Назва реферату: Імовірнісно-автоматне курсу моделювання валютного
Розділ: Економічні теми
Завантажено з сайту: www.refsua.com
Дата розміщення: 20.01.2012
Імовірнісно-автоматне курсу моделювання валютного
Імовірнісно-автоматне моделювання набуває розповсюдження в різних країнах світу, таких як: Америка [1], Німеччина, Франція, Росія та ін. Цей метод довів свою ефективність на багатьох моделях складних економічних систем.
Визначення валютного курсу шляхом його прогнозування є основним при визначенні валютних ризиків. Адже якщо знати, наскільки зміниться курс валюти й момент часу, в який він зміниться, то можна досягти максимальної вигідності при підписанні угод. У статті буде розглянута модель, побудована за допомогою методу імовірнісно-автоматного моделювання [2]. Ця модель демонструє не тільки відповідний інструментарій, але й може бути основою для серйозних систем прийняття рішень в умовах невизначеності.
Імовірнісним автоматом будемо називати певний об’єкт, що має внутрішній стан і здатний приймати деякі вхідні сигнали і видавати вихідні, причому початковий стан автомата є строго зафіксованим. Імовірнісний фактор впливає тільки на внутрішній стан автомата. Внутрішній стан є деякою рекурентною функцією від вхідного сигналу і попереднього внутрішнього стану, а також враховує певні імовірнісні характеристики, що беруть участь у функціонуванні автомата. Автоматний час є дискретним. За одиницю часу можна вибрати кожну з можливих для системи одиниць вимірювання (секунда, хвилина, година, місяць, квартал тощо), при цьому усі імовірнісні характеристики і постійні величини повинні бути підібрані відповідним чином.
Ознакою правильного функціонування системи є збіг у певних межах кінцевих результатів рішення і відповідних характеристик системи.
Таким чином, інструмент автоматного моделювання дозволяє побудувати модель будь-якої економічної системи, у тому числі і банку, що дає можливість більш об’єктивно оцінювати і прогнозувати діяльність банку.
Сама модель задається за допомогою п’яти характеристик:
– вектора початкових станів (ВПС) – у цьому векторі задаються внутрішні стани автоматів у початковий момент автоматного часу;
– матриці алфавітів (МА) – в який деталізується, які значення можуть приймати внутрішні стани автоматів і їхні вихідні сигнали;
– системи функцій виходів (СФВ) – вона являє собою сукупність систем, за якими відбувається перерахування вихідних сигналів автоматної моделі;
– таблиці умовних функціоналів переходів (ТУФП) – за допомогою цієї таблиці провадиться обчислення внутрішніх станів автоматів моделі в наступний (t + 1) момент часу, за тими даними, що були отримані в попередній момент (t). У верхньому рядку задається умова для перерахування внутрішнього стану, а в нижньому – відповідний функціонал. Якщо стан автомата задається тільки одним рядком, то це означає, що умова тотожно істинна, тобто виконується завжди;
– система розподілу незалежних випадкових величин (СРНВВ) – у системі подані усі випадкові величини, що впливають на зміну внутрішніх станів моделі.
Розглянемо модель, побудовану на основі взаємодії первісного попиту та пропозиції, а також незадоволеного попиту, що виникає до кінця дня на біржах. Він є різницею між початковим і кінцевим попитом [3]. Ці характеристики також впливають на формування курсу валюти, тоді він буде залежати не тільки від величини первісного попиту та пропозиції, але й від різниці між попитом і кінцевим попитом, тобто обсягом продажів. Можна показати, що існує регресійна залежність між цими величинами для певних валют, тобто валютний курс е = a0+ a1х1+ a2х2, де х1– різниця попиту та пропозиції, а х2– різниця попиту й обсягу продажу.
Нехай у комерційного банку перебуває деякий капітал R, що він збирається використати для купівлі-продажу валюти за викладеним вище методом, що ґрунтується на різниці між попитом і пропозицією валюти, а також між попитом і обсягом продажу. При цьому відома така залежність між курсом іноземної валюти й різницями між попитом і пропозицією та попитом й обсягом продажів: е = a0+ a1х1+ a2х2. У кожен момент часу комерційний банк може мати капітал у національній валюті або капітал в іноземній валюті, при цьому в будь-який момент часу може відбутися купівля-продаж валюти, при якій один рахунок зменшиться, а інший поповниться. Необхідно визначити, який прибуток одержить банк у цьому випадку протягом проміжку моделювання [0, T].
