Охарактеризуйте врегулювання обов’язків по ф’ючерсних контрактах

Клієнт, який бажає купити або продати валюту, звертається до брокера біржі та укладає з ним договір-доручення на брокерське обслуговування.

Для гарантії виконання взятих на себе зобов'язань з учасників біржа бере заставу - певну суму від розміру ф'ючерсного контракту.

Розмір застави коливається від 10 до 20%.

Наявність застави означає, що учасник відкриває позицію, яка має поточну і розрахункову ціни.

Поточна ціна позиції - ціна її відкриття, якщо вона відкрита у поточний торговий день, або ціна останнього перерахунку ціни відкритої позиції, якщо вона відкрита в попередні торгові дні.

Розрахункова ціна позиції - це вартість ф'ючерса на кінець торгової сесії, яка визначається котирувальною комісією.

Права та обов'язки клієнта-продавця - поставка валюти за ціною контракту, якщо контракт завершується реалізацією, або відшкодування витрат внаслідок зростання ціни (отримання цінової компенсації через падіння ціни) в розмірі різниці цін відкриття та закриття позиції, якщо вона завершується офсетною угодою.

Зустрічні зобов'язання банку - прийняття поставки або виплата компенсації в розмірі різниці цін відкриття та закриття позиції.

Права та обов'язки клієнта-покупця - приймання поставки валюти за ціною контракту, якщо контракт завершується реалізацією, або відшкодування втрат внаслідок падіння ціни (отримання цінової компенсації через зростання ціни) в розмірі різниці відкриття та закриття позиції, якщо вона завершується офсетною угодою.

Застава (депозит) повертається клієнту у разі виграшу чи після покупки або продажу валюти, тобто після виконання своїх зобов'язань, або в разі укладення нової угоди з протилежної сторони, тобто закриття позиції. У разі програшу клієнту повертається різниця між заставою та збитком.

Якщо витрати перевищують заставу, клієнт повинен її погасити. Заставні кошти клієнта можуть бути реалізовані, якщо:

- Закінчився строк дії заставних коштів;

втрати клієнта перевищують встановлений процент від ціни заставних коштів (наприклад, 40%);

виникає загроза різкого знецінення заставних коштів. Заставні кошти реалізуються за ринковим курсом, про що складається акт за підписом посадової особи біржі. Отримані від реалізації застави грошові кошти надходять на особистий рахунок клієнта за мінусом накладних затрат біржі.

Клієнта повідомляють про можливість реалізації заставних коштів не менш як за 2 дні.

Кількість відкритих позицій кожного учасника торгів дорівнює абсолютній величині різниці між числом проданих і куплених ним ф'ючерсних контрактів. Ефективність угоди визначається за принципом "купити дешевше, продати дорожче". Виграшем або програшем учасника угоди є маржа від угоди. Курс валюти на день виконання ф'ючерсного контракту на біржі приймається той, який котирується в цей день на Українській або Кримській міжбанківській валютній біржі. На деяких біржах курс виконання контракту приймається той, який діє на даній біржі.

При відкритті позиції маржа кожного учасника ф'ючерсної торгівлі дорівнює різниці між цінами контрактів в угоді, де він був продавцем, та в угоді, де він був покупцем.

Маржа нараховується і в тому разі, якщо учасник ф'ючерсних торгів не здійснив угод на поточній торговій сесії, але мав відкриття позиції на її початок.

Торги на ф'ючерсних валютних біржах в основному проводяться усно, тобто з "голосу", що підвищує пропускну можливість торгів. Тому ті біржі, які раніше проводили торги через письмову заявку і комп'ютер, зараз відмовилися від такої процедури.

Торги проводяться за електронною технологією з «голосу». Це виключає прийом заявок з помилковими даними, усуває необхідність оформлення поданих заявок у письмовій формі протягом торгів та одночасно дозволяє вводити всі наявні на поточний момент заявки.

Торги проводяться на базі локальної мережі персональних комп'ютерів. У мережі, в якій об'єднані автоматичні робочі місця (АРМ) брокерів, маклера, адміністратора та робоча станція розрахункового комплексу, застосовується парольний захист від несанкціонованого доступу з АРМ брокера. Брокер вводить заявки з клавіатури.

