Поняття “дотації вирівнювання” та її зв’язок із вилученням коштів

1. Поняття дотації вирівнювання

Дотація вирівнювання - це міжбюджетний трансферт на вирівнювання доходної спроможності бюджету, який його отримує.(Бюджетний кодекс України від 21.06.2001 N 2542-III)

У Державному бюджеті України можуть передбачатися такі міжбюджетні трансферти місцевим бюджетам:

1) дотація вирівнювання бюджету Автономної Республіки Крим, обласним бюджетам, бюджетам міст Києва та Севастополя, районним бюджетам та бюджетам міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення;

2) субвенція на здійснення програм соціального захисту;

3) субвенція на компенсацію втрат доходів бюджетів місцевого самоврядування на виконання власних повноважень внаслідок надання пільг, встановлених державою;

4) субвенція на виконання інвестиційних проектів;

5) інші субвенції.

У Державному бюджеті України затверджується обсяг дотації вирівнювання та субвенцій окремо для бюджету Автономної Республіки Крим, кожного з обласних бюджетів, бюджетів міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим, міст обласного значення та районних бюджетів, а також коштів, що передаються до Державного бюджету України з місцевих бюджетів, якщо є підстави для надання та отримання відповідних міжбюджетних трансфертів.

Дотація вирівнювання бюджетам міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим, міст обласного значення і районним бюджетам визначається як перевищення обсягу видатків, перелік яких визначено статтею 89 Бюджетного Кодексу (для бюджетів міст Києва та Севастополя - статтями 88 - 90 Бюджетного Кодексу), і який обраховано із застосуванням фінансових нормативів бюджетної забезпеченості та коригуючих коефіцієнтів:

над кошиком доходів бюджетів місцевого самоврядування - для бюджетів міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення;

над доходами, визначеними частиною другою статті 66 Бюджетного Кодексу, - для районних бюджетів.

Розподіл обсягу міжбюджетних трансфертів, визначених пунктами 1 та 3 частини першої статті 96 Бюджетного Кодексу, затвердженого законом про Державний бюджет України, між бюджетами міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим, міст обласного значення і районними бюджетами, визначається на основі формули.

Формула розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів, визначених пунктами 1 та 3 частини першої статті 96 Бюджетного Кодексу, затверджується Кабінетом Міністрів України і повинна враховувати такі параметри:

1) фінансові нормативи бюджетної забезпеченості та коригуючі коефіцієнти до них;

2) кількість мешканців та кількість споживачів соціальних послуг;

3) індекс відносної податкоспроможності відповідного міста чи району;

4) прогнозний показник кошика доходів бюджетів місцевого самоврядування для бюджетів міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення і прогноз доходів, визначених частиною другою статті 66 Бюджетного Кодексу, - для районних бюджетів;

5) коефіцієнт вирівнювання.

У разі внесення змін до Формули розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів на плановий бюджетний період проект таких змін та аналітичні розрахунки і порівняльні таблиці щодо впливу запропонованих змін подаються разом з проектом закону про Державний бюджет України, схваленим Кабінетом Міністрів України.

Обсяг кошика доходів відповідного бюджету визначається із застосуванням індексу відносної податкоспроможності бюджету міста чи району на основі даних про фактичне виконання відповідного бюджету за три останні бюджетні періоди.

Індекс відносної податкоспроможності є коефіцієнтом, що визначає рівень податкоспроможності адміністративно-територіальної одиниці у порівнянні з аналогічним середнім показником по Україні у розрахунку на одного мешканця.

Для визначення індексу відносної податкоспроможності відповідних бюджетів використовується кошик доходів бюджетів місцевого самоврядування, визначений відповідно до статті 64 Бюджетного Кодексу, а також доходи, передбачені пунктами 1, 3 - 5 частини другої статті 66 Бюджетного Кодексу.

При визначенні індексу відносної податкоспроможності кошик доходів місцевого самоврядування збільшується на суму втрат у доходах, що виникли внаслідок надання пільг платникам податків згідно з рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних рад.

Індекси відносної податкоспроможності відповідних бюджетів не можуть змінюватися і переглядатися частіше, ніж раз на три роки.