Внутрішні стани автоматів задамо так:
a1(t) – випадкова величина x – різниця між попитом і пропозицією на момент часу t;
a2(t) – випадкова величина h – різниця між попитом й обсягом продажів на момент часу t;
a3(t) – значення курсу валюти на момент часу t;
a4(t) – капітал комерційного банку в національній валюті;
a5(t) – капітал комерційного банку в іноземній валюті;
a6(t) – різниця між попитом та пропозицією на момент часу t – 1;
a7(t) – різниця між попитом й обсягом продажів на момент часу t – 1.
Початкові стани автоматів можуть мати будь-які ненегативні значення, крім автоматів А4й А5, оскільки за умовою у початковий момент часу комерційний банк має капітал у національній валюті, що означає а4(0) =R, а5(0) = 0.
Система функцій виходів буде мати такий вигляд:
У цьому випадку купівля валюти відбувається тільки тоді, коли в певний момент часу буде одночасно спостерігатися як позитивна тенденція між різницею попиту та пропозиції, так і між попитом й обсягом продажу. А сигнал продажу валюти виникне тоді, коли буде одночасно спостерігатися негативна тенденція цих двох показників.
Таблиця умовних функціоналів переходів буде такою:
А1 |
x | |
А2 |
h | |
А3 |
a0 + a1a1(t) + a2a2(t) | |
А4 |
a5(t) > 0 |
a5(t) = 0 |
(1 – x1(t))(1 –x2(t))a4(t) + x2(t)a5(t)a3(t) |
(1– x1(t))a4(t) | |
А5 |
a4(t) > 0 |
a4(t) = 0 |
(1 – x1(t))(1 – x2(t))a5(t) + |
(1 – x2(t))a5(t) | |
А6 |
a1(t) | |
А7 |
a2(t) |
За допомогою графа міжавтоманих зв’язків моделі можна простежити взаємозв’язки автоматів (рис. 1), а матриця алфавітів надає уявлення про вхідні, внутрішні й вихідні алфавіти системи.
Рис. 1. Граф міжавтоматних зв’язків для моделі прогнозування валютного курсу на підставі попиту-пропозиції й попиту-обсягу продажу валюти
A1 |
A2 |
A3 |
A4 |
A5 |
A6 |
A7 | |
A1 |
R |
Æ |
R |
D |
R |
R |
Æ |
A2 |
Æ |
R |
R |
D |
R |
Æ |
R |
A3 |
Æ |
Æ |
R+ |
R+ |
R+ |
Æ |
Æ |
A4 |
Æ |
Æ |
Æ |
R+ |
R+ |
Æ |
Æ |
A5 |
Æ |
Æ |
Æ |
R+ |
R+ |
Æ |
Æ |
A6 |
Æ |
Æ |
Æ |
D |
D |
R |
Æ |
A7 |
Æ |
Æ |
Æ |
D |
D |
Æ |
R |
Зробимо детальний опис основних автоматів.
Автомат А3. Внутрішній стан цього автомата обчислюється відповідно до регресійної залежності між валютним курсом і різницею між попитом та пропозицією валюти, а також попитом й обсягом продажу валюти.
Автомат А4. Як видно з побудови внутрішніх сигналів x1(t) і x2(t), вони не можуть приймати одиничне значення одночасно, це необхідно робити виходячи з економічного змісту цих сигналів, адже не можна одночасно купити й продати ту саму валюту. Тому, коли наступає момент купівлі валюти (x1(t ) = 1), у цей момент часу не буде сигналу продажу (тобто x2(t) = 0), а тоді гроші комерційного банку з рахунків у національній валюті перейдуть на рахунки в іноземній валюті, і величина коштів у національній валюті стане нульовою, що випливає з формули внутрішнього стану цього автомата при підстановці в неї x1(t) = 1 й x2(t) = 0. Якщо в деякий момент часу відбувся продаж валюти (x1(t) = 0, x2(t) = 1), то рахунок у національній валюті поповниться на величину проданої валюти за поточним курсом, тобто на величину a5(t)(a0+a1а1(t)+a2а2(t)). Коли ж не буде відбуватися ні купівля, ні продаж валюти, то значення внутрішнього стану цього автомата залишиться незмінним.
Аналогічні міркування використані і для автомата А5.
Розглянемо умовний приклад реалізації моделі.
