Фінанси суб’єктів господарювання

ПЛАН

Вступ

1. Зміст фінансової діяльності суб’єкта господарювання,

мета, завдання

2. Ринкова, поточна та дійсна вартість підприємства

Список використаної літератури

Вступ

Перехід до ринкової економіки зумовлює посилення ролі фінан­сів підприємств у системі господарювання. Конкурентоспромож­ність та платоспроможність підприємств визначаються раціональ­ною організацією фінансів. Організація фінансової діяльності під­приємства має бути побудована так, щоб це сприяло підвищенню ефективності виробництва.

Функціонування фінансів підприємств здійснюється не автомати­чно, а з допомогою цілеспрямованої їх організації. Під організацією фінансів підприємств розуміють форми, методи, способи формуван­ня та використання ресурсів, контроль за їх кругооборотом для до­сягнення економічних цілей згідно з чинними законодавчими актами.

В основу організації фінансів підприємств покладено комерцій­ний розрахунок. За ринкової економіки господарський механізм са­морозвитку базується на таких основних принципах: саморегулю­вання, самоокупність та самофінансування. Цим принципам відпо­відає комерційний розрахунок, тобто метод ведення господарюван­ня, що полягає в постійному порівнюванні (у грошовому вираженні) витрат та результатів діяльності. Його метою є одержання макси­мального прибутку за мінімальних витрат капіталу та мінімально можливого ризику. Питання про те, що виробляти, як виробляти, для кого виробляти, за ринкових умов для підприємств визначається основним орієнтиром — прибутком.

1. Зміст фінансової діяльності суб’єкта господарювання,

мета, завдання

В організаційній та управлінській роботі підприємств фінансова діяльність займає особливе місце. Від неї багато в чому залежить своєчасність та повнота фінансового забезпечення виробничо-гос­подарської діяльності та розвитку підприємства, виконання фінан­сових зобов'язань перед державою та іншими суб'єктами господа­рювання.

Фінансова діяльність — це система форм і методів, які викори­стовуються для фінансового забезпечення функціонування підпри­ємств та досягнення ними поставлених цілей, тобто це та практич­на фінансова робота, що забезпечує життєдіяльність підприємства, поліпшення її результатів.

Фінансову діяльність підприємства спрямовано на вирішення та­ких основних завдань:

— фінансове забезпечення поточної виробничо-господарської ді­яльності;

— пошук резервів збільшення доходів, прибутку, підвищення рентабельності та платоспроможності;

— виконання фінансових зобов'язань перед суб'єктами господа­рювання, бюджетом, банками;

— мобілізація фінансових ресурсів в обсязі, необхідному для фі­нансування виробничого й соціального розвитку, збільшення влас­ного капіталу;

— контроль за ефективним, цільовим розподілом та використан­ням фінансових ресурсів.

Фінансова робота підприємства здійснюється за такими основ­ними напрямками:

— фінансове прогнозування та планування;

— аналіз та контроль виробничо-господарської діяльності;

— оперативна, поточна фінансово-економічна робота. Фінансове прогнозування та планування є однією з найважливі­ших ділянок фінансової роботи підприємства. На цій стадії фінансо­вої роботи визначається загальна потреба у грошових коштах для забезпечення нормальної виробничо-господарської діяльності та можливість одержання таких коштів.

За ринкових умов підприємство самостійно визначає напрямки та розмір використання прибутку, який залишається в його розпоря­дженні після сплати податків. Метою складання фінансового плану є визначення фінансових ресурсів, капіталу та резервів на підставі прогнозування величини фінансових показників: власних оборотних коштів, амортизаційних відрахувань, прибутку, суми податків.

Планування виручки є необхідним для розробки плану прибутку від реалізації продукції, визначення суми планових платежів у бю­джет. Від обгрунтованості та правильності розрахунку виручки ве­ликою мірою залежить також реальність основного джерела надхо­дження коштів та розмір запланованого прибутку.