Коефіцієнт вирівнювання застосовується до обчисленого за формулою обсягу дотації вирівнювання і визначається в межах від 0,60 до одиниці. При цьому загальний обсяг коштів, на який зменшується сума дотацій вирівнювання, є тотожним загальному обсягу коштів, на який зменшується сума коштів, що передаються до Державного бюджету України з місцевих бюджетів у разі застосування коефіцієнта вирівнювання.

Дотація вирівнювання бюджету Автономної Республіки Крим та обласним бюджетам визначається як перевищення обсягу видатків цих бюджетів, перелік яких визначено статтею 90 Бюджетного Кодексу, і який обраховано із застосуванням фінансових нормативів бюджетної забезпеченості та коригуючих коефіцієнтів, над прогнозними показниками доходів бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів, що зараховуються до них відповідно до частини першої статті 66 Бюджетного Кодексу.

Обсяг доходів бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів обчислюється на основі прогнозних показників доходів, що зараховуються до цих бюджетів відповідно до частини першої статті 66 Бюджетного Кодексу, із застосуванням індексу відносної податкоспроможності з дотриманням умов його обчислення, визначених частинами п'ятою, сьомою та восьмою статті 98 Бюджетного Кодексу.

Дотація вирівнювання та субвенції з Державного бюджету України місцевим бюджетам перераховуються з рахунків Державного бюджету України органами Державного казначейства України бюджету Автономної Республіки Крим, обласним бюджетам, бюджетам міст Києва і Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення і районним бюджетам. Перерахування коштів, що передаються до Державного бюджету України з бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів міст Києва і Севастополя, бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення, районних і обласних бюджетів, забезпечується відповідними органами Державного казначейства України.

Порядок перерахування дотації вирівнювання та субвенцій з Державного бюджету України місцевим бюджетам, коштів, що передаються до Державного бюджету України з місцевих бюджетів, а також порядок перерахування міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами визначаються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати своєчасність, рівномірність, гарантованість та повноту перерахування трансфертів.

2. Порядок формування механізму розрахунку трансфертів при організації міжбюджетних відносин

Побудова ефективної моделі міжбюджетних відносин в Україні набула нині по-справжньому актуального характеру, оскільки стала з початку 2000 року одним із стратегічних завдань нашої країни. Фінансова стабілізація як одна з ключових передумов попередження економічного спаду і збільшення масштабів сукупного виробництва та споживання в Україні передбачає пе­ребудову міжбюджетних відносин та істотне зміцнення місцевих фінансів.

В Україні основними видами міжбюджетних трансфертів є дотація ви­рівнювання та кошти, що передаються до державного бюджету з місцевих. Бюд­жетні процедури, які регламентують процес визначення обсягів міжбюджетних трансфертів, визначаються Бюджетним кодексом України, законом про Державний бюджет України на відповідний рік, Постановою КМУ “Про затвердження Фор­мули розподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між державним бюджетом та місцевими бюджетами”.

У період 2002—2004 років Кабінет Міністрів України неодноразово перегля­дав механізми визначення обсягів міжбюджетних трансфертів.

Обсяг дотації вирівнювання з державного бюджету місцевим бюджетам, або коштів, що передаються до державного бюджету з місцевих, визначається як різниця між розрахунковим показником обсягу видатків, прогнозним показником обсягу доходів (кошика доходів), що акумулюються на адміністративно-територіальній одиниці, помножена на коефіцієнт вирівнювання.

У територій-реципієнтів вищезазначена різниця показує скільки дотацій надійде до місцевого бюджету. Коефіцієнт вирівнювання для територій-реципієнтів дорівнює одиниці. У територій-донорів ця різниця демонструє на скільки доходи більше видатків, що враховуються при розрахунку обсягу міжбюджетних трансфертів, а коефіцієнт вирівнювання показує скільки відсотків від різниці буде вилучено з місцевого бюджету. Додаткові кошти, що залишені місцевим бюджетам у зв'язку із застосуванням коефіцієнта вирівнювання, розподіляються між галузями, видатки на які враховуються для визначення міжбюджетних трансфертів.