Початкові дані моделі в цьому випадку задаються так:
– вектор початкових станів – (3,094; – 0,494; 36,186; 11233,689; 0; 5,003; -2,409);
– система розподілів незалежних випадкових величин:
x – випадкова величина, розподілена за нормальним законом розподілу з параметрами т = 0, s2= 5;
h – випадкова величина, розподілена за нормальним законом розподілу з параметрами т = – 1, s2= 3.
Константи для рівняння регресії виберемо такі: a0= 36, a1= 0,055, a2 = 0,037.
У такий спосіб завдання моделювання зводиться до того, щоб визначити, наскільки зміниться капітал комерційного банку при початковому капіталі в 11234 у.о., а також – як себе буде вести курс іноземної валюти. Результати цього моделювання протягом проміжку Т = 30 подані в таблиці:
Час |
A1 |
A2 |
A3 |
A4 |
A5 |
A6 |
A7 |
X1 |
X2 |
0 |
3,094 |
– 0,469 |
36,186 |
11233,689 |
0 |
5,003 |
–2,409 |
0 |
0 |
1 |
– 2,156 |
– 1,474 |
36,153 |
11233,689 |
0 |
3,094 |
–0,469 |
0 |
0 |
2 |
– 1,251 |
– 4,194 |
35,827 |
11233,689 |
0 |
– 2,156 |
–1,474 |
0 |
0 |
3 |
8,283 |
0,271 |
35,776 |
11233,689 |
0 |
– 1,251 |
–4,194 |
1 |
0 |
4 |
4,635 |
– 2,117 |
36,466 |
0 |
314,000 |
8,283 |
0,271 |
0 |
0 |
5 |
11,945 |
0,558 |
36,177 |
0 |
314,000 |
4,635 |
–2,117 |
0 |
0 |
6 |
– 1,963 |
– 2,446 |
36,678 |
0 |
314,000 |
11,945 |
0,558 |
0 |
1 |
7 |
– 0,347 |
– 1,636 |
35,802 |
11516,786 |
0 |
– 1,963 |
–2,446 |
0 |
0 |
8 |
– 4,812 |
5,104 |
35,920 |
11516,786 |
0 |
– 0,347 |
–1,636 |
0 |
0 |
9 |
4,924 |
– 1,594 |
35,924 |
11516,786 |
0 |
– 4,812 |
5,104 |
0 |
0 |
10 |
– 6,235 |
2,808 |
36,212 |
11516,786 |
0 |
4,924 |
–1,594 |
0 |
0 |
11 |
1,471 |
– 2,356 |
35,761 |
11516,786 |
0 |
– 6,235 |
2,808 |
0 |
0 |
12 |
0,392 |
– 2,565 |
35,994 |
11516,786 |
0 |
1,471 |
–2,356 |
0 |
0 |
13 |
5,703 |
– 4,219 |
35,927 |
11516,786 |
0 |
0,392 |
–2,565 |
0 |
0 |
14 |
3,137 |
– 2,253 |
36,158 |
11516,786 |
0 |
5,703 |
–4,219 |
0 |
0 |
15 |
4,223 |
– 0,239 |
36,089 |
11516,786 |
0 |
3,137 |
–2,253 |
0 |
0 |
16 |
– 5,987 |
– 2,003 |
36,223 |
11516,786 |
0 |
4,223 |
–0,239 |
0 |
0 |
17 |
– 3,672 |
– 4,729 |
35,597 |
11516,786 |
0 |
– 5,987 |
–2,003 |
0 |
0 |
18 |
– 3,520 |
– 2,571 |
35,623 |
11516,786 |
0 |
– 3,672 |
–4,729 |
0 |
0 |
19 |
1,514 |
– 0,761 |
35,711 |
11516,786 |
0 |
– 3,520 |
–2,571 |
0 |
0 |
20 |
– 2,060 |
1,781 |
36,055 |
11516,786 |
0 |
1,514 |
–0,761 |
0 |
0 |
21 |
– 8,031 |
– 1,663 |
35,953 |
11516,786 |
0 |
– 2,060 |
1,781 |
0 |
0 |
22 |
– 2,755 |
– 5,217 |
35,497 |
11516,786 |
0 |
– 8,031 |
–1,663 |
0 |
0 |
23 |
5,080 |
1,478 |
35,655 |
11516,786 |
0 |
– 2,755 |
–5,217 |
1 |
0 |
24 |
2,188 |
– 0,344 |
36,334 |
0 |
323,002 |
5,080 |
1,478 |
0 |
0 |
25 |
– 4,076 |
– 3,683 |
36,108 |
0 |
323,002 |
2,188 |
–0,344 |
0 |
0 |
26 |
7,011 |
– 3,385 |
35,640 |
0 |
323,002 |
– 4,076 |
–3,683 |
0 |
0 |
27 |
4,778 |
4,752 |
36,260 |
0 |
323,002 |
7,011 |
–3,385 |
0 |
0 |
28 |
– 0,104 |
– 3,635 |
36,439 |
0 |
323,002 |
4,778 |
4,752 |
0 |
1 |
29 |
– 0,389 |
3,422 |
35,860 |
11769,756 |
0 |
– 0,104 |
–3,635 |
0 |
0 |
30 |
0,477 |
2,606 |
36,105 |
11769,756 |
0 |
– 0,389 |
3,422 |
0 |
0 |
Аналізуючи таблицю, приходимо до таких висновків:
