємства та селянські (фермерські господарства, організаційно-правова структура яких є важливою передумовою для досягнення сільськогосподарськими товаровиробниками успіху в умовах ринкової економіки.

В статутах сільськогосподарських акціонерних товариств та товариств з обмеженою відповідальністю, засновниками яких є дві і більше осіб, чітко розділяються власність на землю і майно. Статутні фонди цих юридичних осіб формуються за рахунок майна засновників, тоді як земельні масиви орендуються у власників землі, в тому числі у фізичних осіб – засновників (акціонерів). Це надає гнучкості реформованому суб’єкту господарювання та полегшує проведення майбутніх ринкових організаційних та структурних змін.

Всі новостворені сільськогосподарські підприємства і селянські (фермерські) господарства орендують землю та неподільне сільськогосподарське майно у власників земельних та майнових масивів. Сформованих в результаті виходу членів КСП з господарства та виділення в натурі належних їм земельних і майнових паїв. За допомогою такої оренди зазначені формування зберігають комерційну життєздатність майна і землі, запобігаючи подрібненню їх на малі, нежиттєздатні, з точки зору товарного виробництва, сільськогосподарські суб’єкти господарювання.

2. Соціально-економічна суть реформування

Реформування підприємства – багатопланове поняття, яке передбачає комплекс взаємопов’язаних перетворень (організаційно-економічних, правових, технічних, соціальних тощо), спрямованих на зміну структури підприємства, форм власності на засоби виробництва, організаційно-правового механізму господарювання, здатних привести підприємство до фінансового оздоровлення, підвищення ефективності виробництва.

На практиці намітилися, такі основні шляхи, реформування організаційно-правових форм господарювання в сільському господарстві:

1) реорганізація колгоспів і радгоспів у колективні сільськогосподарські підприємства з персоніфікацією власності на майно і землю;

2) реструктуризація колективних сільськогосподарських підприємств у господарські товариства та приватні підприємства;

3) реструктуризація колективних і державних підприємств у сільськогосподарські кооперативи;

4) формування приватно-орендних підприємств; тобто господарських товариств, приватних підприємств та селянських (фермерських) господарств, які діють на основі оренди майна і землі, отриманих членами реструктуризованих КСП в рахунок майнових і земельних паїв при виході з КСП.

Всі наведені варіанти застосовуються в Україні.

Призначення реформування полягає у формуванні на селі реальних, ефективно діючих власників і господарів, забезпеченні матеріального добробуту.

3. Мета і завдання реформування

Визначальним у реформуванні якомога повніше врахування і задоволення індивідуальних інтересів членів (працівників) підприємства незалежно від того, яку форму господарювання і який спосіб життя вони обирають, і забезпечення на цій основі їх інтересів. Відповідно до цього мета реформування полягає в:

1) гарантуванні членом підприємства вільного вибору найбільш прийнятної для кожного форми господарювання;

2) створенні передумов для розвитку сформованих у процесі реформування нових формувань, прийнятних для конкретних умов;

3) утвердженні приватної власності членів підприємств на землю та майно КСП та гарантуванні їм вільного розпорядження ними;

4) сприянні встановленню на селі різноукладності, підприємництва і конкуренції;

5) створенні в результаті реформування вільних (у межах чинного законодавства) у своїх діях власників і господарів;

6) формуванні на селі соціально-економічної і соціально-психологічної ситуації, яка б узгоджувалась з інтересами кожного селянина зокрема і сільськогосподарського підприємства в цілому.

4. Правова основа реформування

Реформування ґрунтується на сукупності законодавчих і нормативно-правових актів та положень, що регулюють відносини власності і форми господарювання в сільському господарстві, а також організаційно-правові процедури та механізми реформування підприємств.

Визначальною серед них є Конституція України, насамперед у частині гарантування права власності на землю і непорушності права приватної власності.

Реформування здійснюється з дотримання вимог Законів України “Про власність”, “Про форми власності на землю”, “про підприємництво в Україні”, “Про підприємництво”, “Про господарські товариства”, “Про колективне сільськогосподарське підприємництво”, “Про селянське (фермерське) господарство”, Постанов Верховної Ради України “Про земельну реформу”, “Про оренду землі”, “Про прискорення земельної реформи і приватизації землі”, Земельного та Цивільного кодексів України, Указів Президента України “Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва”, “Про порядок паювання земель, передавання в колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям”.

