Функціональний механізм ринку фінансових послуг. Фінансові послуги на грошовому ринку

План

1. Критерії вибору банку вкладниками

2. Математичне забезпечення операцій на грошовому ринку Основні умовні позначення

3. Основні поняття та формули

4. Способи розв’язування фінансових задач

Література

1. Критерії вибору банку вкладниками

Надійність – гарантія виконання зобов’язань банку щодо вкладників.

Фактори надійності. Капітал банку (основний фактор), що за Базельською угодою встановлюється показником:

який повинен перевищувати 5 %.

Інші фактори – згідно з оцінкою банків за системою СЕМЕL – якість активів, якість менеджменту, прибуток, ліквідність.

За цією системою використовуються, крім іншого, окремі показники для оцінювання банків за кожним фактором за 5-бальною шкалою ( «1» – найвища оцінка):

Таблиця 1

Дохідність – різниця між платою за гроші, надані банку, та платою (в разі необхідності) за кредит, який буде взято у тому ж самому банку.

Маржа = % з позичок – % вкладів ( окремого клієнта);

Спред = середній % з позичок – середній % з вкладів (банк у цілому).

Середня безпечна базова процента ставка – база для встановлення % за конкретними кредитами у певному банку.

Вплив інфляції описується за допомогою індексу купівельної спроможності однієї грошової одиниці.

Ризик, пов’язаний з непевністю повернення в майбутньому самих грошей, а також плати за них, залежить від соціально-економічної ситуації в країні та конкретного кредитоодержувача. Стан кредитоодержувача визначається шляхом встановлення для кожного з них конкретної плати за кредит (% за кредит).

Соціально-економічна ситуація в країні впливає також на ліквідність – можливість швидко реалізувати активи (включаючи зобов’язання боржників) для термінового одержання грошей, через що і вимагається додаткова платня за наданий кредит. Для обчислення цієї платні використовуються коефіцієнти статистичних моделей, за допомогою яких вимірюється вплив окремих факторів на вартість бізнесу.

Облікова ставка Нацбанку враховує вплив трьох згаданих факторів на вартість, і її рівень є вихідним при встановленні базової ставки певним банком. Щодо базової, то банк встановлює плату за певним кредитом для певного кредитоодержувача. Це кредитна фіксована ставка. У зв’язку зі змінами економічного становища у світі загальний рівень кредитних ставок змінюється, а тому для відносно довгострокових (чи не досить надійних) кредитів встановлюється плаваюча (змінна) кредитна ставка, рівень якої у західних країнах прив’язується до середньоринкової кредитної ставки LIBOR, яка фіксується Лондонською фондовою біржею.

Ціна кредиту залежить від:

1) типу позичальника;

2) виду діяльності позичальника;

3) мети позички;

4) термінів погашення;

5) доступності кредиту;

6) графіка погашення

7) виду забезпечення;

8)надійності кредитокористувача.

Для короткострокового інвестування використовують прості проценти, для довгострокового – складні.

2. Математичне забезпечення операцій на грошовому ринку

Основні умовні позначення

i (%) – проста річна ставка відсотка;

i – відносна проста річна ставка відсотка;

iс – відносна величина річної ставки складних відсотків;

j – номінальна ставка складних відсотків;

r – сума відсоткових грошей, виплачених на рік за відсотками;

I – загальна сума відсоткових грошей, сплачена за ставкою відсотка за весь пеиріод нарахування;

D (%) – проста річна облікова ставка;

d – відносна величина простої облікової ставки;

dс (%) – складна річна облікова ставка;

dс – відносна величина складної річної облікової ставки;

f – номінальна річна облікова ставка;

Dr – сума відсоткових грошей, сплачених на рік за обліковою ставкою;

D – загальна сума відсоткових грошей, сплачених за обліковою ставкою за весь період нарахування;

Р – величина початкової вкладеної грошової суми;

S – нарощена сума;

kн – коефіцієнт нарощення у випадку простих відсотків;

kн.с – коефіцієнт нарощення у випадку складних відсотків;

kн.у – коефіцієнт нарощення у випадку облікових ставок;

k – коефіцієнт дисконтування;

n – період нарахування в роках;

