Інструментарій управління агробізнесом

Здійснення ефективного управління в аграрному секторі економіки вимагає як прий­няття оптимальних рішень, так і їх узгодження в розподіленому середовищі на різних ета­пах діяльності сільськогосподарських підприємств. Швидкий розвиток інформаційних технологій надає можливість значно полегшити процес управління в аграрних господар­ствах. Із появою об’єктно-орієнтованих технологій стає можливим перехід до систем мас­штабу підприємства з об’єктами, які розподілені між багатьма комп’ютерами, здатних обмінюватись інформацією незалежно від операційної системи, платформи і мови програ­мування.

Із метою узгодження та прийняття розподілених управлінських рішень пропонується система моделей таких різних функціональних блоків, як технології, планування вироб­ництва, забезпечення ресурсами, збут продукції, фінанси, маркетинг, бухгалтерія, аналіз функціонування господарства, що реалізують конкретні завдання аграрних підприємств.

За даними первинного обліку господарських операцій складається бухгалтерський баланс і звітність підприємства, в яких відображаються діяльність господарства, склад і рух засобів і їх джерела [1]. Це – узагальнений бухгалтерський звіт, звіт про прибутки і збитки, звіт про рух грошових коштів, затрати на продукцію та ін. (табл. 1) (працюють моделі блоку ”Бухгалтерія”).

На основі даних бухгалтерської звітності розраховуються техніко-економічні показ­ни­ки діяльності підприємства для загальної оцінки і порівняння з діяльністю минулих років і з передовими господарствами. Тут також приймаються рішення про подальшу доцільність наступної діяльності підприємства або формуються рекомендації щодо перео­рієнтації господарства, нарощування або скорочення його потенціалу, збільшення обся­гів виробництва (працюють моделі аналізу функціонування і оцінки виробничо-господар­ської діяльності блоку ”Аналіз функціонування господарства”).

Із урахуванням даних аналізу минулої діяльності господарства і прогнозу стану на наступний період ринків сировини, товарів, засобів виробництва, цінних паперів і фінан­сів здійснюється розрахунок і оцінка варіантів діяльності підприємства на наступний період з урахуванням рекомендацій моделей аналізу з нарощування потенціалу, зміни напрямів діяльності, зміни обсягів виробництва. У результаті роботи даного класу моде­лей формується бізнес-план господарства, в якому сформульовані цілі господарства, ок­рес­лений його потенціал, види діяльності, напрями розвитку, вкладання капіталу, допус­тимі і бажані затрати, прибуток і собівартість продукції (діють моделі формування бізнес-плану блоку ”Планування виробництва”).

За визначеними напрямами господарювання, умовами розвитку господарства, наявни­ми ресурсами вибирається оптимальний набір технологій із урахуванням кліматичних умов та вимог сівозмін. З вибраних технологій визначається оптимальний набір техніки, необхідні ресурси та їх норми витрат, майбутні витрати та вихід продукції (працюють мо­де­лі вибору оптимального технологічного комплексу і технічних засобів блоку “Технології”).

На сформованих попередніми блоками умовах за допомогою моделей формування плану виробництва визначаються обсяги виробництва продукції, що забезпечують досяг­нення цілей господарства. Моделі дозволяють коригувати вибір варіантів плану з ураху­ванням побажань управлінців. Крім обсягів виробництва продукції, вибраний варіант плану містить обсяги необхідних ресурсів, затрати на виробництво та прибуток, який цей план дасть можливість одержати. Перш ніж одержаний варіант плану буде рекомен­дований як кінцевий, він передається блокам з забезпечення ресурсами, збуту продукції, фінансів, бюджету господарства для перевірки на можливість побудови під цей план вироб­ництва таких планів реалізації продукції і забезпечення господарства ресурсами та фінансами, які б сприяли досягненню поставленої господарством мети (діє модель фор­му­вання плану виробництва блоку ”Планування виробництва”).

