Зміст, цілі і завдання управління фінансовою діяльністю. Методи прогнозування фінансового стану підприємства

1. Зміст, цілі і завдання управління фінансовою діяльністю

В організаційній та управлінській роботі підприємств фінансова діяльність займає особливе місце. Від неї багато в чому залежить своєчасність та повнота фінансового забезпечення виробничо-гос­подарської діяльності та розвитку підприємства, виконання фінан­сових зобов'язань перед державою та іншими суб'єктами господа­рювання.

Фінансова діяльність — це система форм і методів, які викори­стовуються для фінансового забезпечення функціонування підпри­ємств та досягнення ними поставлених цілей, тобто це та практич­на фінансова робота, що забезпечує життєдіяльність підприємства, поліпшення її результатів.

Фінансову діяльність підприємства спрямовано на вирішення та­ких основних завдань:

— фінансове забезпечення поточної виробничо-господарської ді­яльності;

— пошук резервів збільшення доходів, прибутку, підвищення рентабельності та платоспроможності;

— виконання фінансових зобов'язань перед суб'єктами господа­рювання, бюджетом, банками;

— мобілізація фінансових ресурсів в обсязі, необхідному для фі­нансування виробничого й соціального розвитку, збільшення влас­ного капіталу;

— контроль за ефективним, цільовим розподілом та використан­ням фінансових ресурсів.

Фінансова робота підприємства здійснюється за такими основ­ними напрямками:

— фінансове прогнозування та планування;

— аналіз та контроль виробничо-господарської діяльності;

— оперативна, поточна фінансово-економічна робота. Фінансове прогнозування та планування є однією з найважливі­ших ділянок фінансової роботи підприємства. На цій стадії фінансо­вої роботи визначається загальна потреба у грошових коштах для забезпечення нормальної виробничо-господарської діяльності та можливість одержання таких коштів.

За ринкових умов підприємство самостійно визначає напрямки та розмір використання прибутку, який залишається в його розпоря­дженні після сплати податків. Метою складання фінансового плану є визначення фінансових ресурсів, капіталу та резервів на підставі прогнозування величини фінансових показників: власних оборотних коштів, амортизаційних відрахувань, прибутку, суми податків.

Планування виручки є необхідним для розробки плану прибутку від реалізації продукції, визначення суми планових платежів у бю­джет. Від обґрунтованості та правильності розрахунку виручки ве­ликою мірою залежить також реальність основного джерела надхо­дження коштів та розмір запланованого прибутку.

Мета планування витрат — визначення можливості найекономнішого витрачання матеріальних, трудових та грошових ресурсів на одиницю продукції. Зменшення витрат виробництва та обігу є важли­вим фактором збільшення ефективності виробництва. Зниження собі­вартості за рахунок економії сировини, матеріалів, палива, енергії та живої праці дає змогу виробити значну кількість додаткової продук­ції, збільшити прибуток та рентабельність підприємств, створює ре­альні можливості для самофінансування. Скорочення витрат на виро­бництво одиниці продукції є матеріальною підставою для зниження цін на неї, а відтак — прискорення обертання оборотних коштів.

Плануючи витрати на виробництво та реалізацію продукції, необ­хідно враховувати резерви зниження її собівартості, до яких належать:

— поліпшення використання основних виробничих фондів та збільшення у зв'язку з цим випуску продукції на кожну гривню ос­новних фондів;

— раціональне використання сировини, матеріалів, палива, енергії та скорочення витрат на одиницю продукції без зниження її якості;

— зменшення затрат живої праці на одиницю продукції на осно­ві науково-технічного прогресу;

— скорочення витрат на реалізацію продукції за рахунок удо­сконалення форм її збуту;

— зменшення втрат від браку та безгосподарності, ліквідація не­продуктивних витрат;

—економія в адміністративно-управлінській сфері на основі ра­ціональної організації апарату управління підприємством.

Спираючись на опрацьовані фінансові показники, складають перспективні, поточні та оперативні фінансові плани. Поточний фі­нансовий план складається у формі балансу доходів та витрат, опе­ративний — у формі платіжного календаря.

Аналіз та контроль фінансової діяльності підприємства — це діаг­ноз його фінансового стану, що уможливлює визначення недоліків та прорахунків, виявлення та мобілізацію внутрішньогосподарських ре­зервів, збільшення доходів та прибутків, зменшення витрат виробниц­тва, підвищення рентабельності, поліпшення фінансово-господарської діяльності підприємства в цілому. Матеріали аналізу використовую­ться в процесі фінансового планування та прогнозування.