– період нарахування в днях;

– К – тривалість року в днях;

– ar – річний темп інфляції;

– a – темп інфляції;

– ia – ставка відсотків, яка враховує інфляцію;

– Sa – сума, покупна спроможність якої з урахуванням інфляції дорівнює покупній спроможності суми S при відсутності інфляції;

– IH – індекс інфляції;

– R – величина кожного платежу ануїтету (фінансова рента);

– A – сучасна величина ануїтету;

– kH.а – коефіцієнт нарощення ануїтету;

– a – коефіцієнт приведення ануїтету;

– N – номінальна вартість акції або облігації;

– Po – вартість покупки облігації;

– Pk – курс облігації;

– I0 – дохід за облігацією;

– Pa – вартість покупки акції;

– Q – ціна продажу акцій;

– Ia – дохід за акціями.

3 Основні поняття та формули

Процентними грошима (відсотками) називають суму доходів від надання грошей у різних формах (відкриття депозитних рахунків, видача кредитів, купівля облігацій і т. д.).

Збільшення суми боргу за рахунок нарахованих відсотків називається нарощенням (ростом) початкової суми боргу.

Відношення нарощеної суми до початкової суми боргу називають коефіцієнтом нарощення.

Інтервал часу, за який нараховують відсотки, називають періодом нарахування. Концепція тимчасової вартості грошей

Стара приказка про те, що краще синиця в руках, аніж журавель у небі, безпосередньо стосується фінансів. Це означає, що сьогодні гроші мають більшу вартість, ніж завтра: з плином часу вартість грошей змінюється. Інвестори, звісна річ, віддають перевагу грошам, які є сьогодні, а не тим, що будуть завтра, бо вони дають їм змогу з тих грошей зробити ще гроші. Це, звичайно, основна мета фінансового менеджера. Окрім того, що гроші сьогодні мають більшу вартість, ніж гроші в майбутньому, слід ще пам’ятати, що вони з часом частково втрачають свою вартість. Основні причини втрати вартості грошей:

– інфляція;

– ризик;

– схильність до ліквідності.

Одним з найважливіших інструментів проведення аналізу тимчасової вартості грошей є часова лінія. Графічний вираз тимчасового розподілу потоку готівки відтворює діаграма А:

Діаграма А

Кожний штрих на лінії відмічає кінець одного періоду і, в той же час, початок наступного. Іншими словами, штрих 1 на часовій лінії відмічає кінець року 1 і початок року 2.

ДіаграмаВ

У випадку, показаному на діаграмі В, відсоткова ставка для усіх трьох періодів становить 5 відсотків. Під час 0 трапився одноразовий відплив потоку готівки, під час 3 очікується невідомий приплив готівки. Відплив – це витрати, виплати, депозити готівкою. Приплив – прийняття готівки.

Діаграма С

На діаграмі С відсоткова ставка у перший період становить 5 відсотків, але протягом другого періоду вона виросте до 10 відсотків. Якщо відсоткова ставка постійна протягом усіх періодів, ми вказуємо її тільки для першого періоду, якщо ж вона змінюється, то її вказують для кожного періоду окремо.

Часові лінії дуже важливі для початкового розуміння концепцій тимчасової вартості грошей, але навіть досвідчені спеціалісти користуються нею для проведення складного аналізу проблем.

Долар, який ми маємо на даний момент, коштує дорожче, ніж долар, отриманий у майбутньому. Це відбувається тому, що якщо ви маєте його зараз, то можете його вкласти у будь-яку справу і одержати відсоток, що однаково дасть суму, більшу ніж долар, який ви отримаєте у майбутньому.

Майбутня вартість – сума, до якої виросте грошовий потік чи серія грошових потоків протягом даного періоду часу при даній процентній ставці. Цей процес продовжується, і внаслідок того, що кожного разу початкова сума вище попередньої, річний відсоток зростає.

Процес переходу від теперішньої вартості (Р) до майбутньої вартості (S) називається компаундируванням.

