Інформаційна підтримка організації віртуальних підприємств

На сучасному етапі розвитку інформаційних технологій досить поширеними є розроб­ки, що відносяться до проблем створення віртуальних підприємств (ВП) [1]. На даний час тільки ви­робляються підходи і окремі приклади організації виробництва продукції і надання послуг із використанням ідеї віртуальних підприємств, проте уже можна виявити загальні риси про­це­су організації таких підприємств і основних етапів його створення.

Як найбільш загальні принципи організації ВП у даній роботі використовуються такі по­ло­ження:

– ВП відрізняється від інших віртуальних систем своєю виробничою спрямованістю, ос­нов­на мета створення якого – виробництво товарів або послуг відповідно до вимог клієнтів біль­ш дешевим і швидким способом порівняно з традиційними підприємствами. При цьому ВП мають, як правило, одноцільову спрямованість, а для організації функціо­нування цих під­­приємств використовується комп’ютерна система;

– однією із стратегічних переваг ВП є знання й уміння його учасників забезпечувати гнуч­кість своїх ресурсів, швидко створювати віртуальні команди і віртуальне середови­ще для спі­ль­­ної діяльності, одержувати інформацію й об’єднувати знання й уміння підпри­ємств і осіб, найбільше компетентних в окремих питаннях загального бізнес-процесу виробни­цтва обраних товарів або послуг;

– ефекту від ВП можна досягнути тільки при професійному використанні можливостей, що надає Інтернет і сучасні інформаційні і комунікаційні технології.

Прискорення робіт, пов’язаних зі створенням віртуальних підприємств, забезпечує такі дії: об’єднання зусиль усіх виконавців навколо загальної ідеї; упорядкування всього масиву про­­блем і завдань, які виникають при цьому, та підпорядкування їх одній меті; визначення за­гальних підходів, форм уявлення й оцінок одержуваних результатів із погляду загальних ін­тересів.

Використання ідеї процесного підходу [2] для вищевказаної мети дозволяє представити цю ді­я­льність у вигляді визначеної послідовності етапів створення ВП, а кожний етап представити сво­їми процесами, що мають стандартну форму опису, яка є загальною для всіх працюючих над цією проблемою і підтримується за допомогою відповідних інфор­маційних технологій. Опис кожного процесу містить назву процесу, його результат (ви­хід), матеріальні й ін­фор­ма­цій­ні входи, ресурси процесу і технології (методи, алгоритми, сценарії), що використовуються, па­раметри процесу, стандарти і нормативи, перелік керу­ючих дій і перелік відповідальних за про­цес (перелік власників процесу).

Загальна схема робіт, пов’язаних зі створенням віртуальних підприємств, включає три ета­пи:

1. Розробка наукових підходів і методичних рекомендацій зі створення віртуальних під­при­є­м­ств.

2. Проектування віртуальних підприємств.

3. Експлуатація віртуальних підприємств.

На кожному етапі виникають свої специфічні завдання і проблеми, що вимагають відповідних під­ходів і спеціальних методів для свого рішення.

Впровадженню конкретних віртуальних підприємств передують роботи, які пов’язані з роз­робкою наукових підходів до створення таких підприємств і здійснюються на пер­шому ета­пі. Окремі наукові і практичні результати можуть бути узагальнені і сформульо­вані у вигляді за­гальної теорії створення віртуальних підприємств на основі останніх досягнень науки уп­ра­в­ління і організації, а також на підставі наявного досвіду створення віртуальних підприємств різ­ної орієнтації [3]. Теорія створення ВП охоплює питання визначення і класифікації вір­ту­аль­них підприємств, принципи їх створення і функціо­нування, підходи до управління, еко­но­мі­ко-математичні моделі і методи, типові компо­ненти і засоби організаційної, технічної та ін­формаційно-технологічної підтримки.

Найбільш швидко й ефективно ці роботи можна виконати в рамках окремої науково-до­слідницької теми організаціями, що володіють відповідними знаннями і мають досвід ство­рен­ня подібного роду систем (рис.1). Також на цьому етапі можна виробити методику створення ВП, апробувати конкретні засоби створення і підтримки ВП, провести експе­рименти зі створення конкретних ВП.