5. Підстава для реформування

Реформування здійснюється на основі рішення загальних зборів уповноважених КСП. Рішення про реформування набуває чинності за умови присутності на зборах не менше трьох четвертих членів КСП і якщо за нього проголосувало не менше трьох четвертих присутніх на зборах (якщо інше не передбачено статутом).

6. Основні вимоги до реформування

Реформування здійснюється з дотриманням таких найважливіших вимог:

- добровільність участі членів підприємства у прийняття рішення про реформування, час його проведення, вибір форм реструктуризації і організаційно-правових форм нових формувань, організаційно-методичних засад реструктуризації тощо;

- підпорядкованість інтересам більшості членів підприємства з одночасним забезпеченням інтересів тих, хто має щодо реформування окрему думку, яка не збігається з інтересами більшості;

- повне і об’єктивне роз’яснення членам підприємства необхідності, мети і завдань реформування, її підпорядкованості індивідуальним інтересам кожного члена підприємства та колективу в цілому;

- врахування пропозицій членів підприємства щодо організації проведення реформування, організаційно-методичних механізмів її здійснення;

- вільний доступ членів підприємства до всіх без винятку матеріалів, що опрацьовуються в підприємстві, з питань його реформування;

- повне опрацювання внутрішньогосподарських нормативних документів для потреб реструктуризації;

- вибір прийнятного варіанта поділу землі і майна підприємства.

При цьому (по можливості) має бути забезпечене збереження цілісності майнових комплексів і сівозмін (або полів сівозмін). Перевага надається варіантом, за яких новоствореним підприємствам передаються повні або близькі до цього машинно-технологічні комплекси, а також інше споріднене майно;

- забезпечуються комплексністю реформування;

- підпорядкованість реформування інтересам після реструктуризаційного розвитку новостворених агро формувань;

- здійснення реформування на рівні, який включав би будь-які соціально-психологічні ускладнення;

- своєчасне внесення змін і доповнень, зумовлених конкретними умовами;

- покладання проведення реформування на осіб, здатних здійснювати її з дотриманням відповідних законодавчих та інших нормативно-правових актів і положень;

- узгодження роботи із реформування з місцевими органами влади.

7. Складові реформування

Реформування – це тривалий процес, найважливішими складовими вирішення якого є:

1) інвентаризація майна підприємства, всіх його активів та пасивів, при необхідності – переоцінка або уточнення вартості майна;

2) здійснення (завершення або уточнення) паювання майна визначення пайового фонду та індивідуальних майнових поїв членів підприємства;

3) видача майна в натурі у разі виходу осіб зі складу КСП;

4) паювання землі та видача державних актів на право приватної власності на землю;

5) створення передумов для формування нових економічно життєздатних приватних агро формувань;

6) розподіл майна і землі між новими господарюючими суб’єктами у разі поділу господарства та створення на його основі двох чи більше юридичних осіб;

7) розробка установчих документів підприємства, створених внаслідок реструктуризації КСП та реєстрація нових юридичних осіб;

8) проведення серед членів підприємства інформаційно-роз’яснювальної роботи з питань, що стосуються реструктуризації;

9) кадрово-управлінське забезпечення реструктуризації.

8. Ініціювання реформування

Ініціаторами реформування можуть бути керівника (підприємств чи структурних підрозділів), колективи, неформальні групи працівників чи будь-хто із членів підприємства. Прихильники реструктуризації створюють ініціативну групу, яка вносить пропозицію про реформування на розгляд загальних зборів підприємства.

При відмові правління скликати загальні збори щ цього питання ініціативна група при згоді 20 і більше відсотків членів підприємства організовує проведення загальних зборів.

9. Загальні збори з реформування

Залежно від ситуації, яка складається в підприємстві щодо вирішення питання про його реформування, для прийняття відповідного рішення може бути достатньо проведення одних зборів членів підприємства, а може виникнути потреба у проведенні додаткових зборів.

У разі сприятливих для реформування обставин на підприємстві і завчасного опрацювання необхідних нормативних документів доцільно вже на перших зборах розглянути такі питання:

- про реформування підприємства;

- про обрання комісії з питань реструктуризації;

- про затвердження програми реструктуризації;

- про створення комісії з питань інвентаризації та проведення інвентаризації майна, землі, всіх активів і пасивів;

- про затвердження положення про паювання майна;

- про паювання землі і видачу членам підприємства державних актів на право приватної власності на землю (замість сертифікатів на право на земельну частку (пай);

- про організацію інформаційно-роз’яснювальної роботи в підприємстві з питань його реформування.