Модель планування виробництва використовується не тільки для побудови плану вироб­ництва, але є засобом узгодження в межах єдиних цілей і можливостей господарства роботи інших моделей, які мають свої цілі і обмеження. При реалізації моделі застосову­ється метод багатокритеріальної оптимізації, що дозволяє побудувати цільову функцію, яка враховує інтереси як господарства в цілому, так і його складових компонентів: вироб­ництва, забезпечення ресурсами і фінансами, збуту. У ролі обмеження для вказаної моделі виступають можливості господарства з виробництва, забезпечення і збуту із урахуванням наявних ресурсів, стан внутрішнього середовища і ситуація на ринку. На рис. 1 зображена схема взаємодії моделей у процесі узгодження управлінських рішень.

При побудові планів виробництва, забезпечення і реалізації використовуються маркетингові оцінки ринку сировини, сільськогосподарської продукції, засобів вироб­ництва, фінансового ринку і ринку цінних паперів, що дають інформацію про кон’юнктуру ринку, попит на окрему продукцію, прогноз цін і цінову політику (працюють моделі вив­чен­ня ринку блоку «Маркетинг»).

Взаємодія усіх вищезгаданих моделей (див. рис.1) як єдиної структуризованої системи стає можливою завдяки прикладній компоненті – загальній архітектурі брокерів об’єк­тних запитів Common Object Request Broker Architecture (CORBA), основне призначення якої – підтримка розробки і розгортання складних об’єктно-орієнтованих систем. На сьогодні в аграрному секторі економіки функціонують різні за величиною сільськогос­подарські

підприємства або агропромислові утворення, які мають складну спеціалізацію і можуть складатися із географічно віддалених один від одного підрозділів і здійснювати інформаційні взаємодії на основі загальних сховищ баз даних через загальну корпора­тивну або глобальну мережу та мати різні комп’ютерні платформи і програмні рішення. CORBA виконує функції проміжного програмного забезпечення об’єктного середовища. Узгоджена взаємодія моделей, реалізованих на різних мовах програмування, стає можли­вою завдяки технологіям ”клієнт-сервер”, які дозволяють їй забезпечити взаємодію об’єк­тів і їх інтеграцію в цілу систему незалежно від фізичного розміщення об’єкта, платформи і мови програмування [2].

Оскільки в різних моделях часто використовується подібна інформація, для безпо­середнього її пошуку та обміну нею між моделями здійснена процедура, пов’язана з бро­кером об’єктних запитів (Object Request Broker, ORB) – об’єктної ”шини”, за допо­могою якої відбувається взаємодія локальних і віддалених об’єктів. Крім самого виклику методу віддаленого об’єкта, ORB відповідає за пошук реалізації об’єкта, його підготовку до отримання і обробки запиту, передачі запиту і доставки результатів клієнту. Клієнт, використовуючи дані технології, отримує обслуговування від сервера об’єкта, запитуючи метод, заданий в інтерфейсі об’єкта. Інтерфейс об’єкта задається за допомогою визначеної мо­ви опису інтерфейсів (Interface Definition Language, IDL). На мові IDL визначаються усі інтерфейси і типи даних. Різноманітні мови програмування підтримуються завдяки заданим відображенням між описом типів даних на IDL у відповідні визначення на конкретній мові. CORBA IDL задає визначення, які можуть відображатися у множину різних мов, не вимагаючи при цьому ніяких змін від цільової мови. Крім того, CORBA вклю­чає в себе кілька груп реалізації об’єктів.

Для реалізації об’єктів для конкретних додатків користувача, наприклад, об’єкти для підтримки таких специфічних бізнес-процесів, як дослідження ринку (маркетинг), визначення обсягів виробництва (планування виробництва) та інші, використані прик­ладні об’єкти (Application Objects). Для реалізації об’єктів, що представляють загальні для будь-якого об’єктно-орієнтованого середовища можливості: служба імен, служба подій, служба трансакцій і т. д., використані об’єктні служби (CORBA services). Для реалі­зації об’єктів, необхідних для більшої кількості додатків, наприклад, підтримка скла­дових документів, потоків завдань та ін., використані загальні засоби (CORBA facilities). Для вертикальних структур управління передбачається реалізація об’єктів домена (CORBA domains).