Роботи другого етапу пов’язані з розробкою проектів конкретних віртуальних підприємств та з проведенням відповідних досліджень і розрахунків, що підтверджують можливість пе­ре­тво­рення ідеї (задуму) створення такого підприємства в проект, економіч­но обґрунтований і тех­нічно реалізований. При цьому необхідно зазначити, що на кож­ному етапі обґрунтування мо­жливі такі рішення: продовжити роботу з обраною продук­цією; замінити продукцію; за­мі­ни­ти напрям діяльності; відмовитись від ідеї створення ВП. Виконання другого етапу вимагає про­ведення таких робіт:

1. Обґрунтувати ідею організації виробництва продукції (послуги) у рамках ВП.

2. Обґрунтувати економічну доцільність проекту ВП.

3. Перевірити можливість технічної реалізації проекту ВП.

4. Розробити проект ВП.

У першу чергу вимагає певного опрацювання ідея створення ВП. Використовуючи ін­фор­мацію про стан ринку товарів і послуг, ринку інновацій та інформаційних техно­логій (ІТ), а також інформацію про позитивний досвід функціонування ВП, необхідно провести на ви­со­ко­му професійному рівні обґрунтування ідеї організації віртуального підприємства саме для да­ного виду продукції або послуг, реально оцінити можливості з реалізації і виробництва. Ро­боти цього етапу пов’язані зі збором інформації щодо питань, які цікавлять, аналізом от­ри­ма­ної інформації, проведенням наближених розрахунків, консультаціями з окремих питань, по­шуком співвласників і, нарешті, прийняттям рішень про розгортання робіт. Як ресурси, у да­ному процесі виступають бажання, енергія, наяв­ний капітал, а також знання і досвід роботи в цій галузі майбутніх власників віртуаль­ного підприємства.

Після прийняття рішення про продовження робіт необхідно перейти до проведення більш гли­бокого аналізу і детальних розрахунків, пов’язаних з обґрунтуванням еконо­мічної до­ціль­нос­ті проекту майбутнього віртуального підприємства. Це вимагає конкре­тизації питань, по­в’язаних з майбутньою продукцією (об’єкт виробництва, обсяги вироб­ництва, терміни, со­бівартість), її реалізацією (майбутні споживачі, попит на продукцію, ціна, майбутній при­бу­ток) і організацією виробництва (майбутні партнери, постачаль­ники і споживачі, схема за­безпечення ресурсами, схеми виробництва і збуту продукції, матеріальні й інформаційні по­токи, технічна документація на продукт, який виготовля­тиме). Крім того, необхідно ви­зна­чи­ти загальні витрати обраної продукції (витрати на виробництво продукції і витрати на ор­га­ні­­зацію ВП – вартість проектування ВП, вартість інформаційної, програмної, технічної, ме­реж­ної, організаційної підтримки ВП, вартість експлуатації ВП); організацію забезпечення фі­нансами (обсяги необхідного фінансу­вання; схема залучення власного капіталу, капіталу спів­власників, кредитів; напрями їх використання); розподілення майбутнього прибутку (на­до­луження витрат, повернення кредиторам, розподіл між власниками). Для вирішення пе­ре­ра­хованих завдань використо­вується маркетингова інформація про стан ринків товарів, засобів ви­робництва, ресурсів, фінансів, інновацій. Виконання робіт може бути проведено силами са­­мих власників майбут­нього віртуального підприємства або сторонніми організаціями, що зай­маються управлінським консалтингом.

У зв’язку з тим, що ідея віртуальних підприємств ґрунтується на використанні сучас­них ін­формаційних технологій, необхідно провести аналіз можливостей технічної реалі­зації проекту ко­нкретного ВП. Це вимагає проведення робіт з аналізу стану інформати­зації прикладної га­лузі (наявність електронних версій виробів або координат тих, хто їх розроблює, можливості еле­ктронного зв’язку); аналізу можливостей майбутніх учасників (рівень автоматизації, ви­ко­­ристання стандартів, наявність електронного зв’язку); аналізу стану ІТ (можливості про­грам­но-технічної підтримки ВП). Виконання робіт може бути проведено самими власниками май­бутнього віртуального підприємства або сторонніми організаціями, що займаються по­с­лугами подібного роду. Подальші роботи з організації бізнесу в межах ВП пов’язані з розробкою проекту та­кого під­приємства з урахуванням всіх етапів його життєвого циклу: від моменту створення, фу­нк­ці­­онування і до припинення його існування. Сучасні підходи до організації бізнесу і рівень розвитку інформаційних технологій дозволяють створювати для таких підприємств гнучкі структури ресурсів (у тому числі й інтелектуальних), організовувати діяльність навколо його біз­нес-процесів, інтегрувати можливості його учасників для реалізації загальної цілі і стратегії обраного бізнесу [4].