Зміст поточної оперативної фінансової роботи на підприємстві полягає в такому:

— постійна робота зі споживачами стосовно розрахунків за ре­алізовану продукцію, роботи, послуги;

— своєчасні розрахунки за поставлені товарно-матеріальні цін­ності та послуги з постачальниками;

— забезпечення своєчасної сплати податків, інших обов'язкових платежів у бюджет та цільові фонди;

— своєчасне проведення розрахунків по заробітній платі;

— своєчасне погашення банківських кредитів та сплата від­сотків.

2. Методи прогнозування фінансового стану підприємства

Фінансово-економічний стан - найважливіший критерій ділової активності й надійності підприємства, що визначає його конкурентноздатність і потенціал в ефективній реалізації економічних інтересів всіх учасників господарської діяльності.

Ефективність фінансової діяльності підприємств у першу чергу залежить від розробленої стратегії управління. Створення, визначення й реалізація стратегії управління належить до досить складних і трудомістких завдань.

Для забезпечення ефективної діяльності в сучасних умовах керівництву необхідно вміти не тільки оцінювати поточний фінансово-економічний стан свого підприємства, але й прогнозувати майбутній з урахуванням стану ділової активності партнерів і конкурентів.

Із цією метою в роботі пропонується механізм прогнозування фінансового стану підприємства, заснований на наступних етапах.

Етап 1. Оцінка фінансово-економічного стану підприємства в даний момент часу й у ретроспективі на основі методів фінансового аналізу. Оцінка проводиться по наступних групах показників: майновий стан підприємства; фінансова стійкість підприємства; ліквідність підприємства; ділова активність підприємства; рентабельність підприємства.

У результаті реалізації цього етапу одержуємо матрицю вихідних даних, що відображають фінансово-економічний стан підприємства за кілька років (кварталів), де стан підприємства розглядається як багатомірний об'єкт.

Етап 2. Збільшення обсягу вибірки вихідних даних шляхом імітації поквартальних (помісячних) значень фінансово-економічних показників на основі застосування сплайн-функції (пропонується скористатися кубічним раціональним сплайном). Генерація поквартальних (помісячних) даних проводиться для кожного коефіцієнта. Раціональні сплайни дозволяють більш повно враховувати особливості інтерполяційної функції, дають гарну апроксимацію функції з більшими градієнтами, зберігаючи при цьому одну з найбільш важливих властивостей – простоту й ефективність реалізації обчислень.

Властивість придатності сплайна до апроксимації визначається його поведінкою у проміжних вузлах, тому що значення сплайна в основних вузлах збігаються зі значеннями функції.

У результаті реалізації цього етапу одержуємо матрицю вихідних даних, збільшену в обсязі в 3 – 4 рази, що забезпечить стабільність результатам прогнозування.

Етап 3. Визначення комплексної оцінки загального фінансового стану й локальних сфер діяльності підприємства на основі методів таксономії, зокрема, методу рівня розвитку.

Для кожної з п'яти груп показників розраховуються локальні інтегральні показники, на основі яких, у результаті подальшої згортки, будується загальний інтегральний показник di.

Чим ближче значення комплексної оцінки до одиниці, тим більш стійким є фінансовий стан підприємства. Значення інтегрального показника di дозволяють проаналізувати динаміку зміни фінансового стану підприємства, тобто одержати ряд упорядкованих чисел які показують місце і-ої фінансової ситуації на універсальній шкалі Харрингтона. Дана шкала розбиває значення інтегрального показника на три групи:

1. Добрий фінансовий стан – [0,65; 1];

2. Нормальний фінансовий стан – [0,37; 0,64];

3. Поганий фінансовий стан – [0; 0,36].

У результаті реалізації цього етапу не тільки визначаємо загальну тенденцію розвитку фінансового стану підприємства, але й одержуємо можливість проаналізувати причини й джерела виникнення негативних тенденцій.

Етап 4. Прогнозування фінансово – економічного стану підприємства на основі застосування апарата Марковських процесів. Під випадковим процесом розуміється процес випадкової зміни фінансового стану підприємства в часі. Щодо цього процесу приймається припущення, що ймовірність переходу в кожний наступний стан залежить тільки від попереднього стану, тобто процес є процесом без післядії. Наявність великого масиву вихідних даних дозволяє розрахувати матрицю перехідних ймовірностей, на підставі якої можна здійснити прогнозування найбільш імовірного фінансово – економічного стану підприємства на досить велику кількість кроків уперед.

У результаті реалізації цього етапу одержуємо ймовірності, з якими підприємство буде перебувати в кожній із трьох фінансових ситуацій у різні прогнозні моменти часу.

