Виручка від реалізації продукції, робіт і послуг

Процес виробництва завершується доведенням продукції до споживача. Реалізація продукції (Т — Г') — це кінцева стадія кругообігу коштів підприємства (Г — Т . В . Т' — Г'), яка є йо­го важливим показником. Рух товарів і коштів створює основу економічних відносин між постачальниками, посередниками і по­купцями.

Для підприємства-виробника реалізація продукції є свідченням, що вона за споживчими властивостями, якістю та асортиментом відповідає суспільному попиту і потребам покупців.

На практиці можуть використовуватись два меіоди визначення моменту реалізації продукції:

а) продукцію відвантажено або відпущено споживачу (відбулася передача права власності), — метод нарахування;

б) одержано кошти на рахунок постачальника за реалізовану продукцію — касовий метод.

В обох випадках усі розрахунково-платіжні документи мають бу­ти оформлені відповідно до чинного положення. Реалізація про­дукції завжди передбачає зміну форми вартості (Т — Г). Тому бар­тер, або прямий товарообмін (Т — Т), не можна вважати реалізацією продукції. За бартерного обміну товарів не відбувається руху кош­тів, нема надходжень виручки від реалізації продукції, тобто не від­бувається зміни форми вартості.

Однак в економіці України досить велика питома вага товарооб­мінних бартерних операцій. Про це свідчать дані, наведені в табл.

Таблиця

ОБСЯГ РЕАЛІЗОВАНОЇ ЗА БАРТЕРОМ ПРОДУКЦІЇ В ОСНОВНИХ ГАЛУЗЯХ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ, %[1]

На жаль, згідно з діючим господарським законодавством, бартер­ні операції нині включаються у звітність з реалізації продукції під­приємств, що певною мірою викривляє реальний стан справ.

Розмір виручки від реалізації продукції, за інших однакових умов, залежить від:

1) кількості, асортименту та якості продукції, що підлягає реалізації;

2) рівня реалізаційних цін і розрахункової дисципліни.

Обсяг (кількість) реалізованої продукції прямо впливає на величину виручки, а сама кількість реалізованої продукції залежить від обсягу виробництва товарної продукції і зміни величини перехідних залишків реалізованої продукції на початок і кінець року. Асортимент реалізо­ваної продукції справляє двоякий вплив на величину виручки. Зрос­тання в загальному обсязі реалізованої продукції питомої ваги асорти­менту з більш високою ціною збільшує величину виручки, і навпаки.

Прямий вплив на розмір виручки справляє й рівень відпускних цін. У свою чергу, на рівень цін впливають якість і споживчі влас­тивості, строки реалізації продукції, попит і пропонування на ринку.

На окремі види продукції, робіт і послуг держава встановлює фік­совані чи регульовані ціни. Тоді виручка від реалізації продукції за­лежить від рівня прейскурантних цін.

За умов ринкової економіки існують вільні, фіксовані і регульо­вані ціни.

Фіксовані ціни встановлюються адміністративне (державою), пе­реважно на послуги першої необхідності і на товари, які монопольно виготовляються державою (газ, електроенергія та ін.). Регульовані ціни встановлюються регулюванням рівня рентабельності товарів першої необхідності, наприклад хлібобулочних виробів, продуктів дитячого харчування тощо. При цьому державою встановлюються індикативні ціни — мінімальний і максимальний рівні цін. У решті випадків користуються вільними цінами, тобто цінами, які склалися на ринку під впливом попиту і пропонування за домовленістю сто­рін — постачальників і споживачів.

Установлюючи вільні ціни, за основу беруть собівартість і при­буток (планову рентабельність). Потім додають акцизний збір (для підакцизної продукції") і податок на додану вартість.

Розрахунок ціни продукції можна здійснити за такими формулами:

Ц1 = С + П,

де Ц1 — ціна продукції (ціна виробника продукції"); С — собівар­тість продукції; П — прибуток.

Ц2 = С + П + ПДВ,

де Ц2 — ціна продукції з податком на додану вартість; ПДВ — податок на додану вартість.

Ц3=С+П+АЗ+ ПДВ,

де Цз — ціна продукції з акцизним збором і податком на додану вартість; A3 — акцизний збір.

Відтак повну роздрібну ціну продукції можна розрахувати за формулою:

Ц4 = С + П + A3 +ПДВ + ТН,

де Ц4 — роздрібна ціна продукції; ТН — торгова націнка.

Приклад 1.