1) сигнал покупки валюти вперше виник у момент t = 3, коли була позитивна тенденція як у різниці попит-пропозиція, так і в різниці попит-обсяг продажів. Дійсно, можна помітити, що при цьому курс валюти сильно знизився порівняно з початковим. На наступний момент часу банк купує валюту й тепер на його рахунку у національній валюті немає коштів, а рахунок в іноземній валюті поповнюється 314 одиницями (а5(4) = 314), у той час курс валюти знову починає нестабільно рости;
2) у момент часу t = 6 спостерігається негативна тенденція на валютному ринку, тому виникає сигнал продати валюту й купити національну валюту, тому в наступний момент часу рахунок у національній валюті поповнюється на величину купленої й стає рівним а4(7) = 115 117, що вище початкового значення на рахунку на 3 000. Разом з тим курс валюти при її продажу досить високий, порівняно з курсами за цей період, він дорівнює а3(6) = 36,678;
3) протягом усього часу моделювання курс валюти поводився досить нестабільно – то зростаючи, то спадаючи (граф. 1), що все-таки не завадило банку в остаточному підсумку збільшити свій капітал на 5 тисяч (а4(30) =11769,756).
![]() |
Умовний приклад було обчислено за допомогою Транслятора Автоматних Моделей (ТАМ). Оскільки основною перевагою методу є простота побудови алгоритму, що вирішує імітаційну модель, то для будь-якої моделі може бути побудована програма, що її обчислює. У цьому випадку виникає єдина незручність – для кожної нової моделі необхідно заново будувати програму, що буде проводити обчислення за цією моделлю. ТАМ являє собою універсальну програму, що дозволяє розрахувати будь-яку імітаційну модель, побудовану за допомогою методу імовірнісно-автоматного моделювання. Таким чином, процес моделювання значно спрощується як за часом, так і за витраченими коштами.
Основними перевагами ТАМ є:
– простота і зручність інтерфейсу – користувачу, який працював з операційною системою Windows, буде не важко розібратися з оболонкою програми, а довідкова система допоможе розібратися не тільки в роботі з програмою, але й з’ясувати основні положення імовірнісно-автоматного моделювання;
– наочне подання даних – система дозволяє проводити аналіз отриманих результатів і будувати таблиці даних, діаграми зміни значень внутрішніх станів автоматів, а також таких елементів автоматної моделі, як матриця алфавітів, таблиця умовних функціоналів переходів, граф міжавтоматних зв’язків;
– зберігання даних у різних форматах – програма може експортувати різні типи файлів, крім тих, що використовує сама система (так звані ТАМ-файли), вона зберігає таблиці даних у форматах TXT, HTML та JPG, що відразу стає зручним для їх розміщення в Інтернеті або при роботі з різними текстовими процесорами;
– застосування власного стилю оформлення даних – завдяки настройкам користувача програма може бути підкорегована для різного стилю відображення інформації (наприклад, можна створювати імена з індексами чи дозволити відображати імена автоматів, підкреслені курсивом).
Література:
1. Kostina N.I. Automaton Modeling as an Instrument for the Forecasting of Complex Economic Systems// System Dynamics Society. – July 20–24. – New York City, USA, 2003. – pp.135–145.
2. Яровицкий Н.В., Костина Н.И. Вероятностные автоматы и имитационное моделирование // Кибернетика и системный анализ. – 1993. – № 3. – С. 20.
3. Костина Н.И., Сучок С.В. Прогноз динамики продажи и покупки валюты в коммерческом банке // Банковские технологии. – М., 2002. – № 3. – С. 14–17.