Таким чином, реалізація в процесі розробки стратегії розвитку підприємства запропонованого механізму прогнозування, заснованого на ідентифікації і аналізі динаміки фінансово – економічного стану, комплексній оцінці загального стану і окремих сфер діяльності підприємства, прогнозуванні ймовірностей перебування підприємства у доброму, нормальному чи поганому фінансовому стані у майбутньому, дозволить підвищити якість прийнятих управлінських рішень за рахунок виявлення найбільш складних проблем управління фінансовими ресурсами підприємства.

Фінансове прогнозування та планування є однією з найважливі­ших ділянок фінансової роботи підприємства. На цій стадії фінансо­вої роботи визначається загальна потреба у грошових коштах для забезпечення нормальної виробничо-господарської діяльності та можливість одержання таких коштів.

За ринкових умов підприємство самостійно визначає напрямки та розмір використання прибутку, який залишається в його розпоря­дженні після сплати податків. Метою складання фінансового плану є визначення фінансових ресурсів, капіталу та резервів на підставі прогнозування величини фінансових показників: власних оборотних коштів, амортизаційних відрахувань, прибутку, суми податків.

Планування виручки є необхідним для розробки плану прибутку від реалізації продукції, визначення суми планових платежів у бю­джет. Від обгрунтованості та правильності розрахунку виручки ве­ликою мірою залежить також реальність основного джерела надхо­дження коштів та розмір запланованого прибутку.

Мета планування витрат — визначення можливості найекономні-шого витрачання матеріальних, трудових та грошових ресурсів на одиницю продукції. Зменшення витрат виробництва та обігу є важли­вим фактором збільшення ефективності виробництва. Зниження собі­вартості за рахунок економії сировини, матеріалів, палива, енергії та живої праці дає змогу виробити значну кількість додаткової продук­ції, збільшити прибуток та рентабельність підприємств, створює ре­альні можливості для самофінансування. Скорочення витрат на виро­бництво одиниці продукції є матеріальною підставою для зниження цін на неї, а відтак — прискорення обертання оборотних коштів.

Плануючи витрати на виробництво та реалізацію продукції, необ­хідно враховувати резерви зниження її собівартості, до яких належать:

— поліпшення використання основних виробничих фондів та збільшення у зв'язку з цим випуску продукції на кожну гривню ос­новних фондів;

— раціональне використання сировини, матеріалів, палива, енергії та скорочення витрат на одиницю продукції без зниження її якості;

— зменшення затрат живої праці на одиницю продукції на осно­ві науково-технічного прогресу;

— скорочення витрат на реалізацію продукції за рахунок удо­сконалення форм її збуту;

— зменшення втрат від браку та безгосподарності, ліквідація не­продуктивних витрат;

—економія в адміністративно-управлінській сфері на основі ра­ціональної організації апарату управління підприємством.

Спираючись на опрацьовані фінансові показники, складають перспективні, поточні та оперативні фінансові плани. Поточний фі­нансовий план складається у формі балансу доходів та витрат, опе­ративний — у формі платіжного календаря.

Аналіз та контроль фінансової діяльності підприємства — це діаг­ноз його фінансового стану, що уможливлює визначення недоліків та прорахунків, виявлення та мобілізацію внутрішньогосподарських ре­зервів, збільшення доходів та прибутків, зменшення витрат виробниц­тва, підвищення рентабельності, поліпшення фінансово-господарської діяльності підприємства в цілому. Матеріали аналізу використовую­ться в процесі фінансового планування та прогнозування.

Підприємство має опрацювати таку систему показників, з допо­могою якої воно змогло б із достатньою точністю оцінити поточні та стратегічні можливості підприємства. Аналітичну роботу підпри­ємства можна поділити на два блоки:

1) аналіз фінансових результатів та рентабельності;

2) аналіз фінансового стану підприємства.

Список використаної літератури

1. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа. — М.: Финансы и статистика, 1997.

2. Бородина О. И. Финансы предприятий. — М.: ЮНИТИ, 1995.

3. Белолипецкий В. Г. Финансы фирмы. — М., 1998.

4. Геєць В., Клебанова Т.С., Іванов В.В. та ін Моделі й методи соціально-економічного прогнозування: Підручник. – Харків: Вид. ХДЕУ, 2003.

5. Финансы / Под ред. В. М. Родионовой. — М.: Финансы и статистика, 1995.

6. Финансы предприятий: Тексты лекций / Под ред. А. Н. Поддерегина.

7. — К., 2002.

8. Фінанси підприємств. Підручник / За ред. А.М. Поддєрьогіна. — К.: КНЕУ, 1998.

9. Фисенко М. А. Финансы предприятий. — Минск, 1995.