Собівартість виробу «А» становить 6 грн. Планова рентабельність реалізації— 35 %. Оптова ціна виробу «А» буде дорівнювати 8,10 грн. (6 + 6 х 0,35). Ціна виробу «А» з податком на додану вартість за ставки податку 20 % дорівнюватиме 9,72 грн. (8,10 + 8,10 х 0,2). Роздрібна ціна виробу «А» за торгової націнки ЗО % дорівнюватиме 12,64 грн. (9,72 + 9,72 х 0,3).

Приклад 2.

Собівартість підакцизного виробу «Б» становить 4 грн. Прибу­ток — 1 грн. за планової рентабельності 25 % (4 х 0,25). Ставка акци­зного збору —50 %. Тоді ціна підакцизного виробу «Б» дорівнюватиме 10 грн. ((4 + 1) х 100) / (100 - 50). Ціна підакцизного виробу «Б» з по­датком на додану вартість дорівнюватиме, за ставки податку 20 %, 12 грн. (10 + 10 х 0,2). Роздрібна ціна підакцизного виробу «Б» з тор­говою націнкою 15 % дорівнюватиме 13,8грн.(12+ 12х0,15).

Залежно від того, кому реалізується продукція, встановлюються оптові та роздрібні ціни. Відвантаження продукції здійснюється по­середникам оптом або партіями за оптовими цінами. Посередники реалізують цю продукцію роздрібним торговим організаціям за ці­нами, які включають збутові націнки. Безпосередньо споживачам роздрібні торгові організації продають товари за роздрібними ціна­ми, тобто з торговою націнкою. Продаючи товари за фіксованими цінами, торгові організації отримують торгову знижку.

За умов ринкової економіки ціни стають найважливішим факто­ром регулювання процесу виробництва та споживання і безпосеред­ньо впливають на попит і пропонування.

Планову виручку від реалізації продукції визначають методом прямого рахунку, множенням кількості реалізованих виробів на їх­ню реалізаційну ціну і додаванням отриманих сум за всією номенк­латурою виробів.

Виручку від реалізації кожної номенклатури виробів визначають за формулою:

В=Р*Ц,

де В — виручка, Р— кількість реалізованих виробів, Ц — ціна реалізації кожного виробу.

Обсяг реалізації можна розрахувати, виходячи з товарного випу­ску виробів у плановому періоді, додаючи залишки виробів на поча­ток планового періоду і віднімаючи такі на кінець планового періо­ду. Плановий обсяг реалізації обраховують з формули:

Р=31+Т-32,

де Р — обсяг реалізації в плановому періоді; З1 — залишки кож­ного виду готових виробів на складі та відвантажених на початок планового періоду; Т — випуск товарної продукції в плановому пе­ріоді; 32 — залишки кожного виду виробів на складі на кінець пла­нового періоду.

Реалізаційні ціни в плановому періоді визначають на основі цін базового періоду, які коригують на передбачувані зміни в плановому періоді, у тім числі з урахуванням попиту і пропону­вання.

Розрахунок обсягу реалізації та виручки методом прямого ра­хунку наведено в таблиці

Таблиця

РОЗРАХУНОК ВИРУЧКИ ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ

Коли асортимент виробів надто великий, розрахунок плану реа­лізації можна здійснювати комбінованим методом. Виручку від реа­лізації основних видів продукції визначають методом прямого ра­хунку, а для підрахунку виручки від реалізації виробів іншого асор­тименту користуються укрупненим методом. Для розрахунку беруть товарний випуск за всією номенклатурою залишків виробів, дода­ють до нього вартість залишків на початок планового періоду і від­німають очікувані залишки на кінець планового періоду за відпуск­ними вільними цінами і за собівартістю (табл. ).

Виручка від реалізації продукції, робіт і послуг є основним дже­релом відшкодування коштів на виробництво і реалізацію продук­ції, утворення доходів і формування фінансових ресурсів. За рин­кової економіки обсягу продажу і виручці приділяється особлива увага. Від величини виручки залежить не тільки внутрішньовироб­ниче відшкодування витрат і формування прибутку, а й своєчас­ність і повнота податкових платежів, погашення банківських кре­дитів, які впливають на рівень виплачених відсотків, що в кін-;

цевому рахунку позначається на фінансовому результаті діяльності підприємства.

Таблиця

УКРУПНЕНИЙ МЕТОД РОЗРАХУНКУ ВИРУЧКИ В1ДРЕАЛПАЦЇ ПРОДУКЦІЇ

Виручка від реалізації продукції— це сума коштів, які надітим на рахунок підприємства за реалізовану продукцію. Вона є основним джерелом грошових доходів і фінансових ресурсів підприємств. Ви­ручка від реалізації продукції є фінансовою категорією, яка виражає грошові відносини між постачальниками і споживачами товару.

[1] Бизнес. — 1998. — 14 груд. (№50). — С. 14.