Розрахунок прогнозного показника обсягу доходів (кошика доходів), закріплених за місцевими бюджетами проводиться із застосуванням індексу відносної податкоспроможності адміністративно-терито­ріальної одиниці. Прогнозний показник обсягу доходів знаходиться як частка населення адміністративно-територіальної одиниці у населенні України в середньому за три роки помножена на прогнозний обсяг доходів, закріплених за усіма місцевими бюджетами на планований бюджетний період і на індекс відносної податкоспроможності. Якщо припустити, що показники населення і прогнозний обсяг доходів, закріплених за усіма місцевими бюджетами не залежать від дій місцевих органів влади, то вирішальним у формулі розрахунку прогнозного показника обсягу доходів є показник індексу відносної податкоспроможності. Для територій-реципієнтів чим більше прогнозний показник обсягу доходів, тим менше дотацій вирівнювання надійде. Для територій-донорів більше його значення буде означати більший обсяг вилучення коштів.

Індекс відносної податкоспроможності визначається як відношення середніх за три роки фактичних надходжень до місцевого бюджету і середніх за три роки фактичних надходжень до усіх місцевих бюджетів України, що враховуються при визначенні обсягу трансфертів у розрахунку на одного мешканця. Чим більше доходи на душу населення адміністративно-територіальної одиниці від доходів на душу населення всіх місцевих бюджетів, тим більше буде індекс відносної податкоспроможності і відповідно прогнозний показник обсягу доходів. У даному випадку у територій немає стимулів для нарощування надходжень, закріплених за місцевими бюджетами, адже тоді місцевим бюджетам залишиться або надійде менше коштів. Постає нелогічне співвідношення: чим нижче індексу відносної податкоспроможності, тим вигідніше для території.

Коефіцієнт вирівнювання є важливим складником механізму визначення бюджетних трансфертів, на який покладено функції реалізації принципу еконо­мічної справедливості під час організації міжбюджетних відносин. Цей показник визначається як одиниця мінус середній темп приросту показника обсягу закріплених доходів бюджету адміністративно-територіальної одиниці за роки, які є базовими у розрахунку індексу відносної податкоспроможності. Чим більше темп приросту закріплених доходів місцевого бюджету, тим менше коефіцієнт вирівнювання і менший обсяг коштів буде вилучено з бюджету. Тобто, при розрахунку коефіцієнта вирівнювання стимул у нарощувані обсягу закріплених доходів бюджету поширюється тільки на місцеві бюджети, що передають кошти до державного бюджету.

Формула розрахунку обсягів міжбюджетних трансфертів змінювалась в постановах КМУ відповідно до врахування депресивності окремих адміністративно-територіальних одиниць; врахування факторів впливу на обсяг доходів, закріплених за місцевими бюджетами в зв'язку із введенням в дію з 2004 року Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”; стимулювання місцевих бюджетів, які щороку збільшують обсяги доходів, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів.

Прослідивши за змінами механізму визначення обсягів міжбюджетних трансфертів, можна зробити наступні висновки. Показник індексу відносної податкоспроможності у даній формулі надає “антистимули” для нарощування доходної бази місцевих бюджетів і податку з доходів фізичних осіб, який є одним із найстабільніших джерел і значною мірою забезпечує основу формування фінансових ресурсів місцевих органів влади. Механізм розрахунку обсягів міжбюджетних трансфертів перевантажений показниками. Пільги, що застосовуються у зв'язку із введенням в дію Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” доцільно було б врахувати у розрахунку прогнозного показника обсягу доходів як суму пільг, наданих місцевими органами влади. Розрахунки обсягів доходів з урахуванням стимулювання мають бути більш прозорими. Істотних змін зазнали механізми розрахунку коефіцієнта вирівнювання. Вони стали більш об’єктивними, усунені недоліки в попередніх формулах. Але слід зазначити, що величина середнього темпу приросту показника обсягу закріплених доходів бюджету може бути незначною із-за великих масштабів бюджету, порівняно з іншими показниками (наприклад, велика відносна податкоспроможність території порівняно з іншими територіями). Таке становище буде означати зниження стимулів для збільшування бази оподаткування для даної території. Доцільно було б при розрахунку коефіцієнта вирівнювання використовувати індекс відносної податкоспроможності. Такий підхід економічно осмислений і обґрунтований порівняно з існуючими.

Використана література:

1. Василик О.Д. Державні фінанси України. -К.: Вища школа. 1997.

2. Василик О.Д. Теорія фінансів: Підручник. – К.: НІОС. – 2000.– 416с.

3. Василик О.Д. Фінанси в економічній системі держави. // Фінанси України.-2000.-№1.