Приклад. Припустимо, що ви поклали у банк 100 доларів під 5 відсотків річних. Яку суму ви будете мати наприкінці першого року? S у такому випадку необхідно розраховувати наступним чином:

S = S1 = Р + Рі = Р (1 + і) = $ 100 (1 + 0,05) = $ 100 (1,05) = $ 105.

S = Р (1 + nі) .

Відповідно до цього рівняння майбутня вартість після закінчення одного року дорівнює початковій ставці, помноженій на 1,0 плюс відсоткова ставка. Яким же буде результат, якщо ви залишите свої 100 доларів на банківському рахунку на 5 років? Для того, щоб краще це зрозуміти, слід накреслити часову лінію:

Відмітьте, що вартість наприкінці 2 року, $ 110/25, дорівнює:

S2 = S1 (1 + і) = Р (1 + і) (1 + і) = Р (1 + і)2 = $ 100 (1,05)2 = $ 110,25.

Кінцевий результат третього року внеску:

S3 = S2 (1 + і) = Р(1 + і) (1 + і) (1 + і) = Р(1 + і)3 = $ 100 (1,05)3 = $ 115,76.

І, нарешті:

S5 = S4 (1+ і) = Р (1 + і) (1 + і) (1 + і) (1 + і) (1 + і) = Р (1 + і)5 = $ 100 (1,05)3 = $ 127,63.

Взагалі, майбутня вартість початкової суми на кінець n-ої кількості років може бути визначена за допомогою рівняння:

S = P (1 + i)n.

Поняття поточної вартості. Припустимо, що у вас з’явились вільні гроші, 100 доларів США, і ви маєте можливість придбати цінні папери з низьким відсотком ризику, за якими через 5 років отримаєте 127,63 долара. Ваш місцевий банк на даний час пропонує 5 відсотків річних за внеском на 5 років, і ви вважаєте, що ці цінні папери такі ж надійні, як і ощадні сертифікати. Ставка 5 відсотків може бути визначена як ставка «ціни шансу» або ставка прибутку, який ви могли б одержати за іншим внеском з таким же ступенем ризику. Отже, запитання: яку суму ви були б згодні заплатити за дані цінні папери?

З прикладу майбутньої вартості ми зрозуміли, що первісна сума в 100 доларів США, покладена в банк під 5 % річних, після закінчення 5 років матиме вартість у 127,63 долара США. 100 доларів США у даному випадку визначаються як поточна вартість (Р) суми в 127,63 долара США у майбутньому, через 5 років.

Поточна вартість потоку готівки, очікувана через n-у кількість років у майбутньому – це сума, яка (якщо є в наявності на сьогодні), виросте до рівня суми, що дорівнює майбутній. Через те, що $ 100 при 5-процентній річній ставці виросте за 5 років до суми $ 127,63, то $ 100 є поточною вартістю суми $ 127,63 при 5-процентній ставці та за 5 років.

Дія визначення поточної вартості називається дисконтуванням і є прямою протилежністю компаундируванню.

Поточна вартість 1 долара США ( або будь-якої іншої суми), яку вкладник очікує отримати у майбутньому, графічно зменшуватиметься із плином часу відповідно до того, як збільшуються показники років. При відносно високій відсотковій ставці сума, яку вкладник розраховує одержати в майбутньому, коштує в поточний момент небагато. Навіть якщо відсоткова ставка низька, поточна вартість суми, що повинна виплатитись через досить довгий час, досить мала. Наприклад, при 20-відсотковій дисконтній ставці 1млн. доларів через 100 років буде мати вартість усього 1 цента сьогоднішнього дня (проте 1 цент при 20-відсотковій ставці за 100 років виросте до 1млн. доларів).

Розрахунки тимчасової вартості грошей майже завжди виконуються за допомогою рівнянь із чотирма невідомими. Тому, якщо вам відомо три з них, ви (або ваш калькулятор) можете легко розрахувати четверту. Так, якщо вам відомі суми окремих потоків готівки і Р (або S) всього потоку готівки, ви можете розрахувати відсоткову ставку.