Якщо ж ці та можливі інші питання до перших зборів підготовлені недостатньо доцільно обмежитись прийняттям відповідного рішення щодо них і затвердженням складу комісії з питань реформування, доручивши їй підготувати для розгляду на наступних зборах всі інші питання.

10. Комісія з питань реструктуризації

Комісія з питань реструктуризації є робочим органом загальних зборів членів підприємства по здійсненню в повному обсязі і на належному рівні реорганізаційного процесу. Вона обирається загальними зборами простою більшістю присутніх на них членів підприємства в кількості, визначеній зборами. Як свідчить досвід, до її складу доцільно включати 13-15, а при потребі – і більше осіб.

За рішенням зборів, комісію може очолювати керівник підприємства або інший її член. До складу комісії рекомендується включати керівників економічної і бухгалтерської служб підприємства, головних спеціалістів або керівників галузей. Окремих керівників середньо ланки, рядових працівників та представників від пенсіонерів.

Комісія затверджує функціональні обов’язки кожного її члена. В разі потреби вона, за погодженням із правлінням, наділяється правом залучати до роботи інших експертів та спеціалістів, які не є членами комісії. Повноваження комісії закінчуються після повного завершення роботи із реструктуризації.

Члени комісії працюють на громадських засадах, але в разі потреби окремі з них на час роботи в комісії можуть бути звільнені від виконання основних службових функцій з оплатою праці не нижче тієї, яку вони мали за виконувану за посадою роботу.

Комісія не має права вмішуватися в роботу голови чи правління щодо керівництва підприємством. У свою чергу голова і члени правління не мають права вмішуватися в роботу комісії. Вони зобов’язані лише забезпечувати її транспортом, папером, канцелярським приладдям. Для цього складається і затверджується загальними зборами кошторис на проведення реструктуризації.

Комісія виконує такі основні функції:

1) опрацьовує (уточнює) програму і схему реструктуризації;

2) уточнює і подає на затвердження загальним збором списки осіб, що мають право на земельні частки (паї) і майнові паї;

3) розробляє та подає на затвердження загальними зборами положення про паювання майна, методику розрахунку пайового фонду, індивідуальних майнових паїв та порядок виділення майна в натурі;

4) організовує інформаційно-роз’яснювальну роботу з питань реструктуризації серед членів підприємства. При необхідності може створити при комісії групу з інформаційно-роз’яснювальної роботи;

5) бере участь у виборі організаційно-правових форм створюваних при реструктуризації агроформувань;

6) при створенні на базі реформованого підприємства двох і більше господарюючих суб’єктів спільно з правлінням підприємства виявляє засновників таких підприємств, здійснює попередній розподіл землі та майна між новими структурами відповідно до їх очікуваного розміру і готує відповідні матеріали для розгляду на загальних зборах членів підприємства;

7) бере участь у підготовці відповідних документів для передачі новоствореним підприємствам (господарюючим суб’єктам) належних їм майна і землі.

11. Програма реструктуризації

Програма реструктуризації повинна включати вибір організаційно-правової форми підприємств, створюваних внаслідок реструктуризації та план пореформеного розвитку. Згідно з чинним законодавством підприємство може реструктуризуватися а в господарські товариства: акціонерні (відкритого і закритого типу), з обмеженою або повною відповідальністю, командитні; сільськогосподарські кооперативи; селянські (фермерські) господарства; приватно-орендні підприємства, індивідуальне підприємництво без створення юридичної особи.

Кожний член КСП має право вибрати будь-яку з наведених вище форм. При розробці програми реструктуризації підприємства та її практичному здійсненні важливо забезпечити:

1) узгодження позицій членів підприємства щодо забезпечення цілісності підприємства чи доцільності його поділу на кілька структур, їх кількості, розмірів, спеціалізації тощо;

2) вивчення питань, що стосуються організації використання прав на земельні і майнові паї: чисельності тих, хто передасть їх у користування новоствореним підприємствам, створить на їх основі селянські (фермерські) господарства, здасть в оренду тощо;

3) опрацювання варіантів кооперації новостворених підприємств;

4) вибір форм використання об’єктів виробничої інфраструктури, в яких зацікавлені всі новостворені підприємства або їх частина;

5) вирішення ряду питань соціального значення: працевлаштування у нових формування. Соціальна підтримка їх членів, передавання об’єктів соціальної сфери на баланс місцевої влади.