На сьогодні основною і, практично, єдиною технологією зв’язку між членами склад­них утворень можна назвати глобальну мережу Інтернет і супутні їй протоколи ТСР/ІР, однак проміжне програмне забезпечення дозволяє абстрагуватися від середовища передачі даних.

У сучасних умовах для існування будь-яке підприємство, в тому числі сільськогос­подарське, повинно забезпечувати автоматизацію всього виробничого циклу продукції, включаючи маркетинг, технологічну, технічну і економічну підготовку виробництва, пла­ну­вання і оперативне управління виробництвом, зберігання, збут, а також функціо­нування допоміжних підрозділів і служб (бухгалтерія, управління кадрами та ін.). Ефективна автоматизація усіх етапів виробничої діяльності підприємства можлива лише на основі єдиних середовищ – методичної, організаційної, інформаційної. За наявності єдиного інформаційного середовища наявність єдиного програмного середовища і єдиного технічного середовища є бажаною, але не визначальною умовою. Вирішення завдання створення єдиного інформаційного середовища – це реалізація концепції Continuous Acquisition and Life cycle Support (комп’ютерне супроводження процесів життєвого циклу виробів) – CALS. Ідеологія CALS полягає у відображенні реальних бізнес-процесів на єдине інформаційне середовище, де ці процеси реалізуються у вигляді комп’ютерних систем, а інформація існує тільки в електронному вигляді.

У складі CALS можна виділити два великі блоки – комп’ютеризоване інтегроване виробництво і система логістичної підтримки виробу. Першочергово блок ”комп’ю­теризоване інтегроване виробництво” вибраний для підтримки моделей, пов’язаних із технологіями, плануванням виробництва та діяльністю за допомогою системи автома­тизованого проектування (САПР-К), інженерного аналізу і розрахунків (СІАР) і техноло­гічної підготовки виробництва (САПР-Т); системи автоматизованої розробки експлуа­таційної документації (Electronic Technical Publication Development – ETPD); системи управ­ління даними про вироби (Product Data Management – PDM); системи управління проектами і програмами (Project Management – PM); автоматизованої системи управління виробничо-господарською діяльністю підприємства (АСУП)[1].

Для узгодження управлінських рішень при плануванні та управлінні виробництвом розробляється апарат моделювання інтегрованої логістичної підтримки (ІЛП) виробу, що являє собою сукупність процесів, організаційно-технічних заходів і регламентів, що здійснюються на всіх стадіях життєвого циклу продукції від її планування до реалізації. Так, на стадії проектування логістичний аналіз (Logistics Support Analysis) передбачає певні вимоги до продукції, що враховуються у моделі планування виробництва, визначає затрати і ресурси, необхідні для підтримки продукції в потрібному стані, створює базу для стеження за перерахованими параметрами протягом її життєвого циклу. Така інфор­мація використовується у відповідних моделях при формуванні планів забезпечення підприємства ресурсами, складанні кошторисів затрат. Із цією метою створена і засто­сована комп’ютерна система планування потреб у засобах матеріально-технічного забез­печення, формування заявок (Order Administration), управління контрактами (Invoicing) на постачання матеріально-технічного забезпечення. Передбачається також створення електронної технічної документації для закупки, доставки, впровадження, експлуатації, обслуговування і ремонту засобів та створення і ведення ”електронного досьє” на продук­цію та засоби, що сприятиме швидкому реагуванню і оперативності усіх учасників госпо­дарства, а також оперативному визначенню реального обсягу робіт з обслуговування і потреб у ресурсах та формуванні планів забезпечення ними.

Застосування вищевказаних технологій робить систему моделей узгодженою, чітко організованою і такою, що легко розширюється; концепція відображення у мові програ­мування забезпечує взаємодію об’єктів, що створюються в різних мовних середовищах, а поняття об’єктного посилання забезпечує сувору ідентифікацію об’єкта і спрощує роботу з розміщення об’єкта.

Література:

1. Левин А., Судов Е. CALS – сопровождение жизненного цикла // Открытые системы. – 2001. – № 3. – С. 58–68.

2. Кошкин К.В., Павлов А.А. Алгоритмическое обеспечение, управление проектами виртуальных производств в судостроении. – Херсон: Олди-плюс, 2001. – 178 с.