Мета планування витрат — визначення можливості найекономні-шого витрачання матеріальних, трудових та грошових ресурсів на одиницю продукції. Зменшення витрат виробництва та обігу є важли­вим фактором збільшення ефективності виробництва. Зниження собі­вартості за рахунок економії сировини, матеріалів, палива, енергії та живої праці дає змогу виробити значну кількість додаткової продук­ції, збільшити прибуток та рентабельність підприємств, створює ре­альні можливості для самофінансування. Скорочення витрат на виро­бництво одиниці продукції є матеріальною підставою для зниження цін на неї, а відтак — прискорення обертання оборотних коштів.

Плануючи витрати на виробництво та реалізацію продукції, необ­хідно враховувати резерви зниження її собівартості, до яких належать:

— поліпшення використання основних виробничих фондів та збільшення у зв'язку з цим випуску продукції на кожну гривню ос­новних фондів;

— раціональне використання сировини, матеріалів, палива, енергії та скорочення витрат на одиницю продукції без зниження її якості;

— зменшення затрат живої праці на одиницю продукції на осно­ві науково-технічного прогресу;

— скорочення витрат на реалізацію продукції за рахунок удо­сконалення форм її збуту;

— зменшення втрат від браку та безгосподарності, ліквідація не­продуктивних витрат;

—економія в адміністративно-управлінській сфері на основі ра­ціональної організації апарату управління підприємством.

Спираючись на опрацьовані фінансові показники, складають перспективні, поточні та оперативні фінансові плани. Поточний фі­нансовий план складається у формі балансу доходів та витрат, опе­ративний — у формі платіжного календаря.

Аналіз та контроль фінансової діяльності підприємства — це діаг­ноз його фінансового стану, що уможливлює визначення недоліків та прорахунків, виявлення та мобілізацію внутрішньогосподарських ре­зервів, збільшення доходів та прибутків, зменшення витрат виробниц­тва, підвищення рентабельності, поліпшення фінансово-господарської діяльності підприємства в цілому. Матеріали аналізу використовую­ться в процесі фінансового планування та прогнозування.

Підприємство має опрацювати таку систему показників, з допо­могою якої воно змогло б із достатньою точністю оцінити поточні та стратегічні можливості підприємства. Аналітичну роботу підпри­ємства можна поділити на два блоки:

1) аналіз фінансових результатів та рентабельності;

2) аналіз фінансового стану підприємства. Аналіз фінансових результатів підприємства здійснюється за та­кими основними напрямками:

—аналіз та оцінка рівня і динаміки показників прибутковості, факторний аналіз прибутку від реалізації продукції, робіт, послуг;

— аналіз фінансових результатів від іншої реалізації, позареалі­заційної та фінансової інвестиційної діяльності;

— аналіз та оцінка використання чистого прибутку;

—аналіз взаємозв'язку витрат, обсягів виробництва продукції та прибутку;

— аналіз взаємозв'язку прибутку, руху оборотного капіталу та грошових потоків;

— аналіз та оцінка впливу інфляції на фінансові результати;

— факторний аналіз показників рентабельності. Аналіз фінансового стану підприємства проводиться за такими напрямками:

— аналіз та оцінка складу та динаміки майна;

—аналіз фінансової стійкості підприємства;

— аналіз ліквідності балансу;

— комплексний аналіз і рейтингова оцінка підприємства. Поточна та оперативна фінансова робота на підприємстві спря­мовується на практичне втілення фінансового забезпечення підпри­ємницької діяльності, постійне підтримування платоспроможності на належному рівні.

Зміст поточної оперативної фінансової роботи на підприємстві полягає в такому:

— постійна робота зі споживачами стосовно розрахунків за ре­алізовану продукцію, роботи, послуги;

— своєчасні розрахунки за поставлені товарно-матеріальні цін­ності та послуги з постачальниками;

— забезпечення своєчасної сплати податків, інших обов'язкових платежів у бюджет та цільові фонди;

— своєчасне проведення розрахунків по заробітній платі;

— своєчасне погашення банківських кредитів та сплата від­сотків.

Об’єктом фінансів підприємств є економічні відносини, пов’язані з рухом грошових коштів, формуванням та використанням різноманітних грошових фондів.

А суб’єктами фінансових відносин можуть бути різноманітні підприємства, банківські, страхові установи, бюджетні та позабюджетні фонди, аудиторські організації та інші суб’єкти господарювання, які є юридичними та фізичними особами.

Сферою фінансових відносин підприємств є процеси первинного розподілу вартості суспільного продукту.