Механізм торгівлі валютними ф'ючерсами

Торги валютними ф'ючерсами ведуться на біржі в торговому колі під керівництвом розпорядника торгів. Ним може бути посадова особа біржі, спеціально призначена для організації проведення та керівництва рухом торгів. В його обов'язки входить проведення торгів, накладання штрафів на брокерів, фіксація угод та інші обов'язки згідно з його посадовою інструкцією. У розпорядника торгів можуть бути помічники, які за відсутності останнього виконують його обов'язки.

Для реєстрації угод призначається реєстратор - посадова особа банку або особа, яка має довіреність банку. У реєстратора угод також можуть бути помічники, які за його відсутності виконують його обов'язки.

До торгів допускаються брокери, які зареєстровані на біржі і сплатили визначений членський внесок за поточний місяць.

Торги проводяться за однією позицією.

Тривалість торгів за однією позицією може бути, наприклад, такою:

торги за ф'ючерсними позиціями проводяться на початку за індексом готівкового долара, потім - за індексом безготівкового у порядку дат постачання;

між окремими позиціями оголошується п'ятихвилинна перерва для здачі торгової квитанції;

за одну хвилину до закінчення торгів розпорядник торгів оголошує: "Остання хвилина", а після закінчення часу - "Торги за позиціями закінчені";

торги за позиціями закінчуються, якщо протягом перших 2-х або 3-х хвилин після останньої угоди не буде укладено жодної угоди;

за одну хвилину до можливого закінчення торгів розпорядник торгів оголошує: "Хвилина". Якщо протягом хвилини укладається угода, то торги продовжуються.

За порушення регламенту торгів біржа несе матеріальну відповідальність.

Одночасно торгується один вид контрактів з одним строком поставки.

Початок, закінчення, призупинення торгів і перехід до іншого виду ф'ючерсного контракту та іншого строку поставки відбуваються за командою розпорядника торгів. Він повинен оголосити про наближення закінчення торгів.

Процес купівлі-продажу

У середині торгового кола знаходяться розпорядник торгів, оператор табло, годинник і табло. За колом розміщуються брокери.

Кожен брокер має право вигукнути пропозицію із зазначенням виду та ціни угоди. Наприклад, "Куплю по 3,52". Пропозиції, що виходять за денний ліміт ціни, завертаються розпорядником торгів. Пропозиція не має обов'язкової сили з часом, тобто вона від міняється іншою пропозицією.

Якщо пропозицією зацікавилися, то лунає вигук "Тут". Тоді розпорядник торгів зупиняє торги, уточнює у контрагента угоди кількість контрактів та оголошує про фіксацію умов угоди п зазначенням часу. На табло відображаються ціна пропозиції купівлі, продажу, ціна останньої угоди і кількість контрактів останньої угоди. У разі виникнення конфліктної ситуації, коли кілька учасників вигукнули "Тут" на одну пропозицію, суперечка вирішується розпорядником торгів. Час торгів обмежений встановленим регламентом. На біржі допускається узгодження умов і фіксації угоди поза торговельним часом, яке не впливає на котирування.

Останнім днем торгів за ф'ючерсним контрактом є останній торговий день біржі перед днем поставки. Після узгодження умов угоди кожен її учасник заповнює торгові квитанції (торговельні картки), вписуючи в них вид контракту, строк поставки, кількість контрактів, ціну угоди, свій реєстраційний номер і номер контрагента, час фіксації угоди, який оголошує розпорядник торгів, номер клієнта, на ім'я якого виконується угода, та ставить підпис. Одночасно угода фіксується в протоколі торгів оператором табло.

Після завершення торгів зафіксовані угоди реєструються реєстратором угод за торговими квитанціями, потім оформлюється список зареєстрованих угод. Реєстратор протягом 15-20 хвилин приймає претензії щодо не зареєстрованих угод і розглядає питання про їх реєстрацію. Угода не реєструється у разі, якщо: до реєстратора не зверталися обидва учасники угоди або не знайдено примірник торгової квитанції; на субрахунку вільних коштів клієнта або балансовому рахунку розрахункової фірми відсутні необхідні кошти; брокер перевищив повноваження, які обмежені нормативними документами.

За завершення угоди, яка не підлягає реєстрації, розрахункова фірма несе матеріальну відповідальність. За неправильне заповнення торгових квитанцій та помилки у видачі торгових квитанцій біржа бере штраф з винних брокерів. Штраф накладається на підставі постанови розпорядника торгів. Розмір його на кожній біржі встановлюється відповідно до діючого тарифу.