Роботи, пов’язані зі створенням проекту віртуального підприємства, в остаточному під­су­мку можуть бути подані наступним переліком (рис. 2):

1) визначення цілей і стратегії бізнесу;

2) формування мережі (проектування) бізнес-процесів;

3) управління й автоматизація бізнес-процесів;

4) формування інфраструктури підтримки бізнес-процесів;

5) визначення ресурсів віртуального підприємства.

При виконанні робіт використовується методика створення ВП, програмно-технічні засоби під­тримки процесу розробки проекту, електронна версія виробу та інформація про цілі і мо­жливості ВП. У результаті виконання робіт даного етапу розробляється проект віртуального під­приємства і формується перелік робіт з його створення.

Експлуатація віртуальних підприємств (рис. 3) потребує виконання робіт, пов’язаних зі ство­ренням самих підприємств і їхнього функціонування.

Створення ВП включає наступні роботи:

1) організація (реєстрація) підприємства;

2) створення служби з підтримки ВП;

3) установка сервера, ПО, інфраструктури ВП (Web-сторінки ВП і підприємств-учасників, за­собів обміну тощо);

4) установка електронної версії ВП;

5) організація бази даних.

Функціонування потребує реалізації таких функцій ВП:

1) пошук відсутніх ресурсів;

2) координація робіт ВП;

3) моніторинг процесів;

4) контроль діяльності ВП.

Ресурсами даного процесу є електронна версія виробу, який виготовляється, проект ко­м­п’ю­терної підтримки процесу виготовлення виробу, служба організаційної підтримки ВП, про­грамно-технічні засоби підтримки ВП і фінанси для підтримки учасників віртуального під­приємства.

Входом для даного процесу є матеріали, деталі, вузли, фінансові засоби, а також інформація про ­матеріальні і фінансові ресурси, які надходять (договори, рахунки, конт­ракти тощо). Виходом про­цесу є результат функціонування віртуального підприємства, тобто готовий виріб, пре­д’я­влений споживачу, прибуток підприємства в цілому і кожного учасника окремо.

Самостійного значення набувають питання, пов’язані з інформаційною підтримкою процесу ство­рення ВП, основне призначення якої полягає в забезпеченні умов усім учасникам ВП для ви­конання робіт на кожному етапі життєвого циклу ВП у єдиному інформаційному просторі. Вагомими елементами інформаційної підтримки є:

– представлення діяльності, пов’язаної зі створенням ВП, у вигляді визначеної послідовності ета­пів, а кожного етапу – у вигляді мережі процесів, що мають стандартну форму опису, за­гальну для всіх учасників проекту;

– наукові результати, що містять підходи до побудови віртуальних підприємств; моделі і ме­тоди;

– проект конкретного віртуального підприємства, що містить опис ВП (загальна ха­ра­к­те­рис­тика, бізнес-процеси, автоматизована підтримка управління бізнес-процесами, ор­га­ні­за­ці­йна структура, ресурси) та перелік робіт по його створенню та експлуатації;

– модель комп’ютерної підтримки функціонування ВП, у тому числі і процесу виробництва продукції або послуг;

– електронна версія виробу, що містить не тільки дані технічної документації, але і всю необхідну інформацію, яка використовувалась і була отримана в процесі виготовлення й експлуатації виробу.

Реалізація інформаційної підтримки ВП вимагає використання Інтернету і сучасних інформаційних і комунікаційних технологій.

Результати, що представлені в статті, були отримані авторами на підставі наукового опрацювання наявних публікацій по віртуальних підприємствах і розвитку інформаційних технологій та особистого досвіду розробки автоматизованих систем управління підприємствами.

Література:

1. Тарасов В.Б., Шильников П.С. Виртуальные предприятия: свойства, технологии соз­дания, компоненты инфраструктуры // Информационные технологии. – 2000. – № 9. – С. 2–7.

2. Глудкин О.П. и др. Всеобщее управление качеством. – М.: Радио и связь, 1999. – 600 с.

3. Гриценко В.И., Тимашова Л.А. Информационные средства и технологии вирту­альных предприятий: Тези доповідей II Міжнародної науково-практичної конференції ”Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці та бізнесі” / Академія державної податкової служби України. – Ірпінь, 2001. – Травень. – С. 210–212.

4. Каменнова М., Громов А. Технологии для виртуального предприятия // Открытые системы. – 2000. – № 4. – С. 47–56.