Різноманітність форм організаційно-правових форм господарювання впливає на особливості формування статутного капіталу на підприємстві, розподілу його прибутку, утворення грошових фондів, взаємовідносини з бюджетом, банками тощо.

Організація фінансів підприємств відображає галузеві особливості, специфіку виробництва, рівень його технічного забезпечення та технологічних процесів, склад і структуру виробничих витрат, вплив природно-кліматичних факторів на виробництво.

2. Ринкова, поточна та дійсна вартість підприємства

Вартість підприємства являє собою поточну вартість чистих грошових потоків.

Основні етапи розрахунку:

· прогнозується об'єм і вартість продажу;

· аналізуються умови господарювання, щоб спрогнозувати чисті грошові потоки;

· чистий грошовий потік ~ чистий прибуток - амортизаційні відрахування

· визначається дисконтна ставка (ставка капіталізації, середньозважена вартість капіталу), яка буде застосовуватися до спрогнозованних чистих грошових потоків;

· визначається чиста поточна вартість (NPV) грошових потоків, подібно тому, як це робиться в інвестиційному аналізі.

Ця чиста поточна вартість грошових потоків і є економічна вартість підприємства.

На четвертому етапі можуть мати місце дві основні ситуації:

Якщо чисті грошові потоки однакові щороку, застосовується формула:

Коли чисті грошові потоки рівномірно збільшуються щороку, застосовується формула:

При визначенні вартості діючого підприємства експерт не враховує майно, яке відповідно до вимог законодавства не підлягає приватизації або вилучається.

Експертна оцінка вартості цілісного майнового комплексу здійснюється на підставі матеріалів повної інвентаризації, затверджених державним органом приватизації, у порядку, установленому Методикою оцінки ( 1554-2000-п), передавального балансу, складеного підприємством, що приватизується цілісним майновим комплексом, на дату оцінки за результатами інвентаризації, переліку майна, яке вилучається зі складу цілісного майнового комплексу, що визначається державним органом приватизації, інших джерел.

З метою визначення підходів до оцінки цілісних майнових комплексів проводиться аналіз діяльності підприємства таким чином:переважно незбитковою визнається діяльність, якщо за попередні вісім кварталів до дати оцінки підприємство мало прибутки від звичайної діяльності (до оподаткування) на протязі не менше пяти кварталів.

У такому разі визначається вартість діючого підприємства (цілісного майнового комплексу) - вартість підприємства, що формується завдяки функціонуванню його як діючого та єдиного цілого і є сумою капіталізованих доходів від його діяльності, збільшеною на вартість надлишкових активів підприємства, визначену, виходячи з найкращого альтернативного варіанта використання цих активів, у тому числі їх ліквідації; переважно збитковою визнається діяльність, якщо за попередні вісім кварталів до дати оцінки підприємство мало прибутки від звичайної діяльності (до оподаткування) на протязі менше пяти кварталів. У такому разі визначається ринкова вартість підприємства (цілісного майнового комплексу) при існуючому використанні - сукупна переоцінена вартість активів, що використовуються підприємством запланованим способом з метою отримання поточного фінансового результату, збільшена на переоцінену вартість надлишкових активів, що оцінюються виходячи з найкращого варіанта їх альтернативного використання, включаючи вартість ліквідації, та зменшена на суму зобов'язань.

Якщо діяльність підприємства була незбитковою на протязі чотирьох кварталів та збитковою на протязі чотирьох кварталів, то визначаються обидва з вищезазначених видів вартості з подальшим узгодженням експертом отриманих результатів для встановлення вартості.

Список використаної літератури

1. Гібіш Л.В. Фінанси: Навч. посібник. – 2-ге вид., стереотип. – К.: МАУП, 1998. – 92с.

2. Коробов М.Я. Фінанси промислового підприємства: Підручник.-К. :Либідь, 1995.

3. Нікхбахт Е., Гроппеллі А. Фінанси / Пер. з анг. В.Ф.Овсієнка та В.Я.Мусієнка.-К.:0снови, 1993. - 383с.

4. Поддєрьогін А.М., Буряк Л.Д., Нам Г.Г. та ін. Фінанси підприємств – К.: КНЕУ, 1999. – 384 с.