На практиці значно частіше, ніж раз на рік, проводяться виплати та нараховуються відсотки, тому кількість років необхідно замінити в таких випадках на кількість періодів.

Поняттями, розглянутими вище, ми будемо користуватись при обміркуванні проблем прийняття фінансових рішень у різних фінансових ситуаціях з використанням рівнянь із чотирма невідомими.

5. Способи розв’язування фінансових задач

Розв’язування фінансових задач, як і більшість інших проблем тимчасової вартості грошей, може вирішуватись трьома способами: числовим, табличним (відсоткові таблиці) або із застосуванням фінансового калькулятора.

У наш час прогрес досяг рівня, при якому більшість задач, пов’язаних з тимчасовою вартістю грошей, слід вирішувати за допомогою фінансового калькулятора. Проте необхідно розуміти концепції даної проблеми без калькулятора і знати, як будувати часові лінії для того, щоб вміти розробляти комплексні програми. Це може особливо знадобитися для розрахунку вартості цінних паперів і облігацій при проведенні лізингового аналізу, рішення інших важливих фінансових проблем.

Формат задачі. Для того, щоб розуміти різні типи задач, які стосуються тимчасової вартості грошей, ми досить часто діємо у певному порядку: спочатку ми визначаємо дану задачу словами, потім подаємо її рішення за допомогою часової лінії, діаграми, далі під часовою лінією ми даємо рівняння, яке необхідно розв’язати. Розв’язати задачу можна трьома альтернативними способами, а саме:

Рівняння: Sn = Р (1 + і)n = $ 100 (1,05)5.

або при застосуванні звичайного калькулятора піднесіть 1.05 до 5-го ступеня і помножте на $ 100. У результаті ви отримаєте: S5 = $ 127,63.

Рішення за допомогою фінансових таблиць:

Фактор майбутньої вартості відсотка k in = (1 + i)n

Знайдіть значення k 5 %, 5 у таблиці, потім помножте на 100 доларів:

S5 = $ 100 (k 5%, 5) = $ 100 (1,2763) = $ 127,63.

3. Рішення за допомогою фінансового калькулятора:

Введені дані: Результат:

N 5, I 5, PV-100, PMT 0, FV = 127/63

Зазначимо, що згідно з процедурою розрахунку ви повинні ввести дані тільки у заданій послідовності, а потім натиснути кнопку FV, після чого отримаєте відповідь – 127,63.

Література:

1. Конституція України.

2. Закон України «Про цінні папери та фондову біржу» від 18.06.91.

3. Зміни та доповнення до Закону України «Про цінні папери та фондову біржу» від 10.09.97.

4. Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30.10.96.

5. Указ Президента України «Про безпосереднє залучення УФБ до приватизаційних процесів» від 1995 року.

6. Закон України «Про банки та банківську діяльність» від 1991 року.

7. Закон України «Про власність» від 07.02.91 № 697-ХІІ.

8. Закон України «Про заставу» від 2.10.92 № 2654-ХІІ.

9. Закон України «Про страхування». – К.: Парламент, 1998. – 37 с.

10. Земельні відносини в Україні: Законодав. акти і нормат. док. / Упоряд. Л. Новаковський та ін.; Держ. ком. України по земел. ресурсах. – К.: Урожай, 1998.

11. Закон України «Про збори на обов’язкове пенсійне страхування» від 26.06.97 р. № 400 - ВР.

12. Закон України «Про збори на обов’язкове соціальне страхування.» від 26.06.97 р. № 402 - ВР.

13. Постанова Кабінету Міністрів України «Про випуск облігацій внутрішньої державної позики 1998 року» від 6.04.98 р. № 463.

14. Постанова КМУ «Про затвердження Правил виготовлення і використання вексельних бланків» від 10.09.92 № 528-92 п.

15. Азаров М. Янчуков В. Регіональна система масових електронних платежів // Вісник НБУ. – 1998. – № 10. – С. 49.

16. Адамик Б.П. Мінімальні резервні вимоги як інструмент грошово-кредитного регулювання // Фінанси України. – 1998. – № 1. – С. 37 – 42.