Претензії щодо зафіксованих, але не зареєстрованих угод, розмір претензій та санкції до винних розглядає Рада або орган, уповноважений нею, до початку наступних торгів. Брокер, який не оплатив штраф, до торгів не допускається. Реєстратор надає всім бажаючим протокол зареєстрованих угод із зазначенням типу ф'ючерсного контракту, часу фіксації угоди, ціни та обсягу. За фіксацію угод біржею та уповноваженою особою збираються комісійні.

За не зареєстровані з вини біржі угоди біржа несе матеріальну відповідальність, і угода реєструється за рішенням реєстратора угод. За не зареєстровані з вини реєстратора угод угоди уповноважена особа несе матеріальну відповідальність, і угода реєструється за згодою сторін або за рішенням Ради ринку чи особи, уповноваженої Радою.

2. Суть ф’ючерсних цін на процентні ставки та арбітражу

Ф’ючерсна ціна, що фіксується при укладенні будь-якого виду контрактів, на практиці відображає очікування учасників ринку відносно майбутнього курсу спот визначеного активу (валюти, боргового інструменту, фондового індексу). Ф’ючерсна ціна може бути вищою або нижчою за ціну спот.

Ситуація, коли ф’ючерсна ціна вища за ціну спот, називається контанго (contango), або ціна з премією. Це свого роду базова система ціноутворення у торгівлі терміновими контрактами.

Протилежна ситуація, коли ф’ючерсна ціна нижча за ціну спот, така ціна має назву беквардейшн (backwardation), або ціною зі знижкою (депортом). Система ціноутворення беквардейшн визначається тим, що попит на активи з поставкою в найближчому майбутньому вищий за попит на активи з віддаленим строком поставки.

Якщо (для ряду ф’ючерсних контрактів, що мають різні дати виконання) ф’ючерсна ціна найближчого за датою виконання контракту менша за ціну більш віддаленого контракту, така ситуація називається нормальним контанго.

Якщо ф’ючерсна ціна першого контракту вища за ф’ючерсну ціну більш віддаленого за терміном виконання контракту, то це називається нормальне беквардейшн.

По мірі наближення терміну поставки за ф’ючерсним контрактом ф’ючерсна ціна наближається до ціни спот і стає рівною їй у підсумку. Причина виникнення такої ситуації в тому, що у інвестора є вибір:

А) Він може прийняти або поставити актив за ф’ючерсним контрактом;

Б) якщо буде спостерігатися різниця між ф’ючерсною ціною та ціною спот, він може здійснити арбітражну операцію.

Якщо до моменту закінчення контракту ф’ючерсна ціна встановилася вище за ціну спот, арбітражер продає ф’ючерсний контракт і купує на спот-ринку актив, який лежить в основі контракту. Прибуток арбітраж ера складає різниця між ф’ючерсною ціною і ціною спот.

Якщо припустити, що на дату поставки ф’ючерсна ціна встановилася вище за спотову, арбітражер купує ф’ючерсний контракт і продає актив на ринку. За ф’ючерсним контрактом йому поставляють актив, і він розраховується за його допомогою по касовій угоді. Різниця між ціною спот на базовий актив і ф’ючерсною ціною складе прибуток арбітражера.

В першому випадку учасники ринку, що прагнуть одержати арбітражний прибуток, починають активно продавати контракти і пропозиція контрактів на ринку зростає, в результаті чого знижується ціна. Одночасно вони починають купувати відповідні активи на ринку спот, і ціна цих активів зростає через збільшення попиту. В підсумку ф’ючерсна і спотова ціни стають однаковими або близькими за значенням.

У другому випадку інвестори починають активно продавати активи, що лежать в основі ф’ючерсного контракту, в результаті чого їх ціна знижується. Одночасно арбітражери скуповують ф’ючерсні контракти, в підсумку підвищується ф’ючерсна ціна, що призводить знову до рівності ф’ючерсної та спотової цін.

Використана література

1. Василик О. Д. Теорія фінансів: Підручник. – К.: НІОС, 2000. – 416 с.

1. Задоя А. О., Ткаченко І. П. Структура та функції сучасного фінансового ринку // Фінанси України. – 1999. – № 5